74 654
“Бог носить форму ЗСУ”
Анотація до книги "Мій Герой. Зцілення коханням"
Історія кохання в розпал війни. Історія зцілення і розвитку, яка доводить що навіть найжахливіші події не можуть зламати людину, якщо вона готова боротися і йти до своєї мети.
Ця книга - це правдива історія справжніх людей, що написана за їх згоди та участі.
Мета автора - поділитися розумінням того, який значний наш жіночий вплив, як підтримати наших Героїв і допомогти повернутися до цивільного життя; популяризація в формі художнього твору наступної важливої інформації:
Правила бою - система мислення бійця;
Фактори стресу та ресурси бійця.
Оскільки в нашій країні мільйон осіб стали вимушено військовими і їм всім колись повертатись до цивільного життя.
А суспільство має підтримати на цьому шляху, вже після війни, щоб було не як за світовою статистикою, коли вертаються й гинуть.
Ця книга - це правдива історія справжніх людей, що написана за їх згоди та участі.
Мета автора - поділитися розумінням того, який значний наш жіночий вплив, як підтримати наших Героїв і допомогти повернутися до цивільного життя; популяризація в формі художнього твору наступної важливої інформації:
Правила бою - система мислення бійця;
Фактори стресу та ресурси бійця.
Оскільки в нашій країні мільйон осіб стали вимушено військовими і їм всім колись повертатись до цивільного життя.
А суспільство має підтримати на цьому шляху, вже після війни, щоб було не як за світовою статистикою, коли вертаються й гинуть.
Зміст книги: 149 глав
101 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗ нетерпінням чекаю продовження історії Оксани та Андрія. Чи зможуть вони бути разом та щасливими?
Так, історія про Да Вінчі дуже цікава
Irina Mostova, Не обіцяю, що вона буде. Увага до інших книг про наших Героїв незначна, тому реально не бачу сенсу. Хайп на відомому імені - це не до мене. Є багато невідомих Героїв, що віддали життя за Україну
дуже потрібна книга, скільки таких Андріїв серед нас, а скільки ще повернеться
Наталія Соболь, І питання, куди повернеться? Вже зараз більшість хлопців, нажаль, стикається з таким ставленням цивільних, від якого просто в дикому шоці щодня. Наприклад, біля реабілітаційного центру Солоний Лиман (де грязелікування дуже допомагало пораненим) люди продають їжу за шаленими цінами чи здають житло воїнам та їх родинам за курортними цінами. А скільки у великих містах тих, хто війни не бачив і дивиться без краплі поваги на військових..А нещодавно національна служба здоров'я, щоб не платити за це лікування, раптом вирішила, що воно не є доказано корисним, і більше воїнам, а також дітям та інвалідам його не оплачує...це навіть для мене стало шоком, скільки людей, можна було б вилікувати, а натомість... це все ставлення людей та держави тільки переконує, що вони нікому не потрібні..
Добро дня В мене два сина воїна І хочу навчитися ставитися до них без повчання .А з любов'ю і повагою і довірою.Дякую за книгу і ще я знаю що Бог любить і береже всіх синів і дочок.
Галя Суханова, Дякую❤ а найбільше наша віра та любов їх береже
Ваша книга наразі дуже потрібна та важлива. В мене коханий на війні зараз. Не тільки в мене так. Дякую вам за цю неймовірну та правдиву книгу.
Юстина Вирва, І я вірю, що наші Герої повернуться. Тримайтеся❤
Продовжуючи читати,думаю,коли така щира розповідь допоможе комусь, розрадить у біді, навчить - це перемога... Я спілкуюсь з учнями, які на війні, і їм і мені це важливо, підтримуєм один одного
Броня Сопилка, Дякую❤ Це справді необхідно❤
Дякую! Ваш твір непростий, але дуже цікавий))
Irina Mostova, Дякую❤
Чи дочекаюсь я свого героя?
Юстина Вирва, Це довго і важко, але якщо в це вірити і відганяти негативні думки, то шансів дочекатися значно більше. Їм важче, ніж нам, але вