27

Відділення ТРОшників, які вже на переді фронту перебували четвертий день, нарешті евакуювали. В тому числі Елвіса і Мотора. На заміну їм заходили інші группи солдат. Хтось не затримувався і прямував далі на передні позиції, хтось спинявся тут на відтяжці. В нашій гілці було відносно порожньо. В кінці окопу, де він розходився буквою Т, знаходився лейтенант, єдиний з офіцерів, котрий з нами вийшов. Замітно, що безупинні обстріли сильно тиснули на нього, емоційно він був розхитаний і по рації добивався виходу роти в тил. 
Проходячи повз, коммандир штурмового відділення доручив мені піти до розбитих і засипаних позицій, пошукати короби з патронами до кулемета. Коли я піднявся і був радий, що хоча б трохи розімну тіло і проясню "важку" голову, то лейтенант обурився, куди це мене потягнуло під обстрілами та наглядом ворожих безпілотників. Наказав сидіти на місці. Так як лейтенант ( він же, в той час коммандир наших трьох групп) вище в армійській ієрархії за коммандира відділення (котрий і сержантом, навіть, не був), я мовчки сів назад, не уявляючи як в цьому тісному окопі випрямити зручно ноги.
Незабаром, повз мене пройшов Шершень, з маніакальною радістю в очах уточнюючи, чи готовий я до штурму. Без аналогічного піднесення, відповів йому "Так". Почувши бажане, Шершень попрямував до офіцера, щоб уточнити план дій. Перемовлялися вони добрих пів - години. За цей час, блакитне небо почало набирати темніших кольорів, наступав вечір. Аж ось мене погукали. 
Я підійшов і побачив до десяти солдат з моєї роти, вони в на пів - лежачому стані, в тісному окопі, з двома планшетами розбирали вихід. 
- Єті, ти підеш в евак - группу? - Уважно поглянувши на мене, спитав лейтенант.
Я спочатку не втямив, що від мене вимагається. Адже зранку був піхотинцем, потім АГСником, а зараз... 
- Ееее.. Піду. - Коротко і без зайвих запитань погодився. 
В групу якраз не хватало останнього. Тобто я був восьмим. Як потім вже дізнався, до мене відмовилося троє.
Перебуваючи на новій посаді, повернувся до своєї лисячої нори, не розуміючи, що, взагалі, зараз маю робити. І хто в нас головний в еваці. Бо медик роти Майстер отримав контузію: погано усвідомлював, що відбувається поруч, ледь ходив та говорив. В нього було занадто багато виходів за короткий термін і організм не витримав таких навантажень.