40

Ми одразу перейшли лісопосадку, уважно дивлячись під ноги та тримаючи дистанцію. Опинившись по той бік, поглянув на заросле зіллям поле, на лісопосадки, котрі простягалися на схід та південь, і здавалося, що десь звідти відкриється кулеметна черга по нам. Що видимі як на долоні і ворог легко може дістати нас. 
З цього боку простягалася широка ґрунтова дорога, рясно всіяна ямками, обкатана важкою технікою. Ми пройшли вниз метрів сімдесят, доки не натнулися на глибоке ямище: зо три поверхи вниз, шириною метрів двадцять. Обійшли по краю і наткнулися на розкидані брудні бутилки з водою. Провідники їх запихали в рюкзаки, поки хватало місткості, я ж був без наплічника і набрав побільше в руки, скільки міг нести.
Поверталися зеркально: спочатку перейшли лісопосадку і вже тонкою стежиною піднімалися вверх. Нас сильно насторожили вибухи, які піднімали куряву метрів за триста - чотириста попереду. Стало зрозуміло, що працює москальська артилерія. Ми пришвидшили крок, до бліндажа вже підбігаючи. Перед входом, в дрібному окопі сидів Бойко, поруч нього стояли високі ноші. Здивувався, чому він піднявся на зовні. Він видався мені, якимось відірваним від навколишнього, чужинцем. Мармуровою статуєю серед землі, попелу і шматків дерева. 
Супроводжуючі повернули в бліндаж по сусідству, там сиділи зв'язківці. Я спустився в свій, де перебували евак, агсники та медики. 
Тут панувала мертва тиша. Випустив з обійм бутилки на холодну землю, сказавши аби хлопці брали. Слідом перепитав де група.
- Пішли на верх по посадці відносити воду з боєкомплектом і там розпочався бій. - Відповів хтось з чоловіків.
В цей час зарипіла рація, де голос на підвищених тонах, вимагав послати всю евак - групу виносити трьохсотих.