55 379
Анотація до книги "Бути другом"
На долю Степана Морозного випав важкий шлях. Але дорога ця завжди перепліталася з війною та ненавистю. Спочатку в сім'ї, потім країні..і зрештою душі. Та життя вчило його її долати. І навіть подарувало найкращого друга в обличчі найзапеклішого ворога. Чоловік ховав все це за підтримкою та любов'ю найближчих людей. Але воно все ще ховалося в ньому самому. І коли він думав, що позбувся цього, нові обставини змусили його пробудити в собі те, що він давно похоронив.
Чи зможе він вижити у новій війні? Тій, що залишилася всередині? Здолати те, що є частиною його...адже для цього знову доведеться перемогти найзапеклішого ворога — себе самого.
Чи зможе він вижити у новій війні? Тій, що залишилася всередині? Здолати те, що є частиною його...адже для цього знову доведеться перемогти найзапеклішого ворога — себе самого.
“Вони колись були ворогами, але час перетворив їх на друзів. Тепер їхнє випробування не в битвах, а в нових життєвих обставинах. Чи витримає їхня дружба нові удари долі? І чи отримає кожен те, на що справді заслуговує?”
Зміст книги: 73 глави
Останнє оновлення: сьогодні
453 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую, що читаєш цю книгу) Не забудь ткнути зірочку, якщо вона тобі подобається)) Буду дуже вдячна, якщо й якийсь коментар залишиш))
За бажанням можеш відвідати телеграма канал, там інформація по книзі й всіляке різне
https://t.me/knuguinnatutianska.
Який контраст між цими жінками. Сповнена злоби Клавдія та така щира і любляча Леся. Яка ж вона все-таки чудова жінка! І відчуваю, залишилося зовсім трішки, коли Клавдія захлинеться у власній жовчі.
Ох, Леся Петрівна й справді чудова, просто прекрасна жінка, неймовірно сильна, якась супержінка! Так красиво розбила маніпуляції Клавдії й обернула їх проти неї самої! Моє захоплення)
Selene Evance, Це так))))
Один у полі не воїн — Клаві пора це вже зрозуміти... А Леся Петрівна — Людина з великої літери!)))
Розділ такий, що просочується у вени й змушує читати кожне слово з напругою в 220V в серці.
Щось підказує мені, що Клава щось вичудитить саме зараз. Щось таке дуже мерзенне...
Марина Тітова, Так,їй варто відступити. У Віри тепер сильний тил)) не пробитися.
Дякую, Мариночко.
Як добре, що Леся Петрівна змогла все висказати Клавдії. Сподіваюся, вона хоч тепер відступиться і більше не заподіє шкоди Вірі?)
Вікторія Вецька, Буде видно, але що ж вона тепер зробить?)) а нічого...
Сподіваюсь, Клавдія не спробує втілити свої погрози? Яка все ж мерзенна жінка. Точніше, істота.
Інна Турянська, Сподіваюсь, що хоч тут в неї нічого не вигорить.
Наче й радіти треба, що сестру повернути змогла, але далі - сумно.
Інна Турянська, Добрааа)))
ну ні-і-і, зараз я можу здатися лицеміркою й непостійною, але такий розклад мені теж не подобається(( якби Діна й Артур завжди були разом, то та, а тепер, коли є Віра й Степан... ану хутко мири їх, оце вчасно Віра їх застала, ну капець...
Selene Evance, Вірне питання))
Про розрив серця та дрібні шматочки... І від радості, і від суму.
Мушу сказати, що найчуттєвіші, насправді, розділи тут у Віри)) От чомусь так відчуваю. Ну ще Артур)) Інночко, воз'єднай вже ті пари, як треба!)) Там Степанове повернення наче було обіцяне — де воно?)) Нехай і з лопатою вже! Артур і так шкутильгає, то нічого, що з гулею на лобі від лопати буде:)))
Марина Тітова, І земелькою присипаний... Сама вже випрошую їхнього возз'єднання)))
Леся та Анатолій такі хороші, Вірі з ними дуже пощастило. Дуже рада за неї та сестру, тепер треюа ще Клавдію якось покарати)
А от фінал глави дуже сумний... І нехай би то Артур дійсно так був щасливий, але-але... Це дуже боляче, Іннусь.
Юлія Міхаліна, Так, хороші люди)
Клавдію...ну скоро і до неї дійдемо)
Це боляче..так...далі буде видно
Ох, Інночко, які емоційні розділи:(((( Як все правдиво. І начебто правильно Віра вчинила, але ж так не хочеться миритися з таким її рішенням. Нехай вже Степан повертається:))))
Катерина Федоровська, Дякую,Катю....так зараз трохи все натягнуте.. Степан скоро буде вже:)
Нарешті я дочекалася розділ про Віру))) Спочатку раділа за неї, а потім сумно стало...
Вікторія Вецька, Так...трошки сумно...
Стосунки у них -- наче змушують себе..
І підтримка потрібна, і жити дал і- все складно, якщо коротко...
Дякую♥️
Halyna Shchyrba, Так і є...так і є щось ось таке))
Дуже дякую, Галинночко за коментар
Ахаха, Ален просто чудо, зрить в корінь)) Тато буде шокований)) І таки в повітрі так і витає якась напруга, ніби намагаються бути разом, але минуле та тінь Степана немов стоїть перед ними. Ох, навіть не знаю що скаже Артур, коли кошмари справдяться...
Юлія Міхаліна, Угу, точно в корінь)) напруга все ще є)) як то кажуть лопата вже приставлена до того кореня:))
Ото час швидко летить! Ось тільки з пологового забирали Алена, а він уже й белькоче та блахастика мучає)))) Весь у татка — командир і штурмовик чотирилапих)))) І так впевнено сказав, що тато повернеться й буде не задоволений — ух! Всі чекають і не дочекаються повернення Степана)) Ото буде диво!
Інна Турянська, Гадаю, воно й на краще, що малому не кажуть) Буде тоді всім сюрприз, а малому зайва інформація не потрібна)
Вони наче примушують себе - бути одне з одним. Якби я не знала, що Степан живий, сказала б, аби краще старались)) А так - не можу))
Інна Турянська, Хоч я пожалію))
якась між ними невизначеність така... самі не розуміють, чого хочуть, здається. І від того та-а-ак сумно. Ніби й тягнуться до щастя, а ніби й не хочуть
Selene Evance, Може й так)
Ален вже говорить, скільки ж йому років, бо я щось у часі загубилася?) Здавалося недавно зубки різалися, а тут вже за блохастиком ганяє. Швидко ж час летить) Але він так впевнено сказав, що тато повернеться, що я аж посміхнулася, а він повертається, і буде геть іншим Степаном)
Вікторія Вецька, Треба подумати)). ..десь мабуть до трьох, но три ще немає....
Тато...ну звісно повернеться:)
Було очікувано, що вони рано чи пізно зірвуться. Не зараз би миша трапилася, так ще б щось... Я більше боюся наслідків, коли повернеться Степан, коли Артур дізнається про Віру...
Юлія Міхаліна, Так, вони ж лише люди....та й чого їм стримуватися ) ну наслідки звісно...так...
Ні, ну вже стільки тут відсидів, потерпить ще два місяці, а що робить. Маю надію, Делів більше до нього не приставатиме, Тото теж он воїном визнав. Життя майже налагоджується))
Тільки тепер я постійно уявляю, як через двадцять років. до Степанчика в двері постукає чорношкірий хлопчина))
Юлія Міхаліна, Ахах, ні-ні )
Якби з нею залишились жити батьки, мабуть, їй легше було б це все пережити. Це я за Артура переживаю)) А на самоті дуже важко подібне вивозити.
А що це киця роботу свою не виконує?)))
Інна Турянська, Та не те слово!)))
ох йой, шо не кажіть, але я відпочатку вболівала за пару Діна-Артур. Вимбачте)) вони такі схожі, такі вони... ех, якби в Артура не було Віри, а в Діни Степана...
Selene Evance, Щось таке є))
Ну це було очіквано. Рано чи пізно таке трапилося б між ними. Ой, не уявляю навіть, як усе розрулиться:(((
Катерина Федоровська, Та так ..лише питання часу. Ох, розрулиться....навіть боюся казати
Я в шокенейшені! Треба переварити інформацію... Зате один один))
Інна Турянська, 100%
Оо, крига скресла, ці двоє наважились))) Але ж любляче серце відчуває, що Степанчик живий! Ну нічо, буде рахунок один:один)) У нього Делів, у неї Артур) А що ж, хлопчики мають допомогати дівчаткам))) От би кожній жінці мати такого захисника, котрий примчить і усунить проблему в два кроки)) Що вже там! Усім би дівчаткам такого мишеловця, як Артурчик, який називатиме тебе "маленька" та грітиму холодними ночами))))
Марина Тітова, Думаю любляче серце відчує, але ж розум весь час переконує у зворотньому...це мабуть і зводить з розуму(. А щоб не зійти таки з розуму, мабуть, варто з кимось це поділити))
Так, тоже хочу такого захисника))
Це ж збожеволіти можна. Ще й два місяці чекати! В кого завгодно дах поїде.
Він лева пережив, а додому все одно ніяк((
Інна Турянська, Та я якраз жалію)))
Тільки одужав, вже йдуть на лева. І де взявся цей сезон дощів, через них ще два місяці чекати. Хоча якщо маючи надію це не так вже й багато, Степан і так пробув там більше))
Інна Турянська, :-)
От же ж зміюка, домоглася свого, хоч і обманом:((((
Катерина Федоровська, Так((
ще два місяці... Степан стільки не витримає, здається. Але оскільки Делів більше нема до нього справи, то...
Інна Турянська, але дуже по-дикунськи)
Оце скільки екшену!)))
Тільки видужав і збагнув, що сталося, — а тут, як тут лев. Тільки почав сподіватися на шанс вирватися на свободу, бо вижив, — а тут тобі дощ!.. Одна надія, що сезон дощів швидко мине й гори підкажуть дорогу додому)))
Марина Тітова, От цієї надії і буде триматися))
нема слів, одні емоції... тепер в Степана буде одне африканеня
Selene Evance, Знаю)
Степане, тримайся, Інна обіцяла тебе витягнути!
Selene Evance, Витягну, звісно))
Я щось не второпала, то Делів таки домоглася свого, і використала бідного Степанчика?)
Інна Турянська, Все ж таки Тото дуже сильно кохає Делів, буду чекати проди))
От тепер мені цікаво, як вони житимуть з цими симпатіями далі, коли Віра та Степан повернуться...
Інна Турянська, Ну хоч шось)
То він і не винний у зраді, по суті. Просто скористались...))
Інна Турянська, Сумно...
Так, ну використати, використали, а тепер вилікують і допоможуть повернутись додому?? Ох, уявляю африканського Степана молодшого чорношкірого ахах)) Все плем'я триматиме в кулаці))
Марина Тітова, Думаю, що таки допоможуть))
Ахах з чорношкірого Степана регочу:))))
Степанчик хоч відпочив трошки)) хоч комусь добре в цій ситуації)) добре, то жарти, час вибиратися
Selene Evance, Повернимо))
Блін, Інночко, я навіть не знаю, що сказати. Ти жорстока, довела бідного Стапана... Надіюся, він не згадає, що накоїв, коли прийде до тями.
Юлія Міхаліна, Мені самій прикро....але нічого не вдіяти...
з одного боку, мені страшно подумати, що Артур зрадить Віру, а Діна Степана, а з іншого боку... у них живе впевненість, що кохані не повернуться, то чому б їм не продовжити жити далі й спробувати бути щасливими?
Selene Evance, Поки ні)
Ти розбила серце, усьо
Selene Evance, Трошки))
Артура мені шкода в цій книжці найбільше(( ну так вже несправедливо з ним обійшлося життя. Ото Клавдія вирішила на Алена наїхати?
Selene Evance, Давно
Ой, щось аж в очах потемніло, ти шо, тут Стьопа фото дивиться, а тут уже темрява й порожнеча...
Selene Evance, Ех...щось таке...
Забираю свої слова назад. Захистіть хто-небудь Віру, бо сил на це дивитися нема(((
Selene Evance, Скоро допоможуть їй)
Бідолашний Артур(( Це жахливо, коли отака безвихідь затягує й топить в собі. Хочеться взагалі тоді зникнути з цього світу, бо почуваєшся абсолютно зайвим й чужим тут. І підтримати нема кому.
Інна Турянська, Та знаю, що ти не залишила вибору))
Такий чуттєвий розділ! Мені невимовно жаль Артура. Коли вже його самотність нарешті скінчиться? Степан повернеться з Африки, а Діна перестане себе мучити незрозумілими почуттями до Артура?
Інна Турянська, Дуже вже хочеться, щоб всі були щасливі зі своїми коханими, а не шукали тепла від інших)
Шкода, дуже шкода Артура:((( Сумний та бентежний розділ. Але ж неймовірно цікаво:) Інночко, а як там Віра? Я все чекаю розділу про неї:)
Катерина Федоровська, Жаль, так і є...дякую,Катю.
Віра....має бути скоро ...ну не зовсім скоро, але буде)))
Ооох, не знаю, що казати... Це все дуже боляче. І для Діни, яка заплуталася і потребує тепла. І ще більше для Артура. Який же він по життю самотній. І яке все-таки часом життя жорстоке до хороших людей. Дуже хочеться, щоб він став щасливим і дізнався, як це. коли люблять саме його.
Юлія Міхаліна, Та вони вже втомилися просто...обоє.
І от гарне побажання для нього, щоб довідався як то коли люблять саме його, адже така людина справді є)
Цікаво пиши частіше по можливості і страшнувато читати, але цікаво. З наступаючими святами і новою музою.
Iryna H, Вдячна♥️
І вас зі святом, миру і злагоди.
Це все так сумно... Інночко, от чесно, за всю книгу, як на мене, наразі зараз найсумніші розділи(( Хоч не героїв, а нас може б хоча б гумором розвеселила?) І себе теж) Бо скоро всі ми пліснявою покриємося від підвищенної вологості на очах і серці:(
Давно не було блохастика, між іншим) А пора б уже! Ален чий син? Вірно — Степана. А хіба саме у Алена не час, коли дітки "мучають" котиків?)) Думаю, Степанові гени саме час Алену проявити) І поскоріш!)) До Миколая малому най буде забавка за чемність:)))
Марина Тітова, Ох, так Мариночко(. Так і є...і хочеться, щоб було повеселіше і щось не получається. Несе десь мене у драму і несе...і ніяк не можу я зупинитися((
Кота помучити:)) бідний блохастий))
Віра й Степан безсовісні... взяли й покинули таких хороших людей, а тепер у нас шоу «Страждають усі»
Selene Evance, Мене тоже...
О май гад!)) Лихоманка ще на додачу... Шкода, що оці всі біди на голову Морозного не гикавка. Мені так хочеться сказати
"Біди, бідосі, бідочки
Перейдіть від Степана і Вірочки
До гнидливої Клави,
Щоб її зжерли удави"))))))
P.S.: і ще одне, так, до слова) Цікавиночка сталася днями. То було, що грибна тема всюди мене переслідувала, а тепер у соц мережах африканські мукбанги почали траплятися, як їдять різні частини тіла, прям як Степан у минулому розділі:))) Інночко, теми, які ти висвітлюєш такі заразні)))
Марина Тітова, Ахах, гарне побажання)) гляди і справдиться:)
А щодо грибного переслідування, я хз як то працює))) але зі мною теж таке буває.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати