39 686
Анотація до книги "Бути другом"
На долю Степана Морозного випав важкий шлях. Але дорога ця завжди перепліталася з війною та ненавистю. Спочатку в сім'ї, потім країні..і зрештою душі. Та життя вчило його її долати. І навіть подарувало найкращого друга в обличчі найзапеклішого ворога. Чоловік ховав все це за підтримкою та любов'ю найближчих людей. Але воно все ще ховалося в ньому самому. І коли він думав, що позбувся цього, нові обставини змусили його пробудити в собі те, що він давно похоронив.
Чи зможе він вижити у новій війні? Тій, що залишилася всередині? Здолати те, що є частиною його...адже для цього знову доведеться перемогти найзапеклішого ворога — себе самого.
Чи зможе він вижити у новій війні? Тій, що залишилася всередині? Здолати те, що є частиною його...адже для цього знову доведеться перемогти найзапеклішого ворога — себе самого.
“Вони колись були ворогами, але час перетворив їх на друзів. Тепер їхнє випробування не в битвах, а в нових життєвих обставинах. Чи витримає їхня дружба нові удари долі? І чи отримає кожен те, на що справді заслуговує?”
Зміст книги: 61 глава
Останнє оновлення: сьогодні
355 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую, що читаєш цю книгу) Не забудь ткнути зірочку, якщо вона тобі подобається)) Буду дуже вдячна, якщо й якийсь коментар залишиш))
За бажанням можеш відвідати телеграма канал, там інформація по книзі й всіляке різне
https://t.me/knuguinnatutianska.
Мені здається чи Тото все ж допоможе Степану покинути плем'я, щоб позбутися суперника? Але як вони на лева полюватимуть, о це вже цікаво, може під час полювання дізнаються одне про одного більше)))
Вікторія Вецька, Може й допоможе..за певних умов))
Бачити б очі батька Діни, якщо б він дізнався, що Степан буде полювати на лева)))
А взагалі, уявивши Степана на такому сафарі, я теж трохи аж при...привідкрила рота:))))
Сподіваюся, Степан уціліє, а лев ні й ніяк не навпаки...
А ще, чомусь виникає такий здогад, що трофей дістанеться не Тото, а Степану й він у племені ще буде новим старійшиною))))) Аби не жити по чужим звичаям, впровадити свої виглядає вельми перспективно))
Марина Тітова, Ну, Олексій Несторович був би в шоці:))
Ну з Тото все таки Степану не тягатися, бо той молодший і вправний мисливець. Степан хоч і воїн хоробрий проте він був трохи іншій війні, тут все по іншому. Хоча така перспектива звісно була б чудовою))
Дякую, Мариночко
Як цікаво ти все про ці їхні традиції та африканські будні описуєш. Тільки не пойму, як Степан поможе вполювати лева?) Надіюся, не буде наживкою))
Юлія Міхаліна, Дякую, Юлічко))
Ахах, ну хто зна))
Яка підступна! Степанчика в пащеку леву хоче кинути?
Лара Роса, Ахах, то не вона, то Тото))
Ех, Степане... усе ж хоч трошки зважати на свою дружину треба, а то візьме й забере її в тебе уважний Артур)
Інна Турянська, це добре))
Бідний Степан, курс молодого бійця й не молодого теж у пологовому не допоміг, еге ж?)
Selene Evance, Ага, там інша війна))
Стей стронг, Степан, воїн массайського світла, стей строн))))))
Тут і додати нічого)) Аби ж тільки не розгнівав він ту Делів, бо ще свого чоловіка, що вже має, покличе)) А хто ж знає, які в них там дуелі бувають)
Марина Тітова, Ахах, о так)) стоятиме, а що ж залишається:)
Я навіть не знаю, що сказати, окрім "бідний Степан!". Намагаюсь представити, як би реагувала на його місці, але не представляється. Це настільки жах, що просто... І ладно б десь в цивілізованій країні, де хоча б можеш знайти якийсь вихід, а там же блін ні кінця ні краю, нікуди не вирватися, ніяк не покликати на допомогу... Надіюся, його там того... не позбавлять достоїнства)) ну ти поняла))
Юлія Міхаліна, Ахах, ну і я про то)) бо є обрізання а є кастрація, кастрація не інакше як інвалідність)))
Вляпався Степан, складно йому зрозуміти цих дикунів, а мене ще більше цікаво, як він звідти вибереться, адже навіть немає кого на допомогу покликати, і куди йти якщо скрізь як не джунглі, то гори.
Вікторія Вецька, Так, складна ситуація) а в нього тільки один вихід — порузімітися з дикунами). Бо вони знають місцевість,а він ні
Боже, Інно!!! Це як страшний сон, з якого ти не можеш прокинутись. За що ж ти так Степанчика?! Уявляю, яким злим він повернеться))
Лара Роса, Я теж)))
Скільки сумнівів та болю в цих двох... Дуже шкода їх, і прекрасно розумію. Ти так все передаєш, що засуджувати бажання знову відчути тепло та любов навіть язик не повертається.
Юлія Міхаліна, Так, нещасні вони(
Дякую, Юлічко)
Важко судити людину за те, що їй хочеться жити й радіти цьому життю. Всім цього хочеться.
Інна Турянська, Відмазалась)))
Ну всі обставини підштовхують їх один до одної, навіть батько!))) От яка доля... А що ж, Степан сам захотів поїхати від дружини та сина, і Віра не захотіла Артуру всю правду розповісти і з усім впоратися обрала сама — тому все це вже наслідки вибору їх половинок. Залишили їх разом, змусили переживати, страждати — тож ось і мають)) Розумію сором і сумніви Діни та Артура, але ніскільки не засуджую їх. Вони просто хочуть бути щасливими, бути з кимось, хто розуміє))
Марина Тітова, От, Мариночко...вкотре й нічого додати. Ти влучаєш у ціль)
Ох, бідолашні обоє. Як вони страждають:((( І тепла хочеться, і почуття провини є. Цікаво дуже, як події розвиватимуться. Дякую, Інночко:)))
Катерина Федоровська, Так...їм дуже складно зараз, мабуть разом їм легше все це проживати)
Дякую, Катю)
Цікавенький і хороший розділ вийшов))) Я якщо чесно не уявляю цих двох разом і не хочу уявляти, вони повинні бути з своїми коханими, не інакше)
Вікторія Вецька, Теж бачу їх з коханими людьми, але поки тих коханих поруч них немає, на жаль(
Дякую)
Вони бачать один в одному відображення Степана, лікуються один одним. І це непогано, геть непогано. Краще так, ніж мучитися та вбивати себе заживо) Стрибок був класний, це прям сильно, але не бережеш ти зовсім Артура)) Поїдуть просити в Степана благословення на життя?))
Інна Турянська, Та навіть не на бути разом, а на те, щоб далі жити і намагатися бути щасливими))
Такі відчайдухи! Я б навіть з коханою людиною не стрибнула. Екстрим то не для мене, але вони молодці, хоч і падали як мертвячки))) Мені вже цікаво, що там у Віри і Степана?
Вікторія Вецька, ♥️♥️♥️
Ото екстрім! І стрибок, і відстань між ними, на якій вони опинилися))) Їм вже нічо не страшно, від сорому на все згодні й побути мертвячками теж)) А тепер до Степанчика пробачення просити, за те, що вони разом хочуть пережити яскраві моменти з життя й від цього ще й задоволення отримують... Ох, в цілому, добре, що й Степанчику там сумувати не дають і теж одинаком не залишають)))) У кінці-кінців всі будуть квитами)))))) Цікаво от тільки, настільки далеко все зайде:))) Згораю від нетерпіння, в очікуванні продовження ❤️
Марина Тітова, І нічого додати,Мариночко)). Ти все ідеально прописана:))
Відчайдушна! Я б не стрибнула)) Хоча, тамуючи біль, люди багато чого роблять такого, чого б ніколи не зробили. Бідний Артур. Вічно йому мучитись доводиться((
Інна Турянська, Отож.
ото дорвалася до чужака і відразу окільцювала
Оля Пасічник, Ахах, ну)) чужака навіть ніхто не питав:)
Ахах, не з'їли, але насильно одружили, ще й дітей змусять робити)))))) Ото Степанчик попааав)))) І хоч досвід у нього мається (щодо дітей), але, так думаю, він цього не схоче робити))) Хочаааа, хто ж його питатиме?)) Зв'яжуть знову путами та й куди подінеться)))
Правильно він думає, що тікати треба)) Нехай ото бере черепах, слонів, крокодилів, чи якихось корів краде із племені, та пливе на трофеях додому)))
Марина Тітова, Ахах)) так так, але дружина поки на жаль не знає, що він живий.
Полюбому мусить утекти якось
Яка ж я рада, що все з ним добре, але таки втрапив він конкретно і як буде все це розрулювати уявити важко)))
Вікторія Вецька, Так, звідти буде не просто вирватися))
Дякую)
Втрапив - не те слово! І як тепер він буде вибиратися з цього поселення?:)
Катерина Федоровська, Навіть не знаю, я ще сама не придумала:))
Оце влип! Вже й одружити встигли... Капець... Розлучення можливе?))
Інна Турянська, Добре бути дочкою вождя))
Якщо дивитися очима Степана, ситуація страшна реально. Йому не позаздриш. Але спостерігати за цим всім досить весело)) Попав, так попав)) Але я рада, що він у відносному порядку)) А от чи радий він, враховуючи фінал глави, не певна)) До речі, читала і так явно уявляла оту його коронну посмішку))
Юлія Міхаліна, Ахах, мені тоже весело, але Степана по людськи жаль...бо то дійсно страшне((
Я думаю і так зрозуміло, що між ними відбувається, так, де вже Віра і Степан, адже просто не можу повірити в те що сталося)))
Вікторія Вецька, Так, вони стали занадто близькі як для друзів))
Кожна людина потребує підтримки. І той, хто підтримує нас найбільше стає найближчим душі) Це цілком нормально, що вони тягнуться один до одної) Просто вона самотня жінка, а він самотній чоловік) Гадаю, вони можуть стримати себе, якщо що, особливо, думаю, з цим впорається Діна. Але Степана все одно треба повертати якомога скоріш))) Диво! Має статися диво — цього дуже хочеться))
Марина Тітова, Так, вони заплуталися))
Так без Степана усім кепсько((
Важко жити з вічним болем. Хочеться тепла - простого людського тепла.
Інна Турянська, Можна зрозуміти.
Думаю, вони тягнуться один до одного через біль втрати. Можливо, таким чином заміщають один одним інших... Все це дуже складно, Інночко. Але вічно жити в болю та очікування теж неможливо...
Юлія Міхаліна, Думаю теж так. Складно так(( вони мучаться, мені їх жаль
Ох, я боялась, що це може статися і ці двоє почнуть щось відчувати одне до одного...Що, як Степан повернеться...він же не пробачить...((Та й Артур не знає, що в нього є син,і що Віра так потребує його...ех..(( навіть не знаю тепер,що далі чекати...тривожно якось
Єва Лук, О так, Степан би не пробачив такого...
Але й вони собі б таке не дозволили якби знали що він живий, взагалі б не було такої ситуації.
Так, все складно, обоє живуть в невідомості, страждають і отаке трапилося з ними...
Так, якщо Степан дійсно вижив тривожитися варто
Вони дуже зблизилися, але от чи кохання це? Дуже сумніваюся. Гадаю, там більше болю втрати й якогось розпачу. Дякую, Інночко, за продовження. Знову розбурхало на емоції.
Катерина Федоровська, Не думаю, що кохання, радше дійсно самотність та безвихідь, але все ж думаю симпатія між ними таки є.
Дякую,Катю, що читаєш.
Яка ж ця Клавдія мразотна. Сподіваюсь, вона дорого заплатить за все.
Інна Турянська, Шкода...
Дочитала... засмутилася, побачивши "далі буде..."Адже сподівалась побачити хоч якусь надію на те, що Степан живий. От не можу я так просто змиритися з його смертю. Сподіваюся, що він вижив. Ну не знаю, може їхній літак впав десь серед дикої природи, тому й не знайшли їх, але хочу вірити, що вижив. Якщо Діна відчуває, я теж відчуваю, що він все ж таки живий (((
Жаль Артура та Діну. І дуже рада, що Вірі пощастило зустріти таких хороших людей. Дуже сподіваюся, що вона ще й сестру знайде, та поверне її, де б вона не була. А Клавдія ...це справді ще та пітьма. .справжня відьма...жаль Віру, що вона жила з такою "мамою". Дуже хочеться, щоб вона зустрілась з Артуром, і щоб той дізнався, що а нього є син. Як же він потребує цього...щастя...(( Дуже чекаю на це...
А Степан...вірю всім серцем, що він живий (((бо аж серце закололо, як дізналася таку новину((
Інна Турянська, ...щось можна придумати... слова, які дають надію..)) буду чекати ))
Початок розділу, такий чуттєвий я геть сльозу пустила, а те що вона сказала Клавдії, правильно такій паскуді треба менше знати.
Вікторія Вецька, Так, про дитину їй точно не варто знати!)
Дякую ♥️
З вовками жити, по-вовчі вити... От і Вірі доводиться так( Сподіваюся, вона зуміє захистити себе й тих, кого любить, від тієї паразитки. Коли вже та Клава буде мучатися, га?))
Марина Тітова, Так, по іншому з нею не можна. Ну так вже й довго:))
Що я зараз читаю??!!!Що, аааа!!! Ти як могла так зі Степаном?((( О Боже, аж серце стало...(((
Добре, дочитаю, напишу загалом коментар, але ця новина...я мало кавою не захлинулася...от що значить давно на букнеті не була...в мене шок, немає слів!!!
Єва Лук, Так...трохи такії несподівані новини і неприємні(((. Далі буде видно, могла чи ні)). Хотіла сказати смачного, але ти вже точно каву допила))
Сильна все-таки Віра дівчинка. Можу лиш уявляти, що там на душі, і як вона бажала в ці миті вдавити Клавдію.
Юлія Міхаліна, Так, мабуть,не просто було стримувати себе, особливо коли та говорила про дитину
От ситуація :((( Ще й це до всього. Я Віру й не засуджувала ніколи, завжди вважала її жертвою, але от ці розділи розкрили її зовсім з іншого боку. Ні, вона, зрозуміло, що жертва, але й сильна особистість. Дуже хочеться, щоб вона Клавдію переграла.
Катерина Федоровська, Мені теж цього хочеться)) бо і так натерпілися від цієї Клавдаї вдосталь
Книга подобається. Хочеться дочитати до кінця і щоб був гарний кінець
Lyudmila Perepelitsa, Дякую)
Теж хочеться щасливого кінця))
Ого! Оце було реально неочікувано... Блін, не знаю, що і сказати. Клавдія затиснула з усіх боків. Бідна Віра. Але я рада, що в неї з'явилися батьки. Вони вже точно не дозволять її скривдити.
Юлія Міхаліна, Ахах, ти знаєш що то все Т9:))
Гадина мало бути)))
Затамувавши подих, читаю. Важке життя у Віри було і є. Та зараз у неї є підтримка, це добре. Та клава не така проста, як хотілося б. Чогось мені здається, що не лікувала вона її сестру, а сплавила в якийсь інтернат. А ті фото то так, щоб мати козирі проти Віри
Ira, Будемо знати скоро. Та думаю Клавдія виконувала все, як і Віра) інакше Вірі сенс старатися.
Дякую, Ірино♥️
Дуже тяжка була доля в Віри, але сподіваюся її теперішні батьки їй допоможуть, та й знаючи Клавдію може вона брехала Вірі про Лію?) Але розділ чуттєвий і чудовий як і вся книга ❤️
Вікторія Вецька, Ну побачимо брехала чи)) не думаю, інакше сенс Вірі триматися її, вони взаємопов'язані
Ох, Інночко... до сліз... Навіть не знаю, що казати. Хочеться лиш ту Клавдію нарешті розчавити.
Лара Роса, Мені теж...
Вже ту Клавдію хочеться прибити, як таргана, та й усе!) Так залякала ця стерва, а радше, обложила з усіх боків Віру, що вона вже й жити боїться нормально, бо розуміє, що нормально не вийде із такою названою матір'ю... Та не матір вона й ніколи нею не була... Леся Петрівна та дядя Женя — от кому можна довіритись))) Вірю, що все ще буде добре!)) От тільки... Чомусь мені здається, що з сестрою Віри не все гаразд...
Марина Тітова, Так, слів вже немає на неї(( теж сподіваюся, що ці люди їй допоможуть.
Гаразд чи ні, скоро будем знати
45, Якже мені шкода Віру, бідненька, а Артур і досі її кохає, навіть незважаючи, що знає, що їй потрібні лише гроші. Та й кожного по своєму жаль, окрім Клавдії мені її хочеться прибити:(
Вікторія Вецька, Так, мені теж всіх жаль...ну звісно крім Клавдії також)
Хочеться вірити, що серденько не обманює... Бідна Діночка. І Артура шкода, він не знає, як підтримати, хоча те, що він поряд, вже велика підтримка.
Юлія Міхаліна, Так, жаль її дуже (
Так і збожеволіти можна. Розумію, що їй погано до неможливості, але ж дитині потрібна увага. Добре, що Артур такий.
Інна Турянська, Мабуть) Просто зараз виглядало так, ніби вона вже довго сама. Хоча, судячи з її слів, може сама їх і відправила додому.
Так, тяжко їй, бідолашній:((( А може бути таке, що Степан вижив?
Катерина Федоровська, Тяжко дуже ((. Скоро будем знати напевно...
Важко, дуже важко... Інших слів просто немає. Лише одна надія на серце Діни, яке хоче, аби Степанчик ще був живий... (Шкода, що тут недоступне серце, що розділено навпіл — воно саме про цю ситуацію)
Марина Тітова, Так, їй дуже сумно ((.
40. Спочатку зраділа вагітності Віри, але все так не вчасно, а від Клавдії всього чого завгодно можна очікувати, так хочеться, щоб з дитиною нічого не сталося.
Вікторія Вецька, Так, Клавдія дуже підступна.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати