Глава 8 (2)

– А-а-а, ясно… Горезвісна лікарська етика, так? – з гіркотою всміхнулася Маша, вже зрозумівши, що програла. – Не переманювати пацієнтів у своїх колег і таке інше…

– І це теж, – зітхнув він. – Але не тільки.

– А що ще?

– Справа в тому, що я у цій клініці лише черговий лікар, – розвів руками Міхаель Олегович. – Працюю ночами чи у вихідні. Я не маю планових операцій, і я не веду пацієнтів. Так, під час чергування можу провести екстрене оперативне втручання, яке не чекає зволікання, але планових хворих дають лікарям на основній ставці. До того ж у нашого завідувача, який робитиме корекцію вашій бабусі, є команда з трьох осіб, і втручатися в їх згуртований колектив…

– Так, я розумію… – мало не схлипнула Маша, відчуваючи, ніби у неї відібрали щось важливе, що тільки-но потрапило до рук.

Як шкода, що він не входить до цієї їхньої команди з трьох лікарів, якими, напевно, є Іван Борисович, Василь Іванович і той худорлявий тип, який не захотів допомогти перекласти бабусю, мовляв, «вантажі ми носити не наймалися». І ось як, як, скажіть на милість, довірити цим байдужим людям лікування бабці, коли поряд є людина, яка набагато більше підходить на цю роль?!

– Значить, ви моїм лікарем стати не можете? – бабуся теж включилася в розмову. – А якщо я таки хочу поміняти лікаря, що мені взагалі робити? Невже доведеться й надалі терпіти таке байдуже ставлення?!

У погляді чоловіка з'явилося ще більше співчуття:

– Так, ви можете спробувати…

– Правда? – засяяла Машка. – І що для цього треба зробити?

– Піти до завідувача та особисто попросити змінити вам лікаря. Можете навіть запропонувати когось конкретного. Але врахуйте, що вам дадуть лише того фахівця, чия кваліфікація підходить для такого складного випадку, – застеріг Дорошенко.

– Тобто, наприклад, Олега Олександровича нам не дадуть? – розчаровано зрозуміла Машка.

– Боюся, його можуть не затвердити на таку операцію… – підтвердив Міхаель Олегович, явно намагаючись говорити якомога коректніше про колегу та не принизити його перед пацієнтом.

– У нього недостатньо досвіду, так? – озвучила Марія те, на що натякнув співрозмовник.

Лікар зробив невизначений жест, але все і без того було зрозуміло.