31

Носилки, як і очікувалося, виявилися досить важкими. Це враховуючи те, що доводилося в темряві слідкувати, аби нога не натрапила в ямку, що не завжди вдавалося. Очі все частіше вдивлялися у ворожий бік, в нічний небокрай де періодично спалахували залпи ворожої артилерії. Близький свист заставляв неодноразово кидати ноші і притискатися до землі. Тому, дорога через поле виявилася занадто довгою та тернистою. 
Коли здавалося рятівні окопи вже зовсім близько: до них залишалося менше ста метрів, руки від знесилення відмовлялися тримати вантаж. Ненависні дерев'яні ручки вислизали з долонь, я присідав не тільки від свисту снаряду над головою, а вже від втоми. Мій напарник Бойко, тримався краще і був витривалішим. Чим ближче підходили до окопів, тим більше він мене словесно штурхав, аби я зібрався з силами і витримав фінальний забіг. Коли, залишилося двадцять метрів до позицій і потрібно було підніматися під невеличку горку, я погодився на заміну. Глок з сусідньої пари доніс за мене. Об'єктивно, він з Камнем накинув менше вантажа на свої носилки, погребувавши водою і сухпаєм. Тому, вони прийшли в окопи раніше. Діставивши за горбик вантаж, хлопці мене "підщипнули" щось на подобі: "Найздоровіший, а сил не багато". Я за словом в карман не поліз і відповів в тон так само не приємне. Залишивши обопільні претензії разом з ношами, ми поміж насипів землі, пішли окопами до агсників.
Так як наша рота евакуювалася в тил з офіцером, коммандирами відділень і, навіть, Майстром (медиком роти), ми перейшли в підпорядкування до Шершня. Мали отримати від нього вказівки що робити далі. Також, несли йому погану новину, яка заключалася в тому: що обіцяний планшет не передали.
Дійшовши до нашої гілки оккопу я вперся в насип і жадібно пив воду з горлишка бутилки. Спортік, який залишився і не ходив на точку евакуації, розгубленим голосом сказав, що Шершень триста: він добряче контужений, не взмозі нормально рухатися та погано усвідомлює навколишнє. Біля Шершня знаходився агсник Рома і хлопці з евак - группи: Брабус, Хома та Кривий. Камінь пішов особисто поглянув на трьохсотого, повернувся і сказав, що дійсно потрібна евакуація. Через рацію доповів командуванню та отримав інструкції. Нам сказав шукати вільні ноші.