ТОП в різних жанрах
Підбірка популярних книг
Бестселери Букнет
Платні книги різних жанрів
Максимум хімії
Книги з літературного конкурсу
Безхатько на мільйон
Він прокинувся на асфальті без телефону і грошей і — і вирішив, що це найгірший день у житті. Він помилявся. Найгіршим буде той, коли вона дізнається правду.
Ден Соколовський — одеський мільйонер з розбитим серцем — приїхав до Києва довести, що його можна покохати без грошей. Замість цього його пограбували, побили і залишили на вулиці. А Ханна підібрала його не тому, що добра, а тому, що він неестетично лежав біля її майстерні.
Ден Соколовський — одеський мільйонер з розбитим серцем — приїхав до Києва довести, що його можна покохати без грошей. Замість цього його пограбували, побили і залишили на вулиці. А Ханна підібрала його не тому, що добра, а тому, що він неестетично лежав біля її майстерні.
Ми так не домовлялись
Правило №1: Ніколи не сідай у машину до хлопця, якого терпіти не можеш. Правило №2: Якщо на задньому сидінні сидить його старший брат-красень – виходь негайно.
Кіра знехтувала обома правилами заради своєї мети. Тепер попереду – тисячі кілометрів доріг України, історичні пам'ятки, кумедні неприємності, ночівлі в дивних місцях і... два абсолютно різні, зацікавлені погляди, від яких не сховатися в тісному салоні автомобіля.
- весела подорож,
- містичні пригоди,
- два красеня на вибір,
- перше кохання,
- одна зануда, що нарешті відчує смак життя,
- обов'язковий ХЕ!!!
Однотомник!
Кіра знехтувала обома правилами заради своєї мети. Тепер попереду – тисячі кілометрів доріг України, історичні пам'ятки, кумедні неприємності, ночівлі в дивних місцях і... два абсолютно різні, зацікавлені погляди, від яких не сховатися в тісному салоні автомобіля.
- весела подорож,
- містичні пригоди,
- два красеня на вибір,
- перше кохання,
- одна зануда, що нарешті відчує смак життя,
- обов'язковий ХЕ!!!
Однотомник!
Циркачка напрокат
Богдан:
Кажуть, що усе в житті вирішує проста випадковість, збіг обставин і удача. Мою “випадковість” звати Зоряна. Одна необережна фраза – і вона забризкала мені обличчя перцевим балончиком. Чи заслужив я? Аякже! Чи думав, що доля зводитиме нас знову і знову? Аж ніяк. І все ж таки… вона не просто Зоряна, вона – моя Зірка!
Зоряна:
Нахаба у чорному костюмі! Симпатичний, та що там, гарний! Назвав мій зад худорлявим і отримав перцем в очі. Справедливо? Звісно! Одначе… я зустрічаю його знову і знову, а ще – він мене врятував від бандитів і… поцілував. Хіба ж це не доля?
Кажуть, що усе в житті вирішує проста випадковість, збіг обставин і удача. Мою “випадковість” звати Зоряна. Одна необережна фраза – і вона забризкала мені обличчя перцевим балончиком. Чи заслужив я? Аякже! Чи думав, що доля зводитиме нас знову і знову? Аж ніяк. І все ж таки… вона не просто Зоряна, вона – моя Зірка!
Зоряна:
Нахаба у чорному костюмі! Симпатичний, та що там, гарний! Назвав мій зад худорлявим і отримав перцем в очі. Справедливо? Звісно! Одначе… я зустрічаю його знову і знову, а ще – він мене врятував від бандитів і… поцілував. Хіба ж це не доля?
Хімія після тридцяти
У 35 років я вирішила почати життя спочатку. І вступила до університету.
Здавалося б, що тут такого? Ну, якщо не враховувати двох дітей, роботу фітнес-тренеркою і той факт, що мої одногрупники старші за мого сина лише на кілька років.
Я прийшла на хімічний факультет заради мрії — створити власну косметику. А отримала значно більше: новову подругу, купу лабораторних, студентські пригоди й одразу двох чоловіків, яким чомусь захотілося моєї уваги.
Артемові двадцять два. Він нахабний, веселий і, здається, зовсім не бачить проблеми в різниці у віці.
Андрію сорок три. Він мій викладач. І, на жаль, саме він подобається мені найбільше.
От тільки є одна проблема: я не збиралася закохуватися. Я взагалі прийшла сюди нарешті зрозуміти, хто я і чого хочу від життя.
Здавалося б, що тут такого? Ну, якщо не враховувати двох дітей, роботу фітнес-тренеркою і той факт, що мої одногрупники старші за мого сина лише на кілька років.
Я прийшла на хімічний факультет заради мрії — створити власну косметику. А отримала значно більше: новову подругу, купу лабораторних, студентські пригоди й одразу двох чоловіків, яким чомусь захотілося моєї уваги.
Артемові двадцять два. Він нахабний, веселий і, здається, зовсім не бачить проблеми в різниці у віці.
Андрію сорок три. Він мій викладач. І, на жаль, саме він подобається мені найбільше.
