103 950
“Випробування життям”
Анотація до книги "Бути другом"
На долю Степана Морозного випав важкий шлях. Але дорога ця завжди перепліталася з війною та ненавистю. Спочатку в сім'ї, потім країні..і зрештою душі. Та життя вчило його її долати. І навіть подарувало найкращого друга в обличчі найзапеклішого ворога. Чоловік ховав все це за підтримкою та любов'ю найближчих людей. Але воно все ще ховалося в ньому самому. І коли він думав, що позбувся цього, нові обставини змусили його пробудити в собі те, що він давно похоронив.
Чи зможе він вижити у новій війні? Тій, що залишилася всередині? Здолати те, що є частиною його...адже для цього знову доведеться перемогти найзапеклішого ворога — себе самого.
Чи зможе він вижити у новій війні? Тій, що залишилася всередині? Здолати те, що є частиною його...адже для цього знову доведеться перемогти найзапеклішого ворога — себе самого.
“Вони колись були ворогами, але час перетворив їх на друзів. Тепер їхнє випробування не в битвах, а в нових життєвих обставинах. Чи витримає їхня дружба нові удари долі? І чи отримає кожен те, на що справді заслуговує?”
Зміст книги: 95 глав
594 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОт же ж потвора! Слів не вистачає!
Катерина Федоровська, Так, противна особа
Оце так, то Артур тепер нянька), але він досить чудово впорався, на відміну від Степана)))
Вікторія Вецька, Так) непогано справляється))
Як багато хочеться сказати, але мало що наважуємося обговорити... Ох, Артура так цікавлять малюки) Дуже цікаво, яка буде його реакція, коли дізнається, що матиме свою дитинку:)) Але... чи дізнається?? І, якщо так, то чи скоро?
Марина Тітова, Так, Артур давно хоче дитину...років вже десять так точно=))))...хм про свою поки не знатиме(
На дев'ятому розділі, я просто не могла стримати сміху, реакція Степана мене дуже насмішила))) Дякую ❤️
Вікторія Вецька, Мені з нього теж було смішно, але самому Степану було не до сміху;))
Якби Артур поговорив, про це, мабуть, йому стало б легше. Але так і триматиме все в собі:(((Інночко, ну скажи, вони зустрінуться якось випадково (Артур і Віра)???
Катерина Федоровська, Ех...якби то так відповісти, щоб без спойлера...ну вони ж кохають один одного,тому у них є всі шанси колись зустрітися , але все що можу сказати,то буде ще не зараз ((
Навіть уявляти не хочу, як то Діні: це ж постійно боятись, що з чоловіком може що статись. Це які нерви треба мати? І Артура шкода((
Лара Роса, Дійсно так і є.
Я знову повернулася до цією цікавої книжечки. Сьомий розділ)) Віра виявилася не такою вже й простою як здавалася Артурові, ця дівчина відчуваю ще розкриється мені з іншої сторони, тільки чи сподобається ця сторона Артуру?
Вікторія Вецька, Думаю така її сторона нікому не сподобається:)
А Віра що: розписки давала тій потворі за всі кошти? Чи мало відпрацювала? Просто розпач якийсь((
Інна Турянська, Хіба що))
Отакої... Несподіваний, але бажаний поворот) А я рада за Віру, за її стан і свободу)) І хоч із цим тепер з'явилися інші проблеми, але вірю, що все ще буде гаразд:)) Якби ж тільки скоріше Артур дізнався, зрозумів... якби ж...
Марина Тітова, Ще трохи чекати...на жаль
Артур би вирішив цю проблему. Ну чому Віра не захотіла йому все розповісти?:(((( Думаю, він би ту Клавдію на все життя налякав. Може, все ж таки Віра до Артура піде?
Катерина Федоровська, Чому... дізнаємося згодом. На жаль поки не піде до Артура((
Які ж морально важкі останні глави... наскільки болючі, ох...(( Так жаль всіх..Артура та Віру, Діну, Алена і навіть Степана по своєму ..всіх. Едина, кого не жаль — Клавдія. Просто змія, ще й вбивця, як виявилося. Як же ж я хотіла, щоб Віра заявила на неї в поліцію, адже вона вбила її перше кохання! За це вона повинна відсидіти, а не псувати життя далі всім, ще й шантажувати! Ох! я звичайно здогадувалася, що вона маніячка, але щоб настільки ..це капець! Як Віра прожила з нею стільки років і не поїхала глуздом...Ех...Жаль, що Артур відпустив Віру після того поцілунку. Я так сподівалася, що для нього це буде доказом, що вона його кохає...але на жаль...((
Тепер ще й Степан поїхав...що далі.буле...Сподіваюся він виживе на тій війні, бо я вже хвилююсь...А Віра та Артур...ох.... сподіваюся, вони знову будуть разом, бо я ж збожеволію..(((
Єва Лук, Так, усіх жаль...мені теж. Віру і Артура найбільше...але на жаль Віра сказала йому такі слова, вони були дуже жорстокими і поцілунок виставлений як маніпуляція, хоч звісно був щирим, тому там шансів було((
Але ще ж не кінець книги...може й будуть колись з часом...
Повернуся до моменту зізнання Клавдії у вбивстві Михайла. Та вона геть з глузду зїхала!! Її судити треба! Ще гірша від мачухи Артура, мабуть....хоча, яке їхало, таке здибало ..
Артура, звісно, шкода, Віру теж, якби наважилася розказати все Артуру..та не весільна ж та Клавдія- її посадити ще можна і треба!
Степан зробив свій вибір...Важко...Але знаю хлопців, які воюють- майже завжди хочуть назад....
❤️❤️❤️
Halyna Shchyrba, Так, нестримна жінка ((...хм Тамару, мабуть,перевершила таки(
Їх обох шкода. Але Клавдію вже ніхто не посадить, за той злочин вже давно мабуть хто відсидів, та й не своїми руками вона то робила, і термін злочину сплинув(( і ще купу всього...
Так, Степан...на жаль війна засіда в ньому...
Дякую,Галино♥️
Так, прощання сумне, враховуючи ще й те, куди Степан їде:((( Сподіваюся, що все з ним буде добре й ніякої біди не трапиться.
Катерина Федоровська, Будем сподіватися на то))
Такі прощання завжди краять серденька, бо з людиною (яка їде або яка залишається) завжди ніби відколюється якась частинка тебе, залишаючись у прощальних обіймах...
Марина Тітова, Так..є таке
Сумно, але розумію: себе не можна ламати - буде ще гірше. Це його сутність.
Лара Роса, Так)
Прощатися завжди сумно, хоч і на короткий час. А тут ще їде в невідомість... Хвилююче.
Несторович та слимачок сьогодні повеселили))
Юлія Міхаліна, Так, але його не спиняє ніщо((
Зловтішаєшся з Степаном:))
Яка гидотна ця Клавдія. І настільки самовпевнена. Але Віра вже не та дитина, яка боїться. Сподіваюся, вона більше не дасть себе образити.
Юлія Міхаліна, По мірі того, що зможе...
Вибір є завжди, тут клава права. Дивує, що Віра повернулась до неї після всього, що сталось і про що дізналась.
Ira, З боку Клавдії то був сарказм)(( на жаль)) бо насправді не залишила вона Вірі вибору.
Але цікава думка, скажу лиш, що може ще не все знаєм про Віру?))
Дякую, Іринко
Клавдію хочеться вдавити. При чому, дуже повільно, щоб помучилась ця потвора.
Інна Турянська, Шкода((
"Що не вбиває нас..."
Як це все вбивче сумно((
Марина Тітова, Дуже навіть сумно...
Ото потвора:(((( Жах. От і як Вірі розірвати цей зв'язок із таким монстром в жіночій подобі? Дякую, Інночко, сильна історія і дуже сумна:(((( Але це прекрасно, коли книга викликає такі сильні емоції:)))))
Катерина Федоровська, Так, Клавдія дуже жорстока(((.
І тобі дякую, Катю. Я радію, що книга сприймається так♥️
Поки прочитала 9 глав і 9 вже моя улюблена) прекрасно описано перші спроби тата справитись із маленьким сином))) посміялася від душі)
Артур - прекрасний, прибіг на поміч другу!) Віра дуже цікава…. Думаю, вона полюбить Артура щиро, і вже не зможе думати тільки про «роботу»… та просто скоріше за все не буде…
Арія Вест, Так, щось Степан розпанікувався:)). В Артура самого досвіду нуль)), але може чим поможе))
Ну а Віра...так) Артур їй подобається,то може й' покохає?))
Дякую за коментарі:)
Оооох, як же шкода Артура. Ще цей від'їзд Степан взагалі невчасно. Так хоча б він підтримував, а тепер Артур зовсім сам лишиться. Це було дуже щемливо, кохана... І таки добре, що ніхто нікого не прикопав поки))
Юлія Міхаліна, Дякую ♥️
Поки навпаки відкопають:)
Ну цьогоо я й чекала:((( Такого нестерпного болю, який важко пережити. Мабуь, Артур якось вичухається, але серце болітиме ще довго:(((( Ох, бідолашні вони. І куди тепер Віра піде, як житиме?
Катерина Федоровська, Так важко буде їм обом, але Вірі важче((
Читаю й знову хочеться плакати... Бліііііін, якби ж тільки знали люди, чим керуються інші під час роздачі наказів і складних виборів шляху на роздоріжжі... Чи можна знайти виправдання, досягти розуміння вчинкам інших людей? Мабуть так, але якщо власні переживання захлинають, то ні про що, крім свого болю, не думається... Всі (ну майже всі) хочуть зробити якнайкраще для себе й для інших, але не завжди це приводить до щастя.
Марина Тітова, Таки так((...несвідомо, але зачепив по самому живому Степан. Хоча вірю, що він дійсно хотів підтримати друга, але ймовірно, він не хотів, щоб його жаліли...
Сумно, боляче й неправильно. Все життя це неправильне.
Лара Роса, Є щось таке(
Іннусь, це було дужеее жорстоко і дуже боляче. Я навіть не знаю, кого мені шкода більше: Артура, чи Віру. Обом болить, обом фігово. Але ця дівчинка... як же вона жорстоко так з ним. І про прохання поцілувати вийшло досить знаково, хоч і було воно таким собі грубим.
Юлія Міхаліна, Ох, сама не знаю чи стримається Степан)) бо ж то в нього на язику точно вертітиметься:) але коли побачить, що другу дійсно дуже кепсько, то може й промовчить
Брр, в мене мурахи по шкірі від останньої глави та слів Клавдії. Вона не монстр... навіть не знаю, як її назвати. Я одного не пойму, невже вона вважає, що навіть розлучивши Віру з Артуром, все споганивши, Віра повернеться до неї? Та з такими жахами, мені здається, Віра швидше з собою щось того, ніж назад до цієї жахливої тітки.
Юлія Міхаліна, Можливо..
Іннооо... Що ж ви робите, дівчатка?(((
Інна Турянська, Тільки поплакати(((
Після останнього розділа хочеться плакати разом із Вірою та Артуром... Якби вона не кохала, то б не наказала поцілувати її, цим зробивши, і собі, і йому боляче... Якби ж то Артур збагнув, якби ж не пішов... Не вірю, що ось так їх шляхи можуть розминутися((
Марина Тітова, Так, дуже болючий розділ ((
Проте Віра таки говорила дуже жорстокі речі, тож в нього не було шансів. Ну а поцілунок, звісно він був щирим з обох сторін, та проте Віра і це виставила як маніпуляцію показуючи як керувала ним...це неприємно. Жаль їх обох, дуже
Який емоційний розділ! Так чудово описано, так болісно читати. Інночко, так чіпляє душу, дійсно. Шкода, що саме так все відбулося. Але я здогадувалася, що вона обере такий шлях. Хочеться плакати. Дякую:))) Коли книга викликає такі емоції, вона справжня. Ти - молодчинка:)))
Катерина Федоровська, Дякую,Катю. Приємно, що так відчувається.
Дякую, що читаєш і підтримуєш мене та героїв:))
Ніщо людське таку "істоту" як Клавдія вже не зупинить. Бо й не людина вже, якщо чужого болю не розуміє((
Ніка Цвітан, Нестримна вона жінка...це правда
Почала читати вашу історію. З перших сторінок захопило те, як легко читається книга. Артур запав у саме серденько з самого ж початку. Щодо Віри... я поки на 5 розділі, але можу сказати, що я відразу відчувала, що з нею щось не те! Так і думала, що вона спеціально підійшла.... і що ж вона замислила тільки? Читаю далі...
Арія Вест, Завітаю...трішки згодом, як трішки звільнуся))
Капець. От просто жах... Я навіть не знаю, що написати...Я думала, вона просто хвора психічно, а вона маніячелло:(((( Вірі варто звернутися в поліцію і відверто все розповісти Артурові, але ж , мабуть, так не зробить:(((
Катерина Федоровська, Маніячелло це мабуть про неї).
Мабуть,Віра не зробить...на жаль....
Жах... Просто вбила?! В мене нема слів...
Лара Роса, Монстр ...це так
Можна я просто зроблю так: "Аааааа"!.. За Клавдією давно плаче психіатрична клініка... Погрози про наїзд на дитину! Ну як!?!
Що ж, карти відкрили всі — психа визначено... Віра має розповісти все, як є і про ці погрози Артуру! На кожного психа знайдеться свій псих. Артур і Степан могли б знищити ту ...падлюку Клавдію!!! Вона над Вірою просто знущається, Віру потрібно рятувати, а не засуджувати... Якщо її не зупинити, то жертв може поступово стати більше, як і жертв грабунків, так і насильства психічного та фізичного...
Фух... Інночко, дякую за інтригу та майстерність)) Емоції зашкалюють:))
Марина Тітова, Так, страшна людина Клавдія(( небезпечна і дійсно хвора. Побачимо ,що вирішить Віра((.
І тобі дякую за те, що читаєш :)
Як вдало охарактеризувати клавдію - сутенерша. Розумію, що в неї були проблеми з чоловіками, але як можна так ненавидіти Віру. Що вона їй зробила поганого? Знайшла собі іграшку і вертить нею в різні боки, та іграшка зламалась. Хай би Вірі показали ту папку, щоб зрозуміла з ким жила і кому догоджала
Ira, О, як ви все правильно розписали. Віра сьогодні зрозуміє з ким жила і кому догоджала.
Охохо, бідний Артур. Надіюсь, ти даси шанс Вірі прояснитися. І в цій главі реально так явно помітно, наскільки вони зі Степаном різні.
Юлія Міхаліна, Можливість поговорити звісно буде у них.
З Степаном..ну та, таки різні
Жахливо. Що тут сказати. Дуже б хотілось, щоб вони з Вірою нормально поговорили.
Інна Турянська, Ех...
Мене радує те, що Артур вирішив спершу поговорити, хоча, гадаю, після розмови йому легше не буде. Ще питання, чи щиро говоритиме Віра? Аби не закрилася в собі й не втекла. Дякую, Інночко, така драматична історія, хоч фільм знімай.
Катерина Федоровська, Легше не буде(
Вона не втече, вони точно поговорять
Дякую тобі за підтримку)
Я теж хочу золоту підвіску :(
Ірина Скрипник, І я б не проти:)
Які ж болючі розділи... Вчинок Клавдії паскудний... Степан зі своїм характером ще теж проблеми створює... Інший міг би поговорити спершу з Вірою, якщо б не хотів зробити боляче Артуру, але... але він такий, пре напролом, не зважаючи, ні на свою біль, ні на чужу, навіть якщо дуже кохаю... А от Артур правильно сказав, що спершу має поговорити з Вірою. Вболіваю за них)) Дуже хочеться, щоб вони порозумілися, але... На все воля... авторки:))
Дякую, Інночко, за цю драму))
Марина Тітова, Так, з Степаном важко...тим паче коли в нього і так не дуже й тепле ставлення було до Віри((.
Побачим до чого договориться Артур і Віра
Яка ж гидотна ця жінка... Бідна Віра, боюся за неї. Степан, по суті, в безвихідному положенні, таке не приховаєш. Та і як приховувати? Він же не може знати, щира зараз Віра чи ні.
Юлія Міхаліна, Степан і не планує то приховувати) . То якби Артуру таке сказали, і він поговоривши з Вірою відкрито може б якось її зрозумів, і міг би то приховати від Степана).
Та Степана тут можна зрозуміти, він не знає усіх тонкощів, і таке інше, але те що бачить то є нормальна реакція, адже це ж теж правда
Певно, нам цивільним ніколи не зрозуміти, що там коїться в головах людей, що пережили те. що пережив Степан. В цій ситуації мені дуже шкода Діну. Можу уявити, в якій напрузі їй доведеться далі жити...
Юлія Міхаліна, Напевно...Діні дуже важко з ним, це правда
Яка потвора, та Клавдія(( Навіть боюсь уявляти, що там буде далі(((
Інна Турянська, Потерплю, аби отримала
Ой, чекаю наступного оновлення і знаю, що буде боляче. Жахлива ситуація. І від кого почути цю страшну правду - від друга...Дякую, Інночко, за таку емоційну історію...
Катерина Федоровська, Так, непроста буде розмова(( і неприємна
Ох, на найцікавішому закінчилось... Взагалі останні глави просто неймовірні! Читала, затамувавши подих. Те, що Віра прийняла таке рішення,я рада за неї, що вона змогла дати відсіч прийомній матері і зробити вибір. Але так, є дуже багато, чого він про неї не знає і її почуття зрозумілі...це дуже важко — коли не розумієш,як людина прийме правду. Не всі чоловіки готові до такої правди та не всі пробачать. Хоча, звісно, якщо знати історію з самого початку і чому вона стала такою...Я вірю, що Артур захоче все зрозуміти, особливо тепер, коли він знайомий з Клавдією. І все ж таки— яка ж вона стерво, в мене шок. Називає Віру повією, коли сама ж штовхнула її туди...як можна. Немає взагалі совісті, це просто шок. Ні совісті, ні людяності, ні душі ... Як можна так до Віри? Сама ж зробила її такою, змусила і ще й називає повією, це шок.
Не очікувала, що зі Степаном буде такий поворот. Він готовий залишити свою жінку та сина заради почуття обов'язку і роботи??Але ж він може не повернутися звідти живим.. і як вона буде без нього? Ну чому чоловіки про це думають в останню чергу?Вже починаю переживати....
Єва Лук, Та так ..таке розказати не просто, тим більше людині, яку любиш. То можу збоку здаватися, що то легко, але от не уявляю як такому зізнатися. І дійсно залежить від чоловіка, якби то був Степан,то він не зрозумів, проте Артур може й зрозуміє.
Клавдія нема слів.
Ну а Степан...його тоже важко поняти. Дуже впертий персонаж, важко знайти підхід, щоб зрушити його позицію
Останній розділ просто найемоційніший... От чесно — я зарюмсала) Жодна тема не буває такою гострою, як тема життя та смерті/війни... Дуже добре розумію Діну...
Трошки важко коментувати це все, але, насправді потрібно бути дійсно людиною зі сталі, щоб ціленаправлено на таке йти, треба цим, якби це не звучало дико, — жити... Найманцями стають, коли або хочуть справедливості, або ж коли після вже набутого військового досвіду життя у звичайному, мирному соціумі пригнічує чи відвертає...
Марина Тітова, Так, можливо не дуже приємний, але який є(... Я все от думаю, що якби ці двоє не кохали один одного так сильно, то вже б, мабуть, їх сім'я розвалилася. Хотіла б я щоб Степан залишив думки про війну, і жив теперішнім, але травми його занадто глибокі...тому з ним важко, з характером і поглядами на життя. Хоч він сам по собі доволі хороша людина, дійсно хороша.але нічого, можливо й до нього життя знайде підхід:)
Нарешті дісталася до букнету і цієї чудової історії! А то настільки мене замотала робота, що я вже не могла дочекатися вільної хвилинки, щоб знову пірнути в читання! Скоро все наздожену, вже трохи звільнилась...) Читаючи, зрозуміла,як вже скучила за героями. Степан звичайно, у своєму дусі...Як йому важко з Аленом, то взагалі...а діти і хворіють і блюють, але це частина життя! Он Артур йому як заздре, особливо після зізнання Віри! Ще помітила, що минулі травми іноді пробиваються у свідомість Степана, особливо, коли справа стосується Діни. Але який Артур молодець! Настільки він з розумінням ставиться до цього,хоча міг би теж образитися! А от Віра та її історія з кожним разом все більше в душу. Навіть засмутилася, коли Артур не відповів їй на запитання, чи любить її... Особливо після таких жахливих спогадів про Клавдію. Це жах, в 19 років таке пережити і зрозуміти, що немає до кого і прихилитися, коли біда постукала в двері. Хоча та біда теж по вині Клавдії! Як би я хотіла би, щоб вона скоріше від неї втекла!Добре, що Артур вже наважився зробити їй пропозицію!!!
Єва Лук, О радію, що ти вже є))
Теж чекала твого повернення:))
Ну Степан так, важко йому дається побут, але він старається. А травми так...все таки свого часу вони з Артуром доволі довго були ворогами номер 1, тож і говорили всякого. Але зараз ревність Степана точно безпідставна)) тай він сам то розуміє))
Ну а пропозиція так, буде, а що з того буде побачимо:)
Ох, що Віра, що Артур ніби разом, але обох ці недомовки вбивають. Їй би відкритися, може був би шанс обійтися з мінімальним болем. Клавдія стерво, обрала найпаршивіший спосіб.
Halyna Shchyrba, Так((
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати