103 912
“Випробування життям”
Анотація до книги "Бути другом"
На долю Степана Морозного випав важкий шлях. Але дорога ця завжди перепліталася з війною та ненавистю. Спочатку в сім'ї, потім країні..і зрештою душі. Та життя вчило його її долати. І навіть подарувало найкращого друга в обличчі найзапеклішого ворога. Чоловік ховав все це за підтримкою та любов'ю найближчих людей. Але воно все ще ховалося в ньому самому. І коли він думав, що позбувся цього, нові обставини змусили його пробудити в собі те, що він давно похоронив.
Чи зможе він вижити у новій війні? Тій, що залишилася всередині? Здолати те, що є частиною його...адже для цього знову доведеться перемогти найзапеклішого ворога — себе самого.
Чи зможе він вижити у новій війні? Тій, що залишилася всередині? Здолати те, що є частиною його...адже для цього знову доведеться перемогти найзапеклішого ворога — себе самого.
“Вони колись були ворогами, але час перетворив їх на друзів. Тепер їхнє випробування не в битвах, а в нових життєвих обставинах. Чи витримає їхня дружба нові удари долі? І чи отримає кожен те, на що справді заслуговує?”
Зміст книги: 95 глав
594 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОх, Інночко, які емоційні розділи:(((( Як все правдиво. І начебто правильно Віра вчинила, але ж так не хочеться миритися з таким її рішенням. Нехай вже Степан повертається:))))
Катерина Федоровська, Дякую,Катю....так зараз трохи все натягнуте.. Степан скоро буде вже:)
Нарешті я дочекалася розділ про Віру))) Спочатку раділа за неї, а потім сумно стало...
Вікторія Вецька, Так...трошки сумно...
Стосунки у них -- наче змушують себе..
І підтримка потрібна, і жити дал і- все складно, якщо коротко...
Дякую♥️
Halyna Shchyrba, Так і є...так і є щось ось таке))
Дуже дякую, Галинночко за коментар
Ахаха, Ален просто чудо, зрить в корінь)) Тато буде шокований)) І таки в повітрі так і витає якась напруга, ніби намагаються бути разом, але минуле та тінь Степана немов стоїть перед ними. Ох, навіть не знаю що скаже Артур, коли кошмари справдяться...
Юлія Міхаліна, Угу, точно в корінь)) напруга все ще є)) як то кажуть лопата вже приставлена до того кореня:))
Ото час швидко летить! Ось тільки з пологового забирали Алена, а він уже й белькоче та блахастика мучає)))) Весь у татка — командир і штурмовик чотирилапих)))) І так впевнено сказав, що тато повернеться й буде не задоволений — ух! Всі чекають і не дочекаються повернення Степана)) Ото буде диво!
Інна Турянська, Гадаю, воно й на краще, що малому не кажуть) Буде тоді всім сюрприз, а малому зайва інформація не потрібна)
Вони наче примушують себе - бути одне з одним. Якби я не знала, що Степан живий, сказала б, аби краще старались)) А так - не можу))
Інна Турянська, Хоч я пожалію))
якась між ними невизначеність така... самі не розуміють, чого хочуть, здається. І від того та-а-ак сумно. Ніби й тягнуться до щастя, а ніби й не хочуть
Selene Evance, Може й так)
Ален вже говорить, скільки ж йому років, бо я щось у часі загубилася?) Здавалося недавно зубки різалися, а тут вже за блохастиком ганяє. Швидко ж час летить) Але він так впевнено сказав, що тато повернеться, що я аж посміхнулася, а він повертається, і буде геть іншим Степаном)
Вікторія Вецька, Треба подумати)). ..десь мабуть до трьох, но три ще немає....
Тато...ну звісно повернеться:)
Було очікувано, що вони рано чи пізно зірвуться. Не зараз би миша трапилася, так ще б щось... Я більше боюся наслідків, коли повернеться Степан, коли Артур дізнається про Віру...
Юлія Міхаліна, Так, вони ж лише люди....та й чого їм стримуватися ) ну наслідки звісно...так...
Ні, ну вже стільки тут відсидів, потерпить ще два місяці, а що робить. Маю надію, Делів більше до нього не приставатиме, Тото теж он воїном визнав. Життя майже налагоджується))
Тільки тепер я постійно уявляю, як через двадцять років. до Степанчика в двері постукає чорношкірий хлопчина))
Юлія Міхаліна, Ахах, ні-ні )
Якби з нею залишились жити батьки, мабуть, їй легше було б це все пережити. Це я за Артура переживаю)) А на самоті дуже важко подібне вивозити.
А що це киця роботу свою не виконує?)))
Інна Турянська, Та не те слово!)))
ох йой, шо не кажіть, але я відпочатку вболівала за пару Діна-Артур. Вимбачте)) вони такі схожі, такі вони... ех, якби в Артура не було Віри, а в Діни Степана...
Selene Evance, Щось таке є))
Ну це було очіквано. Рано чи пізно таке трапилося б між ними. Ой, не уявляю навіть, як усе розрулиться:(((
Катерина Федоровська, Та так ..лише питання часу. Ох, розрулиться....навіть боюся казати
Я в шокенейшені! Треба переварити інформацію... Зате один один))
Інна Турянська, 100%
Оо, крига скресла, ці двоє наважились))) Але ж любляче серце відчуває, що Степанчик живий! Ну нічо, буде рахунок один:один)) У нього Делів, у неї Артур) А що ж, хлопчики мають допомогати дівчаткам))) От би кожній жінці мати такого захисника, котрий примчить і усунить проблему в два кроки)) Що вже там! Усім би дівчаткам такого мишеловця, як Артурчик, який називатиме тебе "маленька" та грітиму холодними ночами))))
Марина Тітова, Думаю любляче серце відчує, але ж розум весь час переконує у зворотньому...це мабуть і зводить з розуму(. А щоб не зійти таки з розуму, мабуть, варто з кимось це поділити))
Так, тоже хочу такого захисника))
Це ж збожеволіти можна. Ще й два місяці чекати! В кого завгодно дах поїде.
Він лева пережив, а додому все одно ніяк((
Інна Турянська, Та я якраз жалію)))
Тільки одужав, вже йдуть на лева. І де взявся цей сезон дощів, через них ще два місяці чекати. Хоча якщо маючи надію це не так вже й багато, Степан і так пробув там більше))
Інна Турянська, :-)
От же ж зміюка, домоглася свого, хоч і обманом:((((
Катерина Федоровська, Так((
ще два місяці... Степан стільки не витримає, здається. Але оскільки Делів більше нема до нього справи, то...
Інна Турянська, але дуже по-дикунськи)
Оце скільки екшену!)))
Тільки видужав і збагнув, що сталося, — а тут, як тут лев. Тільки почав сподіватися на шанс вирватися на свободу, бо вижив, — а тут тобі дощ!.. Одна надія, що сезон дощів швидко мине й гори підкажуть дорогу додому)))
Марина Тітова, От цієї надії і буде триматися))
нема слів, одні емоції... тепер в Степана буде одне африканеня
Selene Evance, Знаю)
Степане, тримайся, Інна обіцяла тебе витягнути!
Selene Evance, Витягну, звісно))
Я щось не второпала, то Делів таки домоглася свого, і використала бідного Степанчика?)
Інна Турянська, Все ж таки Тото дуже сильно кохає Делів, буду чекати проди))
От тепер мені цікаво, як вони житимуть з цими симпатіями далі, коли Віра та Степан повернуться...
Інна Турянська, Ну хоч шось)
То він і не винний у зраді, по суті. Просто скористались...))
Інна Турянська, Сумно...
Так, ну використати, використали, а тепер вилікують і допоможуть повернутись додому?? Ох, уявляю африканського Степана молодшого чорношкірого ахах)) Все плем'я триматиме в кулаці))
Марина Тітова, Думаю, що таки допоможуть))
Ахах з чорношкірого Степана регочу:))))
Степанчик хоч відпочив трошки)) хоч комусь добре в цій ситуації)) добре, то жарти, час вибиратися
Selene Evance, Повернимо))
Блін, Інночко, я навіть не знаю, що сказати. Ти жорстока, довела бідного Стапана... Надіюся, він не згадає, що накоїв, коли прийде до тями.
Юлія Міхаліна, Мені самій прикро....але нічого не вдіяти...
з одного боку, мені страшно подумати, що Артур зрадить Віру, а Діна Степана, а з іншого боку... у них живе впевненість, що кохані не повернуться, то чому б їм не продовжити жити далі й спробувати бути щасливими?
Selene Evance, Поки ні)
Ти розбила серце, усьо
Selene Evance, Трошки))
Артура мені шкода в цій книжці найбільше(( ну так вже несправедливо з ним обійшлося життя. Ото Клавдія вирішила на Алена наїхати?
Selene Evance, Давно
Ой, щось аж в очах потемніло, ти шо, тут Стьопа фото дивиться, а тут уже темрява й порожнеча...
Selene Evance, Ех...щось таке...
Забираю свої слова назад. Захистіть хто-небудь Віру, бо сил на це дивитися нема(((
Selene Evance, Скоро допоможуть їй)
Бідолашний Артур(( Це жахливо, коли отака безвихідь затягує й топить в собі. Хочеться взагалі тоді зникнути з цього світу, бо почуваєшся абсолютно зайвим й чужим тут. І підтримати нема кому.
Інна Турянська, Та знаю, що ти не залишила вибору))
Такий чуттєвий розділ! Мені невимовно жаль Артура. Коли вже його самотність нарешті скінчиться? Степан повернеться з Африки, а Діна перестане себе мучити незрозумілими почуттями до Артура?
Інна Турянська, Дуже вже хочеться, щоб всі були щасливі зі своїми коханими, а не шукали тепла від інших)
Шкода, дуже шкода Артура:((( Сумний та бентежний розділ. Але ж неймовірно цікаво:) Інночко, а як там Віра? Я все чекаю розділу про неї:)
Катерина Федоровська, Жаль, так і є...дякую,Катю.
Віра....має бути скоро ...ну не зовсім скоро, але буде)))
Ооох, не знаю, що казати... Це все дуже боляче. І для Діни, яка заплуталася і потребує тепла. І ще більше для Артура. Який же він по життю самотній. І яке все-таки часом життя жорстоке до хороших людей. Дуже хочеться, щоб він став щасливим і дізнався, як це. коли люблять саме його.
Юлія Міхаліна, Та вони вже втомилися просто...обоє.
І от гарне побажання для нього, щоб довідався як то коли люблять саме його, адже така людина справді є)
Цікаво пиши частіше по можливості і страшнувато читати, але цікаво. З наступаючими святами і новою музою.
Iryna H, Вдячна♥️
І вас зі святом, миру і злагоди.
Це все так сумно... Інночко, от чесно, за всю книгу, як на мене, наразі зараз найсумніші розділи(( Хоч не героїв, а нас може б хоча б гумором розвеселила?) І себе теж) Бо скоро всі ми пліснявою покриємося від підвищенної вологості на очах і серці:(
Давно не було блохастика, між іншим) А пора б уже! Ален чий син? Вірно — Степана. А хіба саме у Алена не час, коли дітки "мучають" котиків?)) Думаю, Степанові гени саме час Алену проявити) І поскоріш!)) До Миколая малому най буде забавка за чемність:)))
Марина Тітова, Ох, так Мариночко(. Так і є...і хочеться, щоб було повеселіше і щось не получається. Несе десь мене у драму і несе...і ніяк не можу я зупинитися((
Кота помучити:)) бідний блохастий))
Віра й Степан безсовісні... взяли й покинули таких хороших людей, а тепер у нас шоу «Страждають усі»
Selene Evance, Мене тоже...
О май гад!)) Лихоманка ще на додачу... Шкода, що оці всі біди на голову Морозного не гикавка. Мені так хочеться сказати
"Біди, бідосі, бідочки
Перейдіть від Степана і Вірочки
До гнидливої Клави,
Щоб її зжерли удави"))))))
P.S.: і ще одне, так, до слова) Цікавиночка сталася днями. То було, що грибна тема всюди мене переслідувала, а тепер у соц мережах африканські мукбанги почали траплятися, як їдять різні частини тіла, прям як Степан у минулому розділі:))) Інночко, теми, які ти висвітлюєш такі заразні)))
Марина Тітова, Ахах, гарне побажання)) гляди і справдиться:)
А щодо грибного переслідування, я хз як то працює))) але зі мною теж таке буває.
Як вдушити Клавдію через екран?
Selene Evance, Ахах, не знаю))
Самі нещастя на Степана найшли! Може годі його мордувати в тій Африці?)
Вікторія Вецька, Цілком можливо))
Делів така владна жінка, капець. І Тото під каблук/пятку чи ще куди там запхала, і Степана намагається... Щось віє воно все паршивішим і паршивішим поворотом. Куди тому бідосі ще лихоманку...
Юлія Міхаліна, Є таке, хоча керувати і всіма)))
Не щастить Степану(
Ох, ну й поворот з цією вагітністю... я гадки не маю, що робитиме тепер Віра, бо в неї справді небагато варіантів
Selene Evance, Печаль.
Тепер ще й лихоманка звалила. Що ж так нещастить Степанчику((
Лара Роса, Ех...ну що ж зробити))
Дочитала! Зрозуміла, що поки мене не було на букнеті, я просто нереально скучила за твоїми героями, читала просто,кайфувала. Рада, що Степан живий, хоча я знала, що скоріше за все, так воно і є. Інший пілот напевне загинув? Бо натяку на нього не було, Степану реально пощастило. Напевне його відкинуло подалі. А ця Делів. Ну це капець, ночі з ним їй захотілося, трофей знайшла...одразу не сподобалась. Добре, що Степан тримається і думає тільки про Діну. Вже чекаю поки він звідти втече, чи може з кимось виїде, бо якщо обрізання буде- то взагалі капець. Щодо Артура та Діни, то ці двоє просто лікуються одне з одним. І я рада, що остання розмова ні до чого не привела. Краще нехай будуть друзями і все,тим паче вони обидва ще кохають колишніх, а їхній потяг — це скоріше потяг до душі споріднених, бажання тепла...це не є коханням. Хоч би втримались до повернення Степана! буду тримати кулачки!!! А от ще сумую за Вірою. Давно її не було вже, як там вона, як дитина Артура, про яку він не знає? Як же хочеться, щоб ці двоє стали щасливою парою...я так на це чекаю ..може хоч одну главу про Віру? Бо її ну дуже не вистачає, як там вона, моя улюблена героїня..
Єва Лук, Так, Степан був єдиним, хто вижив і то дивом) Степана обов'язково звідти витягнемо, але єдиний шлях лежить через Делів(. Ну а щодо Артура і Діни згідна, їм дуже важко, вони розгублені, загублені, нещасливі....але все ж між ними таки є симпатія)) Віра теж скоро буде вже.
Дякую, тобі))) за думки
Ахах, якщо відкинути факт, що ти безжальна до Степана і він в повному... Безвиході, то мені трохи смішно))) Хоча це жахливо, не те що не мати змоги нормально помитися, а ще і аж так... Бррр!
Юлія Міхаліна, Да...ну не пощастило...Степану, не мені))))
Ох, не любиш ти Степанчика! Ще й у лайні виваляла!)))
Інна Турянська, Та я його розумію.
Про деякі особливості життя африканських племен, про які згадується у тексті, я чула та читала, але ось ця традиція очищення... Можна я прокоментую коротко?) Ситуація — повне лайно:)))))
Марина Тітова, Ахах, так і є і прямому і переносному значенні)) я ще й бачила її на ютубі, трошки може прикрасила, але факт залишається фактом))))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати