Глава 4 (1) від 08.05 (1)

У швидкій було прохолодно і сильно трясло. Бабуся охала і ахала, а Марія як могла її заспокоювала. Під'їхавши до лікарні, лікар коротко описав суть проблеми медсестрі, що вийшла назустріч, і віддав їй папери, які заповнював у машині. У приймальному відділенні їх зустріли ще одна медсестричка і двоє міцних чоловіків-лікарів, один лисий, інший бородатий, які швидко переклали бабусю, що стогнала від болю, на іншу каталку. Комп'ютерна томографія у такий пізній час вже не працювала, тож поїхали на рентген.

Боже, як кричала бабуся, коли її перекладали на рентген-апарат, а потім знову на каталку… Добре, що це робили двоє сильних чоловіків. Машка не уявляла, як змогла би зробити щось подібне сама і при цьому не нашкодити бабусі та не змусити її кричати на все горло. Дай Боже, щоб після знеболювальних уколів, на які Маша дуже сподівалася, стало хоч трохи легше і вдалося поспати хоч пару годин.

Поки бабуся називала медсестрі особисті дані для оформлення картки, лисий лікар викликав Марійку до кабінету, де на екрані ноутбука показав знімок.

– Як ми й думали, підвертлюговий компресійний перелом правої стегнової кістки зі зміщенням уламків… – вказав він на розрізнені шматочки кісток.

– Господи, там ще й уламки?! – Маша і сама тепер була на межі непритомності.

– На жаль, так, – зітхнув лікар. – Операція, інших шляхів для швидкого відновлення немає. Якщо просто загіпсувати, доведеться лежати, бо ходити вона в найближчі місяці не зможе, та й потім навряд чи нормально встане на ноги. Докладніше вам розкажуть у відділенні. У вас буде особистий лікар, поставте йому всі питання...

У відділення травматології та ортопедії вони піднімалися службовим ліфтом, куди завезли каталку з бабусею. Машу супроводжували медсестра і лікар з борідкою, а лисий лікар залишився внизу приймати якогось чоловіка. У відділенні їх зустрів Олег Олександрович, як він поспішив відрекомендуватися, – зовсім молоденький (напевно, інтерн чи ординатор) і симпатичний лікар. Він тримався доброзичливо та привітно і дуже сподобався не лише бабусі, а й самій Маші. Хоча хлопець був досить витонченим, але в ньому відчувалася сила.

Однак зарано Машка зраділа. Її попросили залишитися в коридорі, а бабусю завезли в перев'язувальну, звідки невдовзі пролунав такий пронизливий крик, що Марійка ледь не вдерлася всередину. Її зупинила сухопара санітарка, сказала, що пацієнтці роблять витягнення, і потрібно просто потерпіти. Маша зі сльозами на очах закрила долоньками вуха, щоб не чути того, що відбувається, і одразу кинулася до каталки, коли в коридор вивезли бабусю з якоюсь металевою штуковиною, яку тій вкрутили прямо в стегно.