Глава 9 (2)

– Боюся, вашу бабусю можуть не допустити до операції… – сказав він.

– Що трапилося? – не на жарт занепокоїлася дівчина. – Чому?

– Впав рівень гемоглобіну, – повідомив лікар. – У вашої бабусі і без того була анемія та гемоглобін 100, але тепер він опустився до 85. З таким показником проводити оперативне втручання надто ризиковано. Під час операції можливі будь-які сюрпризи, і якщо гемоглобін впаде до 65, то у пацієнтки прямо на столі може статися інфаркт або навіть інсульт.

«Господи, та ви з неї стільки крові викачали на всі ці аналізи... Звичайно рівень впав!»

– Ну так а що робити тепер? – допитувалася Марійка. – Адже операцію не можна відкладати, бабуся вже ледве терпить... Чи є якийсь спосіб підняти гемоглобін?

– Є, причому швидкий та ефективний. І, боюся, єдиний, який дозволить провести завтра операцію. Загалом, я пропоную влити вашій бабусі… скажімо, дві порції крові, – прикинув Пельзнер. – Думаю, такої кількості буде достатньо.

– Це щось на кшталт переливання? – спробувала розібратися Марія. – А без нього ніяк?

Переливання – один із найбільших страхів бабусі, хто зна, що в тебе увіллють…

– Краще перестрахуватися зараз і створити запас червоних кров'яних тілець, ніж робити це потім на столі, коли все може завершитися трагедією, – розвів руками чоловік. – За таких серйозних хірургічних втручань завжди є ризик, що знадобиться переливання крові.

– А це не небезпечно? – розхвилювалася Машка. – Ну, не приведи Господи якась проблема з кров'ю чи хвороба передасться…

– Ну якої хвороби можна боятися в сімдесят п'ять років?!

– У сенсі «якої»? – здивувалася Маша. – Та будь-якої!

– Ой, скільки там того життя лишилося… – махнув рукою чоловік.

Секундочку, він зараз що, всіх людей похилого віку взагалі з рахунків списує?! Може, на його думку, оперуватися взагалі не обов'язково, все одно скоро помирати? У цей момент дівчина була особливо рада, що операцію робитиме завідувач, а Іван Борисович лише допомагатиме. Хоча наскільки кваліфікованою буде його допомога з таким ставленням до пацієнтів?! От якби за бабусю відповідав Міхаель Олегович, тоді Маша була б упевнена в успіху. Чомусь його теплим виноградним очам хотілося вірити.

– Дві порції крові… А це дорого? – здалася Марія, розуміючи, що виходу все одно немає.

– Вам потрібно знайти та привести двох донорів…

– Знайти та привести? – вигукнула вона. – Та де я вам їх зараз знайду?

– Ну… питання можна вирішити і по-іншому… – натякнув Пельзнер.

Зрештою Машка заприсягнулась, що компенсацію за кров вони забезпечать, і поки лікар вирушив віддавати розпорядження, зателефонувала матері, щоб та зв'язалася з дядьком і знову позичила грошей, чудово розуміючи, що без його допомоги вони б не впоралися.