Можливо, це і є кохання?
Моє життя ідеальне! Я – молода, вродлива дівчина, маю прекрасного хлопця, який готовий виконати будь-яку мою примху.
Але… чому тоді, варто було з’явитися на горизонті першому коханню, як серце почало битися, наче божевільне? Чому тільки зустріч із Стасом викликає щирі почуття, від яких хочеться кричати від радості? Можливо, це і є справжні почуття, без яких все інше втрачає сенс?
- Вітаю у ресторані «Біла мушля». Готові замовити?
Голос здається знайомим, хоча не одразу пригадується, де чула. Чи, можливо, йдеться про інший голос, а цей просто схожий? Ввижається, певне…
Піднімаю очі і бачу фартух чорного кольору. Згодом блокнот, який офіціант упевнено тримає у руках.
Потім обличчя хлопця.
Знайоме обличчя.