103 874
“Випробування життям”
Анотація до книги "Бути другом"
На долю Степана Морозного випав важкий шлях. Але дорога ця завжди перепліталася з війною та ненавистю. Спочатку в сім'ї, потім країні..і зрештою душі. Та життя вчило його її долати. І навіть подарувало найкращого друга в обличчі найзапеклішого ворога. Чоловік ховав все це за підтримкою та любов'ю найближчих людей. Але воно все ще ховалося в ньому самому. І коли він думав, що позбувся цього, нові обставини змусили його пробудити в собі те, що він давно похоронив.
Чи зможе він вижити у новій війні? Тій, що залишилася всередині? Здолати те, що є частиною його...адже для цього знову доведеться перемогти найзапеклішого ворога — себе самого.
Чи зможе він вижити у новій війні? Тій, що залишилася всередині? Здолати те, що є частиною його...адже для цього знову доведеться перемогти найзапеклішого ворога — себе самого.
“Вони колись були ворогами, але час перетворив їх на друзів. Тепер їхнє випробування не в битвах, а в нових життєвих обставинах. Чи витримає їхня дружба нові удари долі? І чи отримає кожен те, на що справді заслуговує?”
Зміст книги: 95 глав
594 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую! Чудова книга..з глибоким смислом.❤️❤️❤️
Nata Bond, І вам дякую, що прочитали та залишили відгук ❤️
Класна книга. Мені сподобалась, навіть, більше ніж дві попередні
Дарья Король, Щиро дякую за те, що прочитали та залишили відгук)
Коли буде час обов'язково почитаю ❤️
Настя Коваленко, Дякую)
Сміялася чайкою зі слів, що Степан радів що родився чоловіком))))))))) Неперевершений момент) От що значить талановитий автор)
Michaela, Дякую)
Із задоволенням почала читати. Дуже приємний стиль, одне задоволення. Особливо це його "кричати дозволено лише дружині")
Michaela, Дякую)
Дуже хороша історія з дуже класними героями (й емоційними гірками))) усе так добре закінчилося, аж на серці потепліло! Дякую, Іннулю, за книжку!
Selene Evance, І тобі дякую, сонечко, за підтримку мене та героїв ❤️
Чудовий роман перспективної авторки!
Милої, щирої, тої, яка тонко відчуває своїх героїв та йде разом з ними по життю!
Інночко, ти велика Молодчинка!
Так продовжувати!
❤️❤️❤️
Halyna Shchyrba, Дякую, Галиночко за відгук та твою допомогу. ❤️ Щиро дякую.
Інночко, вітаю із завершенням:))) Неймовірна історія! Так чіпляла, було і емоційно, і радісно, а інколи й страшно за героїв. Вони такі живі, такі щирі. Я їм вірила й дуже вболівала за усіх. Чудова кінцівка! Молодчинка:)))
Катерина Федоровська, Дякую, Катю...дуже,, що підтримувала і мене і героїв)) це дуже цінно ♥️
Іннусь, вітаю з завершенням чудової, життєвої історії з дуже реальними героями!❤️ Їм віриш, їх хочеться лаяти, жаліти, любити)) Ну ти розумієш, про що я)) Ти дуже тонко відчуваєш психологію людей та передаєш це читачам. Ти велика розумничка! Люблю, цілую, обіймаю!❤️
Натхнення тобі на нові історії, давай повертайся швидше аніж за місяць-два)))
Епілог чудовий)) Реготала зі Степана, я б теж на його місці в шоці була з такої псини)))
Юлія Міхаліна, Ахах))
Ну я так скоро точно не допишу))
Іннусь, перш за все, дякую тобі за таку неймовірну книгу! Навіть не віриться, що це кінець… Я безмежно рада за героїв, адже вони пройшли такий шлях, а епілог залишив по собі тепло в серці. ❤️ Твоя історія — це справжній вир емоцій: тут і сміх, і радість, і біль утрат, і важкі розлуки, і боротьба за щастя. Але найголовніше — це любов, що долає всі перешкоди, і дружба, яка залишається незламною, попри все. Герої вчилися пробачати, знаходили сили рухатися вперед і завжди вірили в краще. Це справді неймовірна історія з яскравими персонажами, які залишають слід у серці. Бажаю тобі, Інночко, нескінченного натхнення для нових історій та вдячних читачів, які зможуть по-справжньому оцінити всю глибину цієї книги!
Вікторія Вецька, Так) Клавдію не жаль))
Вітаю, сонечко з фіналом!!! Такий чудовий вийшов! Прям приємно за ними всіма спостерігати й радіти їхньому щастю! Дякую за всі ті емоції, що ти подарувала!!! Натхнення, люба, на нові класні історії!!!
Лара Роса, Дякую, Ларочко! За твою шалену підтримку)) Радію разом з ними. Дякую за побажання)
Ох, який чудовий фінал. Степан своїм рішенням вразив...я знала, що вони з Вірою порозуміються, ще й як!!! Це чудово та дуже зворушливо...І дуже рада, що й Артур вдруге стане татом...як це мило!!
Буду дуже сумувати за героями...історія назавжди залишиться в серці...Вона вчить справжній людяності, любові і вмінні прощати. А ще вчить бути другом...справжнім...Дякую за чудову історію! А тобі, Інночко, бажаю натхнення на нові книги, які я вже чекаю з нетерпінням!!!
Єва Лук, Щиро дякую за побажання)) і тобі того ж навзаєм. Степан став точно кращим ніж був до...він молодець)) хочу бути хорошим другом, як і ці двоє))
Ах, я розплакалась просто, дочитуючи))) Як приємно, що вони всі вкупі, разом, живі(!), здорові (хоч і морально не дуже, після всього пережитого), кохані та щасливі)))) І смішно ж теж як!))) Цей гармидер кото-собачий, ніжності тестя з Рокі, хлопчики-розбишаки:))) А як розчулила мене розмова Діни з Вірою, про імена дівчаток і вагітність Віри — не передати))) Дякую тобі, Інночко, за ці емоції ❤️❤️❤️ І що всіх, крім Клави, довела до фіналу)))) Лопати вже залиш для наступної гумористичної книги — таке знаряддя в господарстві завжди згодиться:)))
Марина Тітова, Так, теж радію, що вони у купі)) і живі, і майже здорові)) А гармидер прибиреться)) І тобі дуже дякую, Мариночко, що була зі мною і ними до кінця. Я дуже любила твої веселі коментарі))
Продовжу, бо не влізло...Так от, всім в цій історії добряче дісталося, але це настільки гарний фінал ..або близькість фіналу.. Тепер аби Вірочку якось витягли звідти...
А взагалі я вражена, як Віра та Степан схожі одне на одного. Напевне тому вони одне одного недолюблювали, бо бачили одне в одному свої темні сторони. Але врешті як друзі вони були б ідеальні. Артур та Діна теж схожі між собою, і тому їх тягнуло одне до одного...адже вони обоє м'які та могли бути ліками, теплом та підтримкою в складний час,але це теж тільки друзі...Все ж таки друг— це теж сильне слово, не тільки коханий чи кохана. Часто друг має ще більше значення...і я так рада, що всі ці четверо змогли стати справжніми друзями ..не тільки як друг чоловіка, чи кохана друга, а й друзями одне для одного - Діна для Артура, Степан для Віри. І так,вони пройшли випробування, але це зміцнило їх відносини. А ще стільки життєвих уроків винесла я після прочитання. Про вміння пробачати і вміння дружити, про самопожертву та взаємопідтримку. Взагалі така сильна історія,я в захваті. Чекаю на фінал, сподіваюся на найщасливіший!!!
Єва Лук, Ти як завжди дуже тонко їх відчуваєш. І ти сто відсотків права, Степан і ВІра не любили один одного бо бачили ніби себе у дзеркалі...свої оті темні сторони, які воліли б сховати)) і так вони таки будуть хорошиими друзями. Як і Артур з Діною. Але все таки мабуть в коханні їх тягне до протилежностей, і це певно добре))
Щиро дякую за твої добрі слова і підтримку)
Як я нарешті рада першому повноцінному вихідному за стільки часу, адже я нарешті змогла приділити час своєму улюбленому хоббі— читання. А ще рада, що змогла прочитати все, не відриваючись навіть на обід, настільки мене захопило продовження! Ще б пак! Стільки всього відбулося, навіть не знаю, з чого почати. Але це щось! Я рада, що саме так історія розвивалась! Що було це випробування в їхньому житті, адже це змогло зміцнити дружбу цих двох ще більше. А з якого ж вони боку відкрились потім - неймовірно) Мене звісно налякав Степан з тією лопатою (потім це вже мемом стало, хіх), але як він потім зміг подолати цю ненависть...Хоча заради цього Клавдія віддала не тільки своє життя, а й печінку...(так їй і треба, хоча б для чогось корисна була)Але бодай цьому Степан зрозумів Артура і те, на що він здатний заради нього...
Єва Лук, Дякую, що читаєш мене) Твої коментарі завжди мене надихають)). Так усім було далеко не переливки, але я радію що все те для них уже позаду). Ох, Степан доволі складний був герой навіть для мене, але радію, що він зміг здолати себе. А от Клавдію геть не жаль. Жила без користі, хоч померла з користю))
Р. S. Скоро доберуся і твого продовження)) там мабуть ще та напруга витає))
Так прекрасно спостерігати за такими щасливими моментами!)) Здається, найбільше в цій історії виріс Степан, такий серйозний та щасливий татусь тепер)) Артуру з Вірою точно треба наздоганяти з дітьми))) Дякую, Іннусь, за ці ніжності та тепло після всіх випробувань♥️
Юлія Міхаліна, І тобі дякую, що підтримувала мене та їх ♥️дякую, Юлічко:)
Ой, який чудовий розділ:)))) Аж усміхалася, читаючи:)) Нарешті! Вони всі заслуговують на таке щасливе життя:)) Дякую, Інночко, історія вийшла така емоційна:) Але це ще ж не кінець?
Катерина Федоровська, Дякую, Катю))
Ще епілог і кінець ♥️
Скільки радостей! Наче й не було того жахіття. Так тепло й затишно)) Читаю й усміхаюсь, бо й на душі тепліше стає)) Дякую, Інночко!!!
Інна Турянська, І я)))
Такі чудові розділи, невже автор після тих жахіть вирішила компенсуватися, щоб герої не створили коаліцію, і не почали страйкувати:)
Вікторія Вецька, Ахах..так)) хай живуть тепер щасливо:)
Ох, розумію Артурчика та Степана, сама мало не розплакалася від їх сентиментів)))) Дуже подобається, що символічно початок книги і фінал про пологовий та продовження династії Морозних)) Але великий плюс у тому, що Артур вже не сам)) Так добре, що тепер і в домі Артура є кому піпікати:))
Марина Тітова, Так, ніби дежавю, але покращене і подвійне, так би мовити)) головне, що всі щасливі))
оце так подаруночок! Але я, почувши про двійну, подумала відразу про Блохастика))) такого подарунку він не витримає)
Selene Evance, Біднятко)))
Здуріти можна від таких новин!
❤️❤️❤️
Halyna Shchyrba, Можна)) трохи=)
Оце так новина! Весело буде Степанчику, але заслужив:)))) Хай тепер вчиться бути чудовим батьком:)))
Катерина Федоровська, Так, думаю все буде добре))
Ооо, ти Степана вирішила добити подвійною концентрацією щастя?))) Ото тепер нехай віддувається за всі свої минулі африканські будні)) Мене радує, що Віра зі Степаном закріплюють свої дружні відносини) І за Тото з Делів рада, сподіваюся, дитина таки повністю африканська)) дуже милий та позитивний розділ))
Юлія Міхаліна, Так, Степан тепер буде по новій і в подвійному навантажені)), але нічого думаю він впорається))
Степан ледь галас двох розбишак витримує, а ти хочеш йому галасу на три голоси, ще й від Артура четвертий буде))))
Інна Турянська, От хай і нянькає тепер)))
Весело буде Степанчику, він ледь з Аленом раду давав, а тут ще подвійне щастя, і криків буде у двічі більше, бідна голова Степана болітиме ще більше, сподіваюся, що він буде відповідальнішим, а то Діні буде не солодко з трьома дітьми)))
Вікторія Вецька, Ну нічого)) я думаю вони справляться))
Ахах ну Степан, ну профі-сексі-майстер)))) Надзвичайно радісне подвійне щастя)) Однак, сподіваюся цього разу він буде набагато відповідальнішим, адже й відповідальність подвійна, й не пропустить цього разу ні перших кроків, ні перших слів малят, і буде поруч))
Марина Тітова, Ахах...так майстер у цих справах) хтось дуже сильно любить дружину))
Думаю цього разу у нього все вийдн))
Степан великий Молодець)) справді, бо мало хто так уміє: не лише пробачив, а й захистив колишнього ворога)
Selene Evance, Так, щоб перемогти себе треба чимало докласти зусиль)
Та це вже не Степан Морозний, а Степан Стальний Кулак або Степанчик Жартівничок:))) Ти диви, як навчився триматися та аналізувати життя!) Це вже дійсно, друг, як він. Справжні чоловіки жінок своїх друзів не кидають у біді))
Марина Тітова, Так, молодець він)) тримає кулаки і лопати при собі))
Єєє, Степан сьогодні на висоті! Прям красунчик (я зараз не про зовнішність)) Думала. що він пику тому натовче, але він так красиво розрулив)) Просто молодчинка!
Інна Турянська, Таки да, заграв чоловік новими фарбами)))
Як він круто відстояв Віру, а щодо обіймів, я геть посміхнулася, вони всі такі класні і хороші зі своїми помилками і не простими долями)
Інна Турянська, Раніше так, а тепер люблять:)
Степан, прям, на очах зростає! Аж пишаюсь ним!))) Справжній чоловік і друг!!!
Інна Турянська, Добре, що не переломило занадто))
Я здогадувалася, що колись хтось із минулого зустрінеться Вірі, але думала, що поряд буде Артур. Хоча зі Степаном вийшло дуже ефектно:))) Дякую, Інночко, чудовий розділ:)
Катерина Федоровська, Ну я от теж думала спочатку з Артуром прописати цей розділ, але передумала, бо Артур з цим би впорався, а от Степана варто було перевірити:)
Ох, чекаю розмови Віри й Степана. Хочеться, щоб якось нормалізувалися їхні стосунки. Я вірю, що вони обоє докладуть до цього чимало зусиль:)
Катерина Федоровська, Теж в це Вірю) дякую, Катю.
Як же я скучила за тим, як Степан бігає за блохастою))) Вони такі кумедні і милі))
Вікторія Вецька, Так, цього разу блохаста перемогла:)
О, потроху все налагоджується між усіма)) Чому я дуже рада)) Думаю, у Степана з Вірою є всі шанси подружитися)) Чекаю на їхню розмову))
Юлія Міхаліна, Шанси є...якщо після того що було примирилися Степан і Артур, то й з Вірою примиритися є шанси)
Їм точно не по п'ятнадцять років? А то такі милі, як закохані підлітки))
Інна Турянська, То найкраще)
Бідна киця))) От любив би її, то, може, й вона б його любила)))
Лара Роса, так)) помиє, нічого йому не зробиться))
Оце так, уже передчуваю насичену розмову, але з поглядів розумію, що, може, вони вже дійшли до певного рівня взаєморозуміння
Selene Evance, Так наче як дійшли) вроді
Аж серце радіє за Артура, за те, що він ловить себе на таких простих думках, що в нього тепер є справжня сім'я)
Selene Evance, Так)) і я радію за нього)
Ахах, а блохастик молодець))) Мовляв, це тобі не Африка і не війна, Степанчику, але з кицями теж повоювати доведеться))) Така дружня та класта, душевна зустріч:)))
Марина Тітова, Так, киця знає як йому дошкулити цьому Степану))
Ах, які щасливі та трішечкі кумедні))) Але ж це так добре!))) Усміхаюся разом із ними:)) Цілувати, нюхати та падати в квіткові поля – і все це робити з однією людиною — це ж і є те саме омріяне щастя))) Дякую за цю ніжну романтику ❤️
Інна Турянська, Дуже хочеться цього)) Це кохання їм личить))
Ото хлопчині пощастило кіно дивитись)))) Які вони класні! Люблю такі фінали: одразу дихати стає легше)))
Інна Турянська, Це ж чудово: бути просто щасливим))
Цього точно варто було чекати так довго!))) Так рада за них, вони чудові)) щасливі, закохані!)))❤️
Юлія Міхаліна, Так, точно варто було))
Теж за них дуже рада)
Вони такі щасливі, а з ними і я за них:)
Вікторія Вецька, Так, і я теж)
Артур заслужив трохи щастя❤️
Зрештою, як і Віра, Діна та Степанчик❤️
Ще мені дуже цікаво, як там Тото та Делів, і їх(Степанів) малюк.
❤️
Halyna Shchyrba, Так..навіть не трохи)) Думаю всі мають право бути щасливими)) А малюк...скоро десь народиться))
Нарешті на долю всіх героїв випадає щастя, а не випробування))) Читала й сльози бриніли на очах..)) Радію, що все так складається, що кожний набирається сміливості та робить крок на зустріч світлому майбутньому))) Навіть Леся та Анатолій знайшли втіху у своїх не рідних, але таких близьких дітях)) Цікаво, чи здогадується Віра про пропозицію, що зробить їй Артур?)) Не сумніваюсь, що вона погодиться))
Марина Тітова, Так) радію теж разом з ними)) думаю Віра здогадується)) а Артур, мабуть здогадується яка буде її відповідь))
Чи ближче фінал тим розділи стають все теплішими і милішими)) Дякую тобі Іннусь за твою творчість ❤️
Інна Турянська, Чекаю на романтику від Артурчика ❤️
Так тепло від цієї глави)) Батьки чудові)) Вони не могли не прийняти Артура)) І таки щодо рідного батька Анатолій має рацію, любив, але по своєму... У кожного своя мова любові. Чекаємо тепер чогось дуже романтичного))
Юлія Міхаліна, Так,якщо Віру прийняли то і його не могли не прийняти) теж думаю, що любив йлго батько
Цікаво, яке місце обрав для пропозиції?:))) Ой, так хочеться романтики:)))))
Катерина Федоровська, Ну може щось придумав )) щоб не як минулого разу в машині)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати