Глава 3 (1) від 07.05 (1)

П'ять із половиною років тому

– Як почуваємося? – світлі очі незнайомого лікаря дивилися запитливо та доброзичливо.

Придивившись, Марійка розгледіла, що очі в нього сіро-зелені, зовсім як… виноград. Виноград вона завжди дуже любила, а от бородатих чи надто волохатих чоловіків на дух не переносила і навіть побоювалася, особливо після того випадку в дитинстві... Хоча у цього індивіда борідка була акуратно підстрижена, а не стирчала лопатою, та й сам він виглядав охайним, доглянутим. І погляд уважний, зацікавлений, а не незадоволений, немов пацієнт для нього найбільший тягар і дратівливий фактор.

Інакше кажучи, цей молодий лікар (Як там його медсестра назвала? Міхаель Олегович?) викликав довіру і заохочував до відвертості. Не те що плішивий Іван Борисович, якого нав'язали бабусі в якості лікаря. Господи, невже в цій лікарні все ж таки є нормальні лікарі?! Від самого моменту приїзду в це вірилося важко (якщо, звичайно, не брати до уваги молоденького Олега Олександровича, який був на чергуванні, коли вони поступили до відділення травматології та ортопедії).

А все почалося з того, що бабуся покликала Машу на дачу. Грядки, збирання врожаю, купання в озері... Літні канікули перед випускним класом проходили для дівчини не так уже й погано, поки на початку серпня бабусі не заманулося самій полізти на драбину за ранніми яблуками. Марійка буквально на кілька хвилин відійшла до туалету, а коли повернулася, бабуся вже лежала на землі та голосно стогнала.

– Що ж ти на мене не зачекала?! – напустилася на неї Машка. – Я ж сказала, що сама полізу, на хвилинку лише відійшла...

Як би там не було, піднятися самостійно бабуся не змогла, а коли Марія спробувала допомогти, закричала від болю та так і залишилася лежати, безпорадно нишпорячи руками навколо себе у спробі прийняти зручніше становище та послабити хворобливі відчуття.

«Перелом шийки стегна», – промайнуло у свідомості дівчини.

То був найбільший страх бабусі. Вона стільки всього начиталася, надивилася і наслухалася на цю тему і постійно казала, що це вирок і смертність від ускладнень, тим паче у людей похилого віку, дуже висока, тому старанно береглася, особливо взимку в ожеледь. І ось тепер серед літа сама влаштувала собі неприємності.