39

Нести ноші ставало до неможливого важко. Вимушено робили паузи просто серед поля. Але кожна така зупинка супроводжувалася розхитаними нервами і кпинами один - одного. Я з неприхованою претензією дивився на супроводжуючих, мовляв вони свіжі та могли б допомогти. Камінь і до цього дратувався, а при даних обставинах безцеремоно злословив і підганяв. Проте, така поведінка командира зовсім не мотивувала. В якийсь момент, я зірвався та висказав в грубій формі невдоволення його відношенням до підлеглих. Ми трохи погиркалися, але продовжували рух, вже вийшовши на стежку попід самою лісопосадкою. Точніше тим, що від неї залишилося. В більшості одні вигорілі патички стирчали з попелу.
Нарешті, Лицар звернув до бліндажа, запрошуючи рукою швидше заходити в нього. Повідомивши, що тут на даний момент наша позиція. Група не вірячи своєму щастю, із задоволенням виконала команду. Ноші із бк, сухпаями та водою залишили перед входом в бліндаж, в заглиблені, аби не посікло осколками, коли ворог гатитиме поруч.
Опинившись в темному, душному бліндажі, ми ввімкнули ліхтарик і побачили шість солдат, серед них був Рома агсник. Я здивувався його присутності тут, адже він з розрахунку залишився один. Згодом Рома розповів: вранці прислали в підмогу з тилу трьох чоловіків і поставили бойові задачі.
Ми евак - група одразу скинули з себе броніки і каски, віддихуючись та не сміливо гадаючи на який термін нас сюди заштовхнули. Камінь вирішив одразу обговорити взаємні претензії:
- Пацани, давайте не гризти один - одного. В нас хватає і так проблем. - Заговорив командир і ми повністю підтримали його слова. - Зрозумійте, я хочу, аби ви всі повернулися додому живими. Мене поставили командиром, хоча цього зовсім не хотів, але й відмовити не міг. Тому, я відповідаю за вас. Поставтеся з розумінням.
Група сприйняла слова Камня зі схваленням, запевнивши, що розуміємо його і будемо старатися вберегти один - одного. 
До бліндажа зайшов Лицар і повідомив, що треба одна людина, аби піти з ним та тут поруч набрати бутилок з водою. Камінь довго не думаючи вибрав мене. Я не сперечаючись надягнув амуніцію і вийшов на зовні, де так само стояв Тамагочі. Лицар сказав, що автомат не пригодиться і можу залишити його тут. Зброю спер об стінку окопу, виритому по коліно і попрямував за супроводжуючими.