47

Перед тим як нести Сєрого, я сказав його пораненому товаришу, аби він наклав собі турнікет і ми за ним наступним вернемося. Той у відповідь тільки посміхнувся.
До нашого бліндажа лежала відстань триста метрів, якщо не більше. Несли важко, з багатьма зупинками, вмовляючи один - одного не здаватися. До десяти раз клали пораненого на землю і розбігалися в боки, падаючи долілиць, коли звучав поруч безпілотник чи свист снаряду. 
Розуміючи, що можемо не донести, ми гукали на поміч і вдача нам посміхнулася. За двісті метрів до групи приєдналося двоє зсушників, що були на позиціях в рясно наритих по лісопосадці копанках. Нарито їх стільки, що спробуй здогадайся хто де є і чи є, взагалі. Ці добродії добре нас розвантажили і добавили руху. 
Сєрого занесли та поклали у продовгуватому вході в бліндаж, який спускався під нахилом вниз. Зсушники одразу повернулися до себе на позиції. Ми групою втиснулися в на пів - лежачому стані в невеликий окоп, що з'єднував два бліндажі. Хвилину намагалися набратися сил, розуміючи, що суттєво заважаємо зв'язківцям вільно і без перешкод пересуватися. Майже не відпочивши, на повторне коло вийшли в тій самій кількості, що прийшли.
Піднімаючись верх, ми зустріли здоровання з'язківця, якого йшли забирати. На своїх двох, він повільно прямував до бліндажа медиків. Перепитали чи сам дійде, на що отримали ствердну відповідь. Здоровань,  так само як Глок, попри кровотечу (звісно, не сильну) спромігся дійти самостійно. Наклав би турнікет, знерухомив ногу, міг і недочекатися евакуації. Тому що на стількох поранених, не говорячи про вбитих, тих хто витягував залишилось критично не достатньо і сили наші ледь перевищували відмітку "0".
Наступного пораненого забрали за 100 метрів далі, від копанки де лежали зв'язківці. Розвідники впізнали в ньому свого товариша із взводу, за позивним "Їжак". Він лежав на окопах і попросив води. Ми дали її рівно стільки, аби змочив губи і зробив малий ковток. Зняли з нього бронежилет і каску. Збоку на грудях виднілася невелика червона пляма. Також, значно більша і небезпечніша пляма на правому боку та бедрі. На пораненій нозі, максимально зверху, як вчать "під яйцями" накладений турнікет. 
Поклали чоловіка на ноші. Тут дорога випробувань і пересилення себе повторилася. Пощастило, що двоє зсушників знову вийшли на поміч. Хоча, вони зовсім були не зобов'язані ризикувати життям та допомагати. Тому, ми їм були дуже вдячні.
Їжака занесли до нас на позицію, але вже поклали його в тісний окоп, що з'єднував два бліндажи. Ним почав займатися бойовий медик. Активно шукаючи в медичках трьохсотих оклюзивні наліпки.