З приходом світанку, настала моя черга спати. Фома став за кулемет, а я порившись в рюкзаку вийняв дощовик та розстелив його на голій землі. Не знімаючи бронежилет і каску, якось вмістився на дно ями і спробував заснути. Через те, що не міг випрямити ноги, вони весь час затікали, а горбиста долівка до болю тиснула на ребра та руки.
Я занурювався у сон на короткі проміжки часу, кожного разу прокидаючись і з розпачем усвідомлюючи в якому гиблому місці знаходжуся. Декілька годин покрутившись туди - сюди я піднявся. Тим паче, Фома знову почав рити окоп і йому потрібно було більше місця. Спершись об стінку землі, задер голову до крон дерев, де на тлі неба зависло залізне черево дрона
- Трясця, хто б там не був, але їм не набридло весь час на нас витріщатися? Вдихнути без них не можна. - Сердито промовив. - Як збоченці, які ходять ночами у вікна заглядають.
Вдодачу до чергування безпілотника, добавлялася безупинна робота артилерії. Снаряди постійно пролітали над нами, то в одну, то в іншу сторону. Їх потужне різке звучання вганяло в транс. І якщо спочатку остерігався, згодом не реагував. Сприймав, ніби, стою біля проїзджої частини, де ганяють напрочуд швидкі машини.
Дістав шоколадний батончик, через силу відкусив шматочок і поклав назад в рюкзак. Хоча, зі вчорашнього обіду нічого не їв, голоду не відчував. За те води хотілося пити багато, але залишилася у мене одна бутилка й та почата, тому вимушено економив. Невідомо чи підвезуть воду, а тримати позицію доведеться до завтрашнього вечора, як мінімум.
В цей час до нас повернувся Кіт, а Васіліч попрямував до Римлянина. Хлопці вночі при заході примкнули не до тих відділень, що не дивно, враховуючи плутанину, яка відбувалася. Ми зраділи появі Кота, адже він до Роботиного воював у Бахмуті і єдиний з групи Мольфара мав бойовий досвід.
Також, Кіт приніс новини: Тихий та Комікс триста. Попередньо поранення легкі і їх вже евакуювали. Вдодачу, побратим сказав, що Комікс по ходу самостріл в ногу і кулею ледь не зацепив головного сержанта роти. Новина відверто здивувала. Адже цей хлопець початково входив в нашу групу. Обсудивши, зупинилися на думці, що так, напевне, краще для всіх. Комікс занадто багато вносив хаосу і ми не могли йому довіритися.