83 (Перший бойовий вихід)

Фома віднайшов копанку на протилежному боці від стежки і застрибнув в неї. Одразу почувся ще один звук роботи лопатою. На цій позиції кожна ямка була по пояс, а значить їх потрібно поглиблювати і розширяти в окопи. Проте, після довгого і виснажливого марш - кидка, сил залишилося обмаль. 
Поки Поршень неподалік блукав в надії натрапити на сховок, Чаклун доручив мені і Діджею піти на пошуки рюкзака, котрий через знемогу, він скинув десь на стежці позаду. В рюкзаку був нічник, планшет та рації. Тому, кров з носа, повинні були його знайти. 
Я намагався розпитати в командира, де саме шукати, але внятної відповіді так і не почув. Зрозумівши, що потрібно просто повертатися назад і уважно дивитися по бокам.
Перевіривши чи зняті запобіжники на зброї та поправивши амуніцію, ми з Діджеєм вирушили на пошуки. 
- Сань, в нас трохи шкереберть справи пішли при заході.. Давай сприймемо як корисний досвід цю ситуацію. - Я перший порушив мовчанку. 
- Ти не ображаєшся? Я сам офігів, як затиснувся, той клятий, спусковий крючок. Благо ніхто не постраждав.
- Звісно, не образився. З кожним може трапитися.
Розв'язавши між собою вузол непорозуміння, ми продовжили уважно дивитися в темні хащі. В першу чергу, аби бути готовими до засідки, а потім вже щоб віднайти наплічник. Декілька раз падали на землю від близьких прильотів і чергової хаотичної роботи ворожого кулеметника. Так, повільно дійшли до покинутих позицій, де перебував розбитий взвод роти декілька днів тому. Тоді хлопці активно штурмували росіян. Багато трьохсотих і двохсотих. Отримав важке поранення командир роти і зараз на його місце став молодий, недосвідчений взводнік. 
- Тут десь має бути відірвана нога Моряка в пакеті. - Промовив Діджей, уважно дивлячись на бардак з речей, що рясно лежав навколо. - А ось вона під тим малим деревцем.
Я направив погляд куди побратим показував пальцем і дійсно побачив як з пакета визирав обрубок ноги - нижче коліна.   
- Навіщо вони в пакет його запхнули? - В подиві спитав я.
- Так, це ж Фрукт хотів забрати з собою. Сказав, що в трьох літрову банку закриє і милуватиметься. Ти ж знаєш, він є....ий. 
Що Фрукт, може вчудити і зробити це на повному серйозі, знала вся рота. Тому, словам Діджея цілком повірив. 
- Потрібно буде закопати ногу, що ж їй валятися так. - Наостанок промовив я і перевів від обрубка увагу.
Переглянувши всі рюкзаки, їх тут було чимало кинуто, подумав, що треба вибрати якийсь собі. Їм все одно лежати та гнити без справи. А в мого весь час відривається наплічна лямка і це суттєво ускладнює мені життя. Тільки ж беручи річ, варто добре оглянути, аби не порваний був, не в крові. А це краще зробити днем, при сонячному світлі. Тому, запланував завтра повернутися сюди. 
Знову зосередився на пошуку командирського наплічника. Коли вже з побратимом думали, що доведеться ще спускатися вниз по лісопосадці, біля поваленого дерева, натрапили на важкий та круглий як куля рюкзак. Він був темно - зеленого кольору і вночі серед рослинності його складно побачити. Відкрив застібку та намацав рації - значить він. Знахідку показав Діджею, той теж підтвердив, що це Чаклуна. І з приємним відчуттям виконаної роботи, збиралися повертатися до відділення.