102 (В поміч АГС)

Вересень, сьома вечора. Три години як ми приїхали із бойового завдання, яке полягало в тому, щоб витягнути тіла двох розвідників з нашого батальйону. Завдання виконали за пів - дня. Один розвідник вже був схожий на мумію, а від іншого змогли знайти лише ногу і декілька ребер (впізнали по взутті). Група повернулася без двухсотих та трьохсотих. Враховуючи, що ходили на самий перід, там де діставала ворожа стрілкотня і в небі постійно над головою патрулювали дрони - це відмінний результат. 
Задоволений, що все пройшло якнайкраще, в кімнаті з апетитом вечеряв жареною картоплею і сосисками. Маючи намір опісля ввімкнути навушники і під музику подрімати.
Та всі плани перебив галас ротного з вулиці.
- Евак - група, що виїжджала сьогодні на завдання. У вас на збір десять хвилин і знову виїзд.
Я трохи не вдавився тією картоплею. Уявити не міг, що сьогодні чи завтра знову доведеться повертатися в ці смертю пропахлі поля. Надіючись, що це помилка, вийшов на вулицю, аби перепитати. Декотрі хлопці вже активно метушилися та готувалися до виходу. Двоє пояснювали ротному, що по стану здоров'я не зможуть сьогодні поїхати. 
Я змирившись із перебігом подій і собі розвернувся в середину будинку та прийнявся збиратися. Не знав, що кинути в рюкзак, адже командир не пояснив задачу і скільки часу пробудемо на фронті. Вирішив взяти найнеобхідніше: чотирнадцять пачок куль, три гранати Ф1, дві пляшки води і декілька консерв. Опісля, накинув на себе осточортілий бронік та вцепив на поясок до нього каску. Рюкзак на плечі, в руки автомат і вийшов на вулицю. 
Відділення у кількості шести солдат стояло на поготові. До нас мали добавити ще двох з нашої роти, що жили на іншій локації. Це на зміну тим хто по стану здоров'я сьогодні відпочивав.
Командир сказав виходити на вулицю і прямувати через декілька хат до ксп восьмої роти. На цей бойовий вихід ми їм підпорядковуємся і вони нам все пояснять.