7

Шестеро солдат побачивши нас не спинили свою процесію. Ми привітались і попрямували за ними. З цього боку лісопосадки я не часто ходив і декілька раз оступившись, швидко втямив, що треба уважніше дивитися під ноги. Ґрунтова дорога була всіяна ямками різного розміру після артилерійських прильотів. Підвернути ступню і опісля гепнутись було легше простого.
Пройшовши в темряві п'ятдесят метрів, ми спинилися біля величезної ями, де вдень садовили поранених на бмп. Цей трьох - поверховий кратер був для нас місцем, за допомогою якого ми пояснювали куди іти, де спинитися, де забрати чи привезти. Так і казали: "Там біля величезної ями від літачка" І хто, хоча б, раз проходив тут, розуміли про яку точку мова. 
Померлого поклали біля краю ями і зайшли в лісопосадку, розосередившись. Більшість шукала пляшки з водою, адже тут минулими днями вивантажили чимало паків. Дехто курив, дотримуючись правил безпеки: в долоні. 
Напившись досхочу води, лежачи та сидячи, ми перекидалися словами. Один з хлопців почувши мій позивний, перепитав чи це я сьогодні перемовлявся по рації. Я ствердно відповів. Тут познайомився з товаришем з яким вийшли з бліндажу. Його позивний виявився "Боксер".
Трохи перепочивши, піднялися далі нести померлого. Я з Боксером взялися за ноші спереду, замінивши тих хто переконливіше сигналізував про втому. Двоє із старої процесії пришвидшили крок і загубилися в темряві, попередивши що будуть триматися окремо. Вони йшли на евакуацію. Через здоров'я та травми, допомагати нести не могли і аби не кучкуватися, покинули нас.
А в небі висів ворожий дрон. Ми це зрозуміли не тільки з постійного надокучливого гудіння, а й з того що по нам почала наводитись арта. Спочатку все ближче лягали міни, потім запрацював залп граду. Бачучи на небокраї спалахи виходів, ми ноші клали на землю і швидко залягали по сторонам, шукаючи заглиблення. 
Нас здивувало, що по нам серед ночі ворог так активно працює. Напевне, дійсно зіграло роль, що ми як евак - група скупчилися. Але й виходу іншого не було.
Не доходячи до точки евакуації якийсь кілометр, почули як ближче по передових наших позиціях вдарив ворожий літак. Його звучання особливо навіювало відчуття небезпеки. Справжній рев смерті.