114 (В поміч АГС)

Над нашим окопом сів навпочіпки Шершень. Він, тільки що, повернувся знизу посадки, де зміг роздобути декілька сухпаїв. Один дав нам з Тохою. Мій напарник по копанці, одразу відкрив сухпай і з натхненням почав наминати рис з м'ясом. 
- Мужики, так вийшло, що вчора поспішали на бойовий вихід і командири не пояснили вам задачі. Думали в запасі є ще день, але як часто це буває, обстановка на фронті помінялася. - З легкою, закам'янілою посмішкою виправдовував нашого ротного Шершень. Його блакитні, холодні очі приглядалися до мене та Тохи. Я все частіше ловив себе на думці, що командир АГСу нагадує мені хірурга з фільму жахів. Котрий, не смикнувши жодним м'язом на обличчі, розріже людину на дрібні частинки. - Але зі мною з голоду і холоду не пропадете. На місці все знайдемо, тим більше я за вас відповідаю.
- Нам дали порожні батареї для рації. Зараз стоїть ціла, а опісля три заряджені на двадцять п'ять відсотків максимум. - Зазначив я проблему, яка мене найбільше хвилювала. - Якщо ми підемо своєю групою когось витягувати, то не зможемо вийти на КСП. А це вже яма. 
- Це не проблема. Поки на позиції, то користуймося моєю рацією. Будуть виходити на тебе, ми їм доповідатимемо обстановку. - Швидко парирував проблему Шершень. - А свою рацію вимкніть, батареї економте на подібні випадки. 
- Плюс. 
- Більшість всього на позиції ви перебуватимете три дні. Поки ваша задача прикривати. Раптом росіяни перейдуть поле, або когось з розрахунку затрьохсотить і потрібна буде евакуація. - Нарешті, ми почули, що вимагається від нас. - Сьогодні мав відбутися штурм, вже сформували декілька штурмових відділень, проте, знову появилися корективи.
Вгорі засвистів снаряд і влучив за 50 метрів. Шершень впавши на живіт, швидко вскочив і побіг до свого бліндажа та застрибнув в нього. Почався акцентований обстріл нашої позиції. Ворожі артилеристи пристрілювалися все точніше і точніше.