13 578
Анотація до книги "Голос війни"
Я мобілізований на другий рік цієї жорстокої і безпринципної війни. В книзі описую досвід який пережив перебуваючи в бойовому підрозділі, що виконує задачі на самих гарячих напрямках фронту. Я не проходив строкову службу і не уявляв себе в армії, але життя кинуло жахливий виклик..
Зміст книги: 122 глави
Останнє оновлення: 12 квіт.
95 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗгадкі про родину дуже зворушливі.
З обстрілом лячно. Раночок так собі почався :( І оцей вибор вибір між порятунком свого і власним життям... Мені здається, важко навіть зрозуміти, який вибір зробиш, поки сам в такій ситуації не опинишся.
Шершань стає трохи лячним однак.
Грайворона, Є таке правило, надаєш допомогу пораненому на лінії вогню, то прикривайся тілом пораненого. Шершень цікавий типаж)
Ой, ще й з хворою ногою -- це загалом торба. Оці так звані краєвиди і запахи дуже гостро якось відчуваються навіть в пересказі. Стостовно рідної мови -- дуже-дуже віддалено і умовно, звісно, але розумію відчуття ))
Грайворона, Рідна мова звучить дуже тепло на переду фронту)
Реально навіть велична в своїй жахливості картина малюється з усими цими снарядами та фосфором (він навіть на фото моторошний). Ух, і знову забіги на далекі дистанції...
Грайворона, Пригоди ще ті) Захід і вихід дуже важкі фізично.
Ух, у водіїв в таких умовах супер-скіли мають напрацьовуватись...
Грайворона, Так, але, наприклад, той що нас возив весь час, помер в такій аварії, як ми поїхали у відпуск в 23.
Сумна частина. Чесно кажучи, зловила себе на тому, що ну, думаєш про те, на чому постійно наголошують, в новинах пишуть і так далі, а про Запорізький напрямок інфи зазвичай не так багато в порівнянні з іншим, і навіть не думала, що там аж так все (
Грайворона, Я зараз описую контр - наступ серпень - вересень місяць 23 року. Коли звільнили Роботине.
Відчувається, що психіка адаптувалась, якщо після такого завдання апетит є. Ох, подивимось, що там за наступне завдання.
Грайворона, Після виходу радість, що живий повернувся))
Епопея з одиноким стрілком дуже тривожна і дивна. Взагалі в цих обставинах, думаю, вкрай сложно зрозуміти, що у кого в голові робиться - воно і в мирних умовинах так, а на війні мабуть на тисячу помножено.
А це бажання спати, хоча поряд вибухи, у мене взагалі завжди викликає якийсь жах побожній. Почнеш тут орати при пробудженні, ага.
Стосовно лопатки ж жовтою ручкою - і знову-таки, наскільки маштабне значення обрітає кожна дрібничка...
Грайворона, На війні події дуже насичені)
Ого, як би це сказати, навколишнє середовище таке собі, борщовик то гидота дика, наскільки так знаю. Прогулянка по мінному полю - взагалі епічний екстрім.
Грайворона, тоді мене сухі борщовики озадачили))
Вітаю з новинкою ♥️ музи та натхнення вам а також сили та мирного неба
Селенія, Дякую)) Взаємно
Такий моторошо-цікавий момент з небажанням лишати щось своє. Така монетка з фонтаном навпаки по відчуттям, я так розумію.
Грайворона, Тоді я теж залишив речі) але це мізерна ціна.
Ух, грандіозне вимотування нервів з цими всіма звуками. Загалом навіть важко уявити, як саме очікування на нерви діє.
Грайворона, Часто ж ще "давить" психологічно мозок)
О, тепер, я думаю, тепер ще ця канава завдасть клопоту, бо неіснуючі звуки чути можна запросто, сама вже знаю по примарним сиренам. Ну і загалом моторошно від неї.
Грайворона, а тоді подвійно моторошно було))
Обстановка м'яко кажучи спечифічна, тут по ходу і видінь не треба, щоб все переплуталось. Що з невідомим нічним зайдою, що з пропажами-поверненнями своїх. Прокинутись в розпал бою -- це загалом вже якась надмірне випробовування для психіки :(
Грайворона, так, дуже надмірне)
Про кроки і прикривання шиї - реально лячний момент, навіть коли читаєш.
Про «казковий» стан і цікаво читати, і моторошно по-своєму з урахуванням ситуації. Нагадало про силуєти ніби як душ загиблих -- мені здається, це як продовження тієї ситуації.
А «воєнна фауна» - це прям так. Інший світ, інша фауна...
Грайворона, Таке собі чистилище))
По 81 — та, вже знайома плутанина - свої відстали, зайвий ув'язався...
"...тягнучи з а собою два цинка."
А що це?
Да, по поводу сто тищ - то таке. Згодна, що просто красиво звучить і такий собі флер «великої суми», хоча в порівнянні з реальними ризиком й зусиллями то таке.
Про ногу в пакеті — О_о
З дрг взагалі лячно вийшло. І тепер, коли вже почалося серйозно, цікаво, що з'явилися переходи то на комп'ютерну гру, то на Амазонку. Спроба абстрагуватись?
Фінал, про сілуєти — то взагалі моторошно. Такий собі сумний прихований пласт реальності.
Грайворона, Так, зараз сам пишу, перечитую і дивлюся на це все збоку. Скільки я не підмічав на той час
Ой, атмосферка така собі, всі радощі життя водночас ((
Грайворона, так, полум'яна ситуація((
О, свої все ж знайшлися, це добре. А стосовно сумки -- а таки так, зарад подумала, що дійсно, такиі ситуації кожну дрібницю загострюють і роблять важливою. Ех.
Грайворона, звісно, особливо, коли на межі сил і тебе намагаються вбити))
Ого, в веселеньке місце занесло. Я так розумію, загалом відшукування чогось в загальній метушні і постійних змінах -- то завжди проблемний квест.
Грайворона, так, плутанини повно)
Ага, з ногою наче добре, але все ж незрозуміло. Чарівне зцілення, ага )
Ну, подивимось, що далі буде.
А стосовно описів, які щось нове допомагають побачити --- вірю, так.
Грайворона, порохові гази, майже, впритул біля ноги))
Так, інтрига тримається, пристрасті наростають. Дякую, чекаю продовження )
Грайворона, ненавмисне інтригу розганяю) описуючи ті події, сам дивлюся на них під іншим кутом і бачу те що раніше не помічав.
Фіга собі поворот. Це мабуть, щоб не сильно нудно було, бо та арта в сон гонить, а так хоч збодритись О_о
Прям сильно продовження чекаю, щось хвилююсь.
Грайворона, напишу))
Ого О_о Нормальний такий початок, з на старті й в мішок...
Грайворона, Так) психологічно важко сприймається.
Нда, а з цим Коміксом, здається, певні пригоди ще будуть.
Сильчук Назар, Ого ) Тепер сиди й мучайся
Чаклун тому й Чаклун, що якось зменьшуватися вмів? )
Момент з гранатою прям дуже був ОЙ-ОЙ
Грайворона, Добре закопувався))
О, думаю, той ще калейдоскоп почуттів, коли і отой з медиками, і прощання, і цікавість певна.
Грайворона, так і невідомість) нерозуміння, того що чекає. Уява все інакшим малювала.
О, історія виходить на новий рівень. Про Роботино я, здається, у Мадяра ще регулярно читала.
По скупченням таки так, пам'ятаю похмурі новини з цього приводу (
Емоції бмпшників власні незрозумілі емоції викликають, перегортається щось всередині.
Грайворона, В мене всі воєнні спогади про Роботине і навколо нього.. Хоча вже й перед Новопрокопівку заходили.
Господи, оце так поїздочка О_о І я розумію, звідки взялося розслаблення/полегшення, але тайфун емоційний, мабуть, був ще той.
Грайворона, Вже в кузові машини я був спокійнішим, аніж на дузі)
Ну, принаймні, якесь вирішення ситуації знайшлося. І дійсно, ким би та людина не була, теж поховання чекає.
Грайворона, так, тим більше, при прильоті тіло військового могло би стати назавжди безвісті пропавшим.
Ех. Я на ту группу теж сподівалась, коли читала.
Грайворона, нажаль не підказали)
Відчуття жахливої пастки якоїсь просто.
Грайворона, так)
Ух, важкі пошуки. Важко навіть уявити собі розчарування чоловіка під ковдрою.
Грайворона, Так, прям фізично відчувається як важка плита тисне на психіку
Вкрай сумна і важка знахідка, але принаймні, вона є.
А от опинитись на місці того, на кого сама спершу сердилась - у мене чомусь досить часто таке.
Грайворона, як на мене це добре) Так швидше вчишся і розумієш.
Господи, оце квест випав. А хто назви точок вигадує, що така плутанина?
Грайворона, Чоловіки були із ЗСУ більшість всього, ми з Нацгвардії))
Сумні і страшні пошуки. Ще таке дивне відчуття від такого коловороту речей, зокрема їжі, яка періодично десь знаходиться.
Грайворона, особливо шукається вода)))
Тривожна прогулянка однак вийшла. І знову-таки навіває якісь міфологічно-архетипичні сенси: пошук мертвих серед ночі, на "мертвій" в певному сенсі землі (з урахуванням всієї переритості), певна невпевненість, хто поряд... Важко пояснити відчуття.
Грайворона, В якийсь момент до такого звикаєш, але все одно повертатися в такі умови не хочеться.
Мда, різниця між бліндажем в часі чіпляє.
Миші в цій ситуації, я так розумію, хвилюють найменше.
Грайворона, Миші сприймається як щось звичайне))
Ого, оце страшний поворот ( Загалом опис прильотів лячний, але це вже блін (
Грайворона, Тоді досить не приємна ситуація. Що не зачепило, то чудо..
О, рада, що принаймні цей епізод, здається, завершився благополучно, попри тих, що втекли. Напружено загалом вийшло.
Грайворона, Наскільки пам'ятаю хлопці, з переднього окопа втікли, але на позиції залишилися) З тим дшк багато мук було, особливо донести на позиції)
Ух, розпочалася новий страшний квест. Ну, чекаємо.
А по сну - та щось думаю, так, коли довго не спати, срубить так, що нічо на світі не почуєшь.
Грайворона, так, обстріли відходять на другий фон)
Угу, коли загиблих може бути більше, ніж врятованих -- такий собі вибір.
А з консервою прям аж так неочікувано задорно-апетитно описано ) хоча зрозуміло, що воно не від хорошого життя.
Грайворона, Солдати на передку досить невибагливі в їжі і воді))
Дійсно якось дивно вийшло з розвідником. Щось теж тривожно стає відносно того, як ця евакуція пройде. Ну, подивимося.
Грайворона, Думав, що він раптом що підстрахує і підкаже потрібні точки))
А випробовування і не думають скічнуватись (
Дякую за продовження, дуже чекала.
Грайворона, Вам дякую)
Ох ( Можливо, в певному сенсі передбачувано, але дуже сподівалась, що його вдастся врятувати (
Співчуваю. І ще раз - знаєте, з вашого боку величезна сміливість писати про ці події, які, я так розумію, настільки близко до серця.
Грайворона, Коли описую свій досвід, то не ношу це в собі, не запираю.. Можливо, так краще.
Очікування в поєднанні з невідомістю важке, навіть коли дрібниць стосується, а тут мені важко навіть уявити маштаб ( І оця новина про Лексуса --- господи (
Грайворона, Глок ще й з госпіталя дзвонив за Лексуса(
Блін, оце життя вміє створити просто пікову напругу (
Грайворона, так, тоді було гаряче(
Дуже хочеться вірити, що з Бойком все буде гаразд. Але напружено цей від'їзд очікую.
Грайворона, напишу як було
Ця "приємна зустріч" (навіть не знаю, чи доцільно ставити тут лапки) і загалом розуміння, що в таких обставинах ще можна радіти, аж душу перегортає. Воно якесь не хороше, не погане відчуття, просто новий вимір розуміння. Важко пояснити.
Грайворона, так, там радість зовсім інша. Просто воді, навіть, або що тихо і т.д.
Мені іноді здається, що іноді сила духу може підміняти фізичну силу навіть якось в фізичному сенсі, тобто наче перетворюватись на м'язи. Раніше, в мирні часи, ця така собі візуалізація торкалась переважно літніх людей, які продовжують активно займатися спортом.
Від цієї глава взагалі цим відчуттям накрило.
А що таке оклюзивні наліпки?
Грайворона, ось, на бойових виходах не рідко доводилося іти за допомогою духу, занадто великі дистанції, вага на тобі і обстріли.. Не рідко, коли просто не доходять. Оклюзійна наліпка, це наліпка яку клеють на грудну клітку при поранені, аби не заходило через рану повітря і не розвинувся пневмоторекс.
Нда, загалом вся оця метушня з наказами таки виливається вже у майже трагедію.
А оці з хворою спиною, взгалі по життю один з улюблених типажів :/
Хвилююсь і чекаю продовження.
Грайворона, ех, накази..
Бідолашні хлопці. І мені здається, повинні бути дуже сильні внутрішні установки, щоб майже без роздумів так діяти в подібній ситуації.
Дуже чекаю продовження.
Грайворона, Дякую, що читаєте)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати