29

Від Камня, коммандира евака, я дізнався, що офіцер, все таки, виводить роту в тил, а залишається наша группа з вісьми чоловік. Ми мали піти з ротою до точки евакуації і розвантажити бмп, а саме: боєприпаси, сухпаї і воду. А потім це все принести сюди в окопи. Нам, також, мали передати необхідний для АГСників планшет.
Довго чекати не довелося, по рації командування дало добро. Камінь взяв мене, Бойка і Глока. Ми йшли замикаючими, прихопивши ноші із дерев'яними ручками. Минули дорогу через поле без перипетій - ворожа артилерія била поодалік. Багаточисельні ямки перед нами освітлював яркий місяць. 
Біля лісопосадки за полем, почувши знайомі голоси, звернули під захист дерев. Хлопці з роти вже знаходилися в невеликих окопах, що хаотично були тут нариті. Хто не вмістився в них, то лежав на землі. Ми, без зайвих роздумів, самі припали долілиць, почувши, що над нами висить безпілотник. 
Лейтенант звично нервував і кричав, аби ніхто не рухався, а також злословив, по причині довгого очікування евакуації в тил. 
Я міцно притиснувся до землі, мов би, прагнув просочитися в неї. Розумів, якщо нас "спалив" ворожий безпілотник, то справи дуже кепські. Ми застрягли тут, як в клітці. Залежні від швидкості прибуття техніки, стали нерухомою ціллю для російських снарядів. Залишалося, надіятися, що падатимуть вони мимо.
Орки, довго не заставили чекати і їх артилерія почала відпрацьовувати поруч. Я зробив все що від мене залежало: ногу закинув за ногу, долонями прикрив шию, а ліктями закрив ребра, де не було захисту плит. Так, як вчили діяти при подібних ситуаціях.
- Нам п..зда. - Знервовано реготнув, до хлопців, що лежали поруч.
Вони повністю копіювали мій настрій, підбираючи інші грубі слова. Офіцер, кричав прокляття на своїх і чужих. Одночасно, коммандував, аби по приїзді бмп, ми четверо з евак - группи швидко розвантажили її вміст і рота змогла забратися звідси, не гаючи ні секунди. 
В цей час, поруч нашої посадки гучно звучали розриви граду. Не приємно, але велике щастя, що ворог не міг влучити. Хоча, безпілотник продовжував вперто дзижчати над кронами дерев.