От тільки є одна проблема: я не збиралася закохуватися. Я взагалі прийшла сюди нарешті зрозуміти, хто я і чого хочу від життя.
Помилка 404: кохання
Я чесно вигризла своє бюджетне місце в елітній ІТ-Академії, але через дурний системний збій на нього зарахували ще й нестерпного та самовпевненого мажора Лавріна Тарнавського. Оскільки місце лише одне, то ректор дав нам три місяці й умову: хто опиниться нижче в студентському рейтингу в кінці семестру, збирає речі і вилітає з університету. Ну, поборотися можна, бо я точно краща цього типа!
Але нас ще й поселили в гуртожитку в одну кімнату, перегородивши її тонкою стіною, через яку чути буквально кожен шурхіт. І я рішуче налаштована перемогти цього вискочку й виграти цю війну, от тільки що робити, якщо у мій план зненацька втручається несподіване кохання?
Але нас ще й поселили в гуртожитку в одну кімнату, перегородивши її тонкою стіною, через яку чути буквально кожен шурхіт. І я рішуче налаштована перемогти цього вискочку й виграти цю війну, от тільки що робити, якщо у мій план зненацька втручається несподіване кохання?
Мажору не писати
Ед Островський майже всі п'ять років навчання був моїм заклятим ворогом. У нас все було стабільно: ненависть, суперечки, суперництво. Аж до одного дня, коли ми випадково помінялися телефонами й виявилося, що наші паролі однакові. Я побачила в нього свої фото, він у мене — теж мої... доволі відвертого характеру.
Після того між нами все стає ще запеклішим, аж поки одного дня я не опиняюся на порозі його дому й не відкриваю для себе іншого Еда.
Графіка прод поки немає.
Після того між нами все стає ще запеклішим, аж поки одного дня я не опиняюся на порозі його дому й не відкриваю для себе іншого Еда.
Графіка прод поки немає.
Як закохати(ся) у Губку Боба
У життя Губкіної Лізи несподівано вривається її колишній однокласник — Петро Кольчинський, якого вона ще зі школи вважала самозакоханим мудаком. Та раптом цей хлопець починає наполегливо добиватися її уваги, засипає турботою й дивними вчинками. Але Лізка впевнена: для такого, як Кольчинський, це лише чергова гра й спосіб потішити власне его.
Тож вона всіма силами намагатиметься не закохатися в нього. А Петро... зробить усе можливе, щоб вона все-таки закохалася. Навіть якщо заради цього доведеться стати клоуном, Містером Крабсом, особистою хрещеною феєю... і, можливо, вперше в житті перестати бути мудаком.
Тож вона всіма силами намагатиметься не закохатися в нього. А Петро... зробить усе можливе, щоб вона все-таки закохалася. Навіть якщо заради цього доведеться стати клоуном, Містером Крабсом, особистою хрещеною феєю... і, можливо, вперше в житті перестати бути мудаком.
Можу більше
— Київські жінки полюбляють моржування? — чую голос з-за спини. Хто б сумнівався, що він піде за мною.
А може я хотіла цього? Ой, вже й не знаю.
— А київські чоловіки полюбляють лізти у чужі справи? — випалюю і додаю, — здається, за це можна залишитися без вуха, — роблю відсилку до його шраму.
— А я спершу подумав, що ти змінилася. Та ти все така ж така.
— Яка така?
— Колюча, — стоїть, схрестивши руки на грудях і впершись об дверний косяк.
— А ти все ж такий самовпевнений, — хмикаю.
Кілька секунд ми дивимося одне одному у вічі. Навколо холод, багато дерев і запах хвої, який огорнув усю терасу.
Влад робить кілька кроків на зустріч мені. Але впритул не стає. Він впирається обома руками у великий деревʼяний балкончик.
— От-от піде сніг.
— Мабуть… — дивимося перед собою в одному напрямку.
А може я хотіла цього? Ой, вже й не знаю.
— А київські чоловіки полюбляють лізти у чужі справи? — випалюю і додаю, — здається, за це можна залишитися без вуха, — роблю відсилку до його шраму.
— А я спершу подумав, що ти змінилася. Та ти все така ж така.
— Яка така?
— Колюча, — стоїть, схрестивши руки на грудях і впершись об дверний косяк.
— А ти все ж такий самовпевнений, — хмикаю.
Кілька секунд ми дивимося одне одному у вічі. Навколо холод, багато дерев і запах хвої, який огорнув усю терасу.
Влад робить кілька кроків на зустріч мені. Але впритул не стає. Він впирається обома руками у великий деревʼяний балкончик.
— От-от піде сніг.
— Мабуть… — дивимося перед собою в одному напрямку.
Бестселери Букнет
Платні книги різних жанрів
Гарячі новинки
Нові епізоди книг, які ще пишуть автори
Вам може сподобатися
Книжки, на які варто звернути увагу
Популярні любовні романи
без вікового цензу 18+
Популярне зі шкільної програми
Насолоджуйтесь класикою
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями