Глава 19 (2) від 12.08

Ведмідь, зрозуміло, не просив, а фактично вимагав і ставив перед фактом, але в інтересах Машки було користуватися його допомогою стільки, скільки тільки вийде.

– Добре, – кивнула вона, зручніше всідаючись на ліжку.

– Тоді переодягайся в піжаму (чи що ти там із собою взяла), а я поки поставлю твої продукти в холодильник і піду за шприцем: будемо тебе знеболювати, – він поклав на ліжко сумку з одягом Маші, поставив ходунки так, щоб до них було легко дотягнутися, і, вмостивши на кріслі-каталці пакет із продуктами, урочисто вивіз його з палати.

«Цікаво, а укол він збирається робити в плече чи… в стегно?» – розхвилювалася Марійка, чекаючи на повернення лікаря з трепетом та нетерпінням і через це майже не відчуваючи болю у постраждалій нозі. Укол у сідницю вона як варіант навіть не розглядала.

Дівчина дістала з сумки речі та розклала на ліжку. Замість піжами Маша взяла із собою трикотажний спортивний костюм, а халат та товсті шкарпетки мають дати додаткове тепло. Тепер вона точно не замерзне в палаті, якщо буде морозна ніч! Але оскільки погода сьогодні не надто холодна (та й санітарка видала їй дві ковдри), то теплий одяг поки зачекає.

– М-да, зараз я теж пацієнтка ... – Марія почала переодягатися. – Добре, що саме ЙОГО!

Бюстгальтер вона перед приходом Міхаеля Олеговича вирішила не знімати, аби груди виглядали не так жалюгідно (ну так, у неї що зріст як у підлітка, що розмір грудей ледве дотягує до двієчки, швидше десь півтора), натягла поверх нього довгу футболку, що доходила до середини стегна і була більше схожа на коротку сукню, а зверху накинула халат і зав'язала поясом. Штани, трохи поміркувавши, теж поки що відклала вбік. Якщо укол таки буде в стегно, можна обережно (можливо навіть, трохи еротично) виставити ніжку з надр халата. В іншому випадку доведеться стягувати із себе штани прямо при лікарі, а тоді є великий ризик ненароком продемонструвати Ведмедеві спідню білизну, до чого Машка була поки не готова.

«Господи, про що я тільки думаю?! – схаменулася була вона. – Знайшла де романтику шукати».

– Я можу ввійти? – почувся делікатний стукіт у двері, і серце дівчини припустило з подвоєною силою.