266 655
Анотація до книги "Лікар моєї мрії"
[Глава 40 (1)] // Коли вони зустрілися вперше, вона була лише школяркою, а він – майбутнім світилом медицини. Наступна зустріч принесла їм чимало хвилюючих хвилин і залишила після себе незабутній слід. То хто ж він, той благодійник у білому халаті, який щоразу рятує Марію від розпачу та болю? Її доля чи прокляття? А може, нездійснена мрія про щастя, на яке вона вже майже перестала сподіватися, наважившись впустити в життя іншого чоловіка?..
Дилогія
Передплата можлива
Дилогія
Передплата можлива
Зміст книги: 107 глав
Останнє оновлення: 15 дн. тому
196 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСупер
От Машка! Треба ж було так летіти! А що, на честь свята можна було і натрапити на стриптиз. Тільки ж дехто ревнивий вирішив закрити очі дівчині. Який власницький чоловік!
Опис ,нежданчик ,не подумала Марійка ,що вриватися не постукавши можеш попасти в незручну ситуацію.Добре ,що улюблений лікар прийшов вчасно.
Щира дяка всім, хто читає та чекає на цю історію)
Дякую, що залишаєтеся зі мною і з героями))
Продовження додано)
Ох це закохане дівоче серденько! Так тріпоче сильно, варто лише подумати про коханого!
Людмила Азорская, І подумати, й уві сні побачити)))
А Вовчанський ніяк не може заспокоїтися і зрозуміти ,що не його вибрало серце Марійки.Дякую за продовження,але щось така радість так рідко трапляється.
Lydmila, Дякую і вам!)
Еге ж, не може, такий уже він...
Щира дяка всім, хто читає та чекає на цю історію)
Тішуся, що ви залишаєтеся зі мною і з героями))
Продовження додано)
Дуже мила історія лікаря і пацієнтки! Цікаво як вони проведуть «День закоханих»?
Лідія Лідія, Дякую щиро за відгук!)
Дуже рада, що історія припала до душі))
Мабуть, цей день обоє запам'ятають надовго...;)
А Вовк ніяк не заспокоїться ,не так його цікавить Марійка ,як конкуренція з Міхаелем Дякую за проду
Lydmila, Дякую і вам)
Ох, не заспокоїться. На те він і Вовк: якщо вже вхопив здобич, так легко не відпустить...
А це мабуть халепа...
Людмила Азорская, Схоже на те. Але подивимося, чим вечір закінчиться...
А чому немає продовження?
Наталия Маламон-Козловська, На жаль, не завжди вдається викладати так часто, як хотілося б, але все обов'язково буде)
Щиро дякую, що читаєте і чекаєте))
Книга вже більше року пишеться,....
Ніна Михайловська- Спичак, Наші поважні класики часом писали книжки роками))) Але не всі вони і не завжди жили під час війни...
Дякую, що попри все залишаєтеся з героями та чекаєте на цю історію)
Дякую за вподобайки та відгуки))
Продовження додано)
Як романтичної мило А яку витримку треба мати Міхаелю ,несучи Машу на руках.Невже знову буде довга розлука.Дякую за книгу,хай всі негаразди. минуть Вас
Ldmk, І не кажіть, в Міхаеля просто сталеві нерви))
Дякую і вам, що залишаєтеся зі мною і з героями)))
Так приємно провести час із гарним чоловіком!!! Міхаель присвятив увесь свій вільний час Марійці. Це так приємно і бентежливо. Цікаво, яким же для них буде день закоханих?! Сподіваюся, вони зроблять значний крок, щоб розвивати стосунки!!
Людмила Азорская, Ой, дуже приємно)))
День закоханих обіцяє подарувати багато емоцій, це точно;)
Невже їхні шляхи знову розійдуться?(((
Irina Zhelonska, Хто зна...
Але якщо двом дійсно судилося бути разом, то за кожною розлукою чекає нова зустріч))
Дякую всім, хто чекає цю історію, за вашу підтримку та терплячість. Ви надихаєте мене продовжувати працювати над книгою навіть попри всі життєві негаразди)
Щира дяка за ваші вподобайки та відгуки))
Продовження додано)
отепер ясно чому Маша боялася волохатих чоловіків,дитячі травми залишаються на все життя,і не завжди без наслідків Але Маша довіряє Міхаелю ,і це добре.Гарного дня.
Ldmk, Вітаю))
Еге ж, в неї далеко не найкращі спогади, які відкарбувалися на самому житті( Але віритимо, що Міхаелю вдасться позбавити її від привидів минулого)
Гарно ж як вийшло!
Людмила Азорская, Дякую)
Міхаель завжди готовий прийти Машці на допомогу))
І коли те далі буде?
Елла Джейн, Дякую щиро, що чекаєте цю історію та продовжуєте слідкувати за долями героїв))
На жаль, не завжди вдається оновлюватися так часто, як мені хотілося б, особливо зараз, коли тривога за моїм вікном майже не вщухає(
Але борімося і поборемо!)
Вже жалію що почала читати цю книгу. Коли оновлення вже практично один раз у місяць і то три рядки. Книжка цікава, але так ставитися до своїх читачів. ?
Тетяна Ігнатик, Знаєте, мені дуже прикро читати такі коментарі від співвітчизників, які, здавалося б, повинні розуміти, як важко жити та працювати авторам, особливо тим, хто перебуває неподалік від зони бойових дій, коли по сто разів на день треба ховатися під час тривоги та в прямому сенсі слова бути на валізах і переїжджати до більш безпечних місць. Я чудово ставлюся до своїх читачів та дуже їх люблю, особливо коли вони підтримують і надихають, а не засуждують. Зі свого боку я завжди вкладаю в текст душу, але якщо ця душа пошматована тим, що відбувається за вікном, і ти постійно думаєш про те, аби не прилетіло, дуже важко віддати себе тексту, не кажучи вже про істотні проблеми зі здоров'ям, які впливають взагалі на саме життя.
Менше з тим, я намагаюся триматися та продовжую працювати і завжди вдячна любим читачам за підтримку та розуміння, бо саме це дає сили і натхнення дарувати їм нові частинки з життя героїв))
Я тішуся, що історія вам подобається, і чудово розумію, що хочеться прочитати все і відразу)))
Ой, вже подумаю видалити книгу з бібліотеки, бо чекати прод....це просто жах(((
NG, Дякую, що настільки чекаєте цю історію)
Автор зараз живе фактично на валізах, тому з продками стало дещо складніше. Одна справа, коли історія вже написана і треба лише редагувати (як із іншою моєю історією), а коли книга пишеться тут і зараз, то все, що відбувається з автором, дуже і дуже впливає на творчість.
Але історія пишеться та рухається далі, сподіваюся, що найближчим часом ситуация вирівняється. Проте, звичайно, все залежитиме від того, як просуватимуться наші оборонні справи і чи не доведеться знов підриватися та кудись їхати. Бо ж автор живе не у вакуумі та не у європейській країні, де, дякувати Богу, тихо і мирно, і навіть не у західній чи центральній частині нашої країни, а на сході неподалік від зони бойових дій. І коли доводиться по кілька разів на день бігати в укриття, багато не попишеш, на жаль.
Але віритимо у краще, і саме підтримка читачів дає наснагу працювати далі))
Дякую за лайки та коментарі!))
Щира дяка всім, хто чекає на цю історію)))
Нічне продовження від 24.04 додано)
Яка мила халепа вийшла!!! Сподіваюся ніжка Марійки не постраждала...
Людмила Азорская, Так, сподіватимемося, що все буде на краще і ми зможемо вирішити не тільки теперішні проблеми, але й деякі минулі...
Збулася дитяча мрія Марійки,вона плавала разом з дельфінами.
Ldmk, Це точно))
Дякую за лайки та коментарі!))
Щира дяка всім, хто чекає на цю історію)))
Продовження від 05.04 додано)
Чудо ж як!!! Наша Марійка підкорює дельфінів. Содіваюся вона отримає лише приємні враження. А Міхаель запише шалене відео та зробить багато кумедних кадрів. Ну і для особистого користування декілька...
Людмила Азорская, І не тільки дельфінів, треба сказати))
Вражень буде багато і різних, це точно)
Для особистого обов'язково, як же без цього;)))
Дякую за лайки та коментарі!))
Щира дяка всім, хто чекає на цю історію)))
Продовження від 27.03 додано)
Мммм, як чудово! Дильфінарій! Така терапія однозначно корисна і приємна!
Людмила Азорская, О так, корисна, приємна та така бажана, особливо коли поряд є той, з ким можна розділити ці відчуття)))
О в дельфінарії буде цікаво ,може трошки спекотно.Хай вже Міхаель діє рішучіше.Ще й бабуся на його стороні.Хай весною пишеться з натхненням .
Ldmk, А може і не трошки)))
Зараз він боїться її налякати, бо відчуває, що в неї є причини боятися. Але бабуся на його боці - це дійсно важливий козир))))
Дякую вам за підтримку!)
Коли ж та книга вже буде дописана?
Елла Джейн, Прекрасно вас розумію, коли цікаво, то хочется читати якомога частіше, а ще краще - все і відразу)). Але чекати вже недовго) В крайньому випадку можна просто дочекатися, поки книга буде завершена, і потім проковтнути весь текст. Викладаю я для тих, кому довго чекати дуже важко і хочется хоч потроху, але щоб було;)
В будь-якому разі я дуже вдячна всім, хто читає і чекає на цю історію. Ой, скільки всього нас чекає попереду...
Дякую за лайки та коментарі!))
Щира дяка всім, хто чекає на цю історію)))
Продовження від 10.03 додано)
Бабуся вирішила остаточно засватати Машку Міхаелю! Турбується що самі ненаважаться!
Людмила Азорская, Коли справа стосується кандидата в наречені для онучки, вона просто не може не докласти рук. Бо такі гарні зяті на дорозі не валяються)))))
Хай би вже оприділилися обоє ,ато ходять околяса .чекаю продовження щасливого.Хай весна принесе нові твори ,натхнення і успіх.
Ldmk, Та недовго вже околяса ходити, Машку от-от випишуть, а там можна і розпустити крила...)))
Дякую щиро за побажання та підтримку!)
Дякую за лайки та коментарі!))
Щира дяка всім, хто чекає на цю історію)))
Продовження від 29.02 додано)
Ця історія викликає тепло в душі.
Людмила Прутенко, Мені це дуже і дуже приємно)))
Надзвичайно рада, що історія подобається))
Чудовий день, сонячно, трохи тепло і чарівний чоловік поруч! Найкращий день для Машки. Вона на прогулянці парком разом з Міхаелем. Краса.
Людмила Азорская, О так, з таким чоловіком будь-який день здасться святом))) Навіть не святковий)))
дуже помалу оновлюється,буду вибирати інших авторів
Галина Дейнеко, Я вже неодноразово писала, чому так відбувається і що треба дещо зачекати, але воля ваша. Мені залишається лише подякувати, що весь цей час були зі мною та з героями)
Дякую за лайки та коментарі!))
Щира подяка всім, хто чекає на цю історію, ви даєте мені сили працювати далі))))
Продовження від 18.02 додано)
Міхаель точно готує для Машки сюрприз. Чого ж тоді помінявся?! Ще й до бабусі погодився відвезти. Скарб а не чоловік!
Людмила Азорская, Схоже на те;))
Еге ж, Машці з ним ой як пощастило)))))
Книжка зайшла у глухий кут?
Галина Шевців, З якого б це дива?! Я ж уже все написала та пояснила.
Не хвилюйтеся, книга пишеться, і там з'являється багато нових цікавинок, яких заплановано не було, але на все потрібен свій час, настрій та натхнення, не кажучи вже про задовільний стан здоров'я...
Щиро дякую за лайки та коментарі!))
Окрема подяка всім, хто чекає цю історію, ви мене дуже надихаєте))))
Продовження від 06.02 додано)
Ну чому так поволі?
Галина Шевців, Дякую вам, що читаєте і чекаєте))
Я вже писала в коментарях про причину сповільнення викладання. Від себе можу лише додати, що для якісної історії потрібен час. Тому плідно працюю в міру моїх сил та стану здоров'я, а подій нас попереду чекає ще багацько)))
Я так розумію наступні два речення на День закоханих.
Людмила Герасимчук, А от і не вгадали))
Мені, звичайно, дуже приємно, що ви чекаєте цю історію і хочете продовження, але я пишу стільки, скільки мені дозволяють обставини і, головне, далеко не найкращий стан мого здоров'я. Якби почувалася краще, продка була би ще вчора-позавчора. Також я вже наголошувала в коментарях причину, з якою пов'язане більш повільне викладання. Тому буду рада, якщо і надалі залишатиметеся з героями, бо далі на нас чекає найцікавіше))
Мммм, яка зворушлива перспектива! Сподіваюся, День закоханих Маша і Міхаель проведуть разом. Так би хотілося відчути їхнє тепло і ніжність один до одного!
Людмила Азорская, Дякую)
О так, дуже хотілося б)) Сподіватимемося, що свято мине для них якнайкраще. Але хто знає, що може статися...;)
Може накінець пан лікар дозволить собі трошки попустити лікарняні етику.Успіхів Вам і мирного неба
Ldmk, Дякую щиро!) Миру і злагоди))
Чим ближче виписка Марійки, тим нижче опускається рівень етики))))) Хто зна, можливо, на День Закоханих він і зовсім впаде. Подивимося...;))
Книга цікава,але дуже рідко виходять породи,доки дочекаєшся наступної то вже призабув,що в попередній,..
Тетяна Власюк, Дякую, дуже рада, що історія подобається))
То вимушена затримка, бо, як я вже писала, ця книга - дилогія. До завершення першої книги залишилося вже зовсім трохи, а потім відразу повним томом буде додана друга. Але оскільки друга книга наразі пишеться, я вимушена дещо пригальмування викладання першої, тому продки виходять не так часто, як мені хотілося б. Але краще так, ніж робити велику перерву та якийсь час взагалі нічого не викладати. Тож, тримайте руку на пульсі, скоро все буде))
А коли приблизне закічення? Трошки забагато процедур і малувато розвитку відносин. І дуже повільно.
Olena Frolova, Дякую, що читаете і чекаєте))
Ну, без процедур не буде лікування) Плюс лікарську етику ніхто не скасовував. Але лікування вже майже скінчено, до виписки рукою подати, тож романтика набирає обертів...)))))))
Ця книга - дилогія. До завершення першої книги залишилося вже небагацько, а потім відразу повним томом буде додана друга. Але оскільки друга книга наразі пишеться, я вимушена дещо пригальмування викладання першої, тому продки виходять не так часто, як мені хотілося б. Але, вважаю, краще так, ніж робити велику перерву та якийсь час взагалі нічого не викладати. Тому далеко не відходьте, все буде...))
Щиро дякую за лайки та коментарі!))
Продовження від 28.01 додано)
Яка ж Машка мрійниця! Але ж має підстави. Хоч Міхаель трохи дивно себе поводить, але знаки уваги не припиняє. Зараз вони лікар і пацієнтка. Скоро це зміниться. Вони будуть просто молоді люди. Можливо пара закоханих, наречені... Побачимо...
Людмила Азорская, Еге ж, наша закохана дівчинка бачить знаки уваги і не може не відповідати))
Так, зараз на перепоні морально-етичні міркування, а далі... побачимо, що їм життя приготувало... ;)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати