Голос війни

66 (Евакуація 200)

- Ротний, Ротний це Єті! Вийди на зв'язок! - Декілька раз повторив в рацію.
До п'яти секунд шипіння і відповідь. 
- Єті, ротний на зв'язку.
- Я не пам'ятаю де евак - точка для двухсотих. 
- Пробуй згадати. Ти маєш пам'ятати, вчора звідти виїздив.
- Тоді підкажи куди йти. Я зараз на дузі, облазив тут навколо і порожньо. - Від безвиході мене почали брати емоції.
До пів - хвилини тиша. Вже подумав, що ротний дивиться по картам, або питає в когось більш знаючого маршрут.
- Єті, не панікуй, тримай емоції. Пробуй згадати, звідки ти вчора виїздив. - Та сама цинічна відповідь.
Мені хотілося злословити і, навіть, не на командування, а на ситуацію, що відбувалася зі мною. Я був в пастці, на позиції, яку ворог крив зі всього, що в нього є в наявності. Крив дуже інтенсивно. Я це добре усвідомив декілька днів тому, коли провів тут добу. Ситуацію погіршувало, що сюди привів групу, за яку відповідав. І раптом щось з ними трапиться, це буде на моїй совісті. Від прильоту чогось важкого бліндаж мало врятує.
- Плюс! - Коротко випалив в рацію і засунув її в карман в броніку. По своїй користі рація зараз сприймалася на рівні палки, що в достатку валялися в ногах.
Довго сидіти та страждати не було часу, тому зібрав в кулак останні сили і піднявся. Внаслідок втоми спочатку спершись на четвереньки і тільки потім випрямившись. Доки сидів, то, навіть, не уявляв що настільки виснажений. Важкі ноги відгукувалися із зусиллям, зброя і павербанк на плечах примножилися у вазі. Напів - присядки та схиливши голову, я крокував окопами до бліндажа моєї групи. 
Благо, хоча б, блукати не довелося, вийшов на своїх з першого разу. Не підходячи до їх прихистку до десяти метрів, сів на земляні сходи, що вели до яру, в напрямку дороги на перехрестя. Одразу, почув гучний храп Дикобраза і побачив німе питання в очах Майкла і Поршня: "Ну що там?". Я похитав головою:
- Пізд@ць бл@ть. - Єдині слова, якими зміг охарактеризувати ситуацію.
Скинув з себе павербанк Бандеру, трофейний автомат і попросив хлопців приглянути за ними. Не знаючи, що робити далі - пішов в яр. А в цей час за спиною, в окопи прилітали сто двадцяті міни.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше