Глава 20 (1) від 21.08 (ніч)

— Ем, цікавий малюнок, — дещо розгубленим тоном констатував той, хто увійшов, зупинившись на порозі та дивлячись на бюстгальтер Машки. — І забарвлення яскраве…

Що її більше вразило, сама поява стороннього чи його заява, дівчина збагнути не встигла. Вона, в першу мить завмерши від несподіванки та здивування, нарешті схаменулась і, заверещавши, прикрилася руками, з образою й обуренням дивлячись на молодого лікаря, обличчя якого за минулі роки майже не змінилося. Хоча ні, Олег Олександрович звичайно ж змужнів і носив тепер легку щетину, тоді як раніше полюбляв гладко поголені щоки.

— А стукати не пробували, перш ніж увійти? — мовила Марія буркотливо. — Відвернетеся ви чи ні?! — додала вимогливо.

— А-а, так… — треба віддати йому належне, чоловік нарешті припинив на неї вирячатися і відвернувся. — Хоча чого я там не бачив, я ж лікар…

— Добре хоч не гінеколог, — пробурчала дівчина, поспішно натягуючи футболку, аби сховати мережива.

Цей комплект спідньої білизни Маші подарувала на минулий день народження подруга Василина, яка вважала себе справжньою емо-герл, так що чорно-малинова білизна була прикрашена білими черепами (у неї самої, до речі, була схожа, тільки з чорними черепами). Вони з Ліною навчалися в одній групі та разом ходили на теніс, який їм зараховувався як фізкультура, тому Марійка час від часу вдягала цей комплект, аби подруга, коли вони перевдягалися перед тренуванням і після тренування, бачила: її подарунок використовується за призначенням. Але подруга подругою, а от демонструвати цю провокаційну білизну сторонньому чоловікові…

Так, зарано Машка розслабилася, справедливо вважаючи, що візити на сьогодні закінчені й можна спокійно усамітнитися.

«Чорт забирай, треба було під футболкою перевдягатися! — вона одягла халат і підперезалася. — Адже знала, що тут прохідний двір. Добре хоч бюстгальтер зняти не встигла».

— До речі, де це ви бачили, щоб лікар стукав до палати, перш ніж до неї увійти? — Олег Олександрович заклав руки за спину і навмисне дивився у протилежному від Маші напрямі.

«А от Ведмідь сьогодні постукав!» — ледве не сказала Марійка й упіймала себе на думці, що, здається, вже починає міряти інших людей по ньому. Добре це чи погано, вона поки що не зрозуміла, але решті доведеться дуже постаратися, щоб не меркнути на його тлі.