Глава 8 (1)

Лікаря, який незабаром увійшов до палати, вона бачила вперше. Окрім лисого Василя Івановича під час обходів до них заходив ще один темноволосий бородач, імені якого дівчина не знала, але зараз чомусь була рада, що перед нею стояв не він. Коли чоловік спитав про самопочуття бабусі та без зайвих питань надів на неї чобіток, діючи акуратно і чуйно, серце Машки, яке майже втратило віру в лікарів цієї лікарні, почало танути. А вже коли Міхаель Олегович став уважно слухати скарги пацієнтки, а потім терпляче роз'яснив основні моменти того, що на неї чекає під час операції (чого не спромігся зробити їхній Іван Борисович!), Марійка остаточно зрозуміла, що ось він – той лікар, який може поставити бабусю на ноги.

Маша слухала кожне його слово, питала подробиці та висловила побоювання з приводу того, що після поїздки на КТ у бабусі з'явився кашель через протяги в коридорах лікарні, і якщо дасть про себе знати хронічний бронхіт… Лікар порадив тепле питво і у разі погіршення звернутися до Івана Борисовича, щоб той направив до бабусі пульмонолога. Ха, та Пельзнер взагалі проігнорував той факт, що його пацієнтка почала кашляти!

І тут Марія не витримала, у нестямі від обурення виплеснула на Міхаеля Олеговича все, що думала про його колег і про Івана Борисовича зокрема. Але, що найцікавіше, по погляду і виразу обличчя вона побачила: новий лікар не тільки її не засуджує, а повністю з нею солідарний! Він чудово розумів, що вона мала на увазі, коли говорила про байдужість Пельзнера, і... явно співчував. Тоді Машка вирішила піти ва-банк і вимовила, дивуючись власному нахабству:

– Будь ласка, а ви можете стати нашим лікарем замість нього? Будь ла-а-асочка!

Під її благаючим поглядом чоловік розгубився.

– Розумієте, в чому річ… У вашої бабусі складний перелом, і оперувати його має досвідчений фахівець, – почав… Дорошенко, як було вказано у нього на бейджику. – У нашій клініці є двоє лікарів вищої та двоє першої категорії…

– Тобто у вас самого недостатньо кваліфікації? – у лоб запитала дівчина.

Чоловік завмер на півслові та похитав головою:

– Я не зовсім це мав на увазі.