Як я мав померти, але не помер

Із самого початку я вирішив для себе, що остаточно допрацюю та надрукую ці спогади лише у тому випадку, якщо мені зроблять пересадку нирки, донор добре приживеться і я почуватиму себе краще. Адже тільки тоді на мою історію можна буде глянути як на таку, яка завершилася більш-менш благополучно. А мені, людині, яка стояла на порозі смерті, однак так і не переступила цей поріг, буде цікаво розповісти про свої враження, адекватно осмислити їх. Я вважав, що якщо зможу побачити свою хворобу між двома крайніми точками, початком та кінцем, то збагну усі переживання повною мірою, надам точну характеристику кожному окремому стану і відчуттю. А відтак зрозумію, чому події складалися саме так, а не інакше, яка емоція виявилася найтяжчою, які думки - правильними, а які - хибними.