60. Традиції понад усе!

Делів подобався її чоловік Тото. Красивий воїн, вправний чоловік, справжній маасая, який дотримується традицій свого племені. Але з першого погляду на того чужинця, в серці щось сколихнулося. Азарт пізнати смак білошкірого взяв над нею верх, він розпалив у ній пристрасть до незвіданого. Колись в її роду витала легенда про її прабабусю, яка закохалася в білошкірого туриста, що випадково заблукав у джунглях. У цьому вона вбачала знак – щось дуже надприродне і доленосне для себе. Тому турбувалася про Степана, і намагалася повернути того зі світу блукань.  Хотіла перетворити на частину свого світу. Десь через пів року над ними провели обряд вінчання. І білосніжні бісерні браслети на їхніх руках та ногах стали свідками та символами обряду. 

Делів щиро не розуміла, чому чужинець її не хоче. Її завжди вважали красивою і жадали, та тільки не Степан. Попри все, чоловік залишався холодним. Ось уже місяць, як він прийшов до тями. Але скоро буде церемонія тунані, на якій йому доведеться з'їсти серце корови й після цього, він стане її остаточно. Хоча Степан не дивився на неї, не торкався, уникав зустрічей поглядами. Це зводило Делів із розуму!

— Схоже білошкірий не бажає тебе, — почула Делів голос Тото, який тихо підкрався ззаду як справжній леопард. О, він дійсно був на нього схожим – такий же граційний, спритний, сильний! Та їй хотілося лева… їй хотілося чогось екзотичного, незнаного до тепер трофею. 

— Це лише питання часу, Тото, і ти сам це знаєш. Я не залишу йому вибору і ти допоможеш мені, якщо кохаєш. Степан мені не потрібен, достатньо лише однієї ночі.

— Він не лев, Делів, він навіть не обрізаний! — обурився Тото, знову нагадуючи про цю важливу деталь.

— Обрізання…– в її очах з’явилася хитра іскра. - А це гарний метод впливу, — посміхнулася жінка.

— Що ти вже надумала?

— Обрізання або поховання – ось в чому вибір!

###

Тото завжди знав, що його дружина особлива. Не така, як інші жінки племені. Усі вони дійсно були як речі, немов частина домівок маасаїв, майном. Засіб задоволення та розмноження, але не Делів. Вона була сміливою, зухвалою, іноді небезпечною. Ця жінка завжди бажала більшого, а зараз вона більше не хотіла лише його і це злило Тото. Може Делів має рацію і ревність таки існує? Інакше як пояснити те, що він відчуває, коли Делів торкається білошкірого, щоб поголити, розчесати волосся… чи просто, бо їй подобалася біла шкіра. 

У маасаїв не заведено, щоб жінки торкалися воїнів. Про поцілунки й мови не йшло. Перевага завжди за чоловіком, але з нею так не виходило. Делів хотіла дотиків, вона хотіла близькості не лише тіла, а й душі. Його дружина хотіла отримати це все…і не лише від Тото, а й від білошкірого. І все ж, згідно з традиціями, Делів мала право на нього. А традиції завжди мають пріоритет у їх племені. Але зараз Тото проклинав їх, і готовий був порушити всі правила, навіть власні… заради своєї жінки. Тож, роздратовано вхопивши козла, потяг того до Степана.

Білошкірий сидів коло вогнища і, як завжди, думав про щось своє. І Тото дуже сподівався, що це своє – то не його дружина Делів.

— Дивися сюди, білошкірий! — гаркнув Тото, ставлячи перед Степаном козла. Нещасна тварина жалібно мекала відчуваючи свою долю і намагалася втекти, проте міцні руки воїна маасаї тримали її дуже міцно,  — У тебе є  дружина тут, і це Делів. Ти повинен виконати свій обов'язок, інакше…, — говорив своєю мовою Тото, при цьому швидким рухом перерізаючи нещасному козлу  горло. Степан насторожено спостерігав за ним, та чи розумів він те, що намагався донести йому Тото, було незрозумілим для того,—  Інакше, ти залишся без цього, — хитро посміхнувся Тото перевертаючи мертвого козла і ще одним різким рухом відсікаючи тваринні органи розмноження. Такі маніпуляції викликали в очах білошкірого огиду і страх водночас,—  Ти, — Тото тицьнув закривавленим ножем Степану в груди, — І Делів, — додав дикун ім'я своєї дружини крізь зуби.

###

Степан сидів біля вогнища, спостерігаючи, як язики полум’я пожирають сухе гілля. Наче в тому полум'ї горіли не гілки, а його надія, мрія, віра…Він вже починав сумніватися у собі – чи нормальний він, чи адекватний…, чи втече коли-небудь звідси, чи зможе…, чи вдасться повернутися до рідних? Бо сидячи й дивлячись на все те божевілля, що було навколо нього, він знемагав. У його голові крутився нескінченний рій думок: про Тото, про Делів, про його дружину, яка залишилася десь там, далеко, у світі, звідки він прийшов.. Кохана була наче квіточка, що виростала серед пустелі й цього дикого племені. Палюче сонце намагалося спалити її, та квітка не піддавалася, тільки ще яскравіше розквітала. Ні, він вибереться заради неї. Він зможе! 

Його роздуми перервало жалібне мекання козла і злісні викрики дикуна. Бідну тварину тягнув інший “козел” - Тото. Спостерігаючи за ним, Степан невдоволено пирхнув і з огидою відвів погляд, але не міг не помітити холодну рішучість у погляді Тото.. Чим взагалі думав цей темношкірий, вбиваючи тварину в нього на очах? Хотів налякати, чи показати свій авторитет? Так і він і не прагне бути лідером у цьому племені! Він навпаки прагне якнайшвидше втекти звідси. Але зміст послання Степан вловив в очах Тото. Делів! Цей дикун, як і його дружина, очевидно хоче, щоб він Степан взяв його дружину. Та вони зійшли з розуму, якщо думають, що змусять його зробити це! Та наступні дії Тото змусили Степана стрепенутися і заклякнути від страху. То його зроблять калікою, якщо він не погодиться “кохатися” з чужинкою? Він затремтів. Чи справді в нього немає іншого вибору? Зрадити себе, свої принципи, свою дружину — чи втратити все? Степан заплющив очі, намагаючись уявити її обличчя. Її лагідна посмішка була єдиним, що тримало його на межі реальності.Це ж не просто обрізання, а повна кастрація Як це зрозуміти…мовляв, не вмієш користуватися, значить воно тобі й не потрібне? 

Неможливо доказати дикунам, що то зрада, бо для них то традиція. Те, що в цивілізованому світі вважається дикістю, тут є нормою. Він хотів бути нормальним! Намагався приборкати свої страхи, вкотре намагався зобразити з себе дурника, який нічого не розуміє…Степан зробив глибокий вдих. Щоб вижити, йому доведеться зіграти за їхніми правилами. Але чи зможе він зберегти себе в цьому світі, де традиції вимагають зрадити все, що він любить?