76 (Перший бойовий вихід)

Через щільну темряву нічого не міг побачити, тому надіявся тільки на дотик і відчуття. Схилився та обмацав штанину на нозі, що оніміла. Вона була вся мокра. Припустив, що більшість всього це піт. Якби мене поранило, то ймовірно вже волав би від болю на землі.
Спробував зробити крок і в мене вийшло. Проте, все одно відчував ногу нижче коліна погано. 
- Єті, ти як? - Поцікавився Діджей, абстрагувавшись від одноманітних питань побратимів: "Як так трапилося"?
- Я нормально, але не можу твердо ступити на ногу. Не розумію, поранило чи що. - Відповів йому. В очах досі стояли спалахи автоматної черги.
- Та не вигадуй, не зацепило. Ти ще накручуєш себе. - Сказав Діджей, мов би, я перечепився через гілячку. 
- Так що, всі можуть продовжувати рух вперед? - Гукнув Фрукт здалеку, десь за поворотом в окопі. 
Я промовчав, адже міг йти і вважав, що нога розходиться. Тим більше, не хотів гальмувати захід груп на позиції. Якщо ворогу дати час навестися, то нас очікуватимуть трагічні наслідки. 
Планував дотягнути до позицій, а там вже ретельно оглянути ногу, або попросити допомоги в побратимів.
Кульгаючи, за допомогою рук я викарабкався по схилу з окопу і вийшов на ґрунтову дорогу, куди нас вивели провідники. Нога ще більше оніміла і не міг на неї наступити. Вона перестала мені бути опорою і здавалося, що ось - ось впаду. 
Я гукнув Майстра, що йшов попереду і вів наше відділення. Він був ротним медиком і до кого, як не до нього мав звертатися з такою проблемою.
- Майстер, можеш поглянути на праву ногу?  Ступити на неї не можу.
- Що трапилося? - Підійшов до мене впритул.
- В окопі під ноги стріляли. І як наслідок ногу не відчуваю. Тільки, не впевнений, що зацепило. Можеш поглянути? 
- Діставай турнікет і накладуй так як тебе вчили. Високо, під яйця. - Показав пальцем в бік дороги де підіймалися насипи із землі.
Я ліг на насип, дістав з кишені, на рівні гомілки, турнікет і наклав його по всім правилам. 
- Ротний, Ротний у нас самостріл... -  В цей час медик вийшов на зв'язок з командуванням.
- Майстер, хто це?
- Діджей по Єті. В нього права нога! 
Почувши перемовини по рації, тихо прошипів до медика.
- Агов, зачекай! Я ж прошу поглянути чи зацепило! Навіщо передаєш!
Проте марно, медик не звертав на мене уваги.
- Майстер, поки затримай Діджея. Нехай далі не йде! - Дав команду ротний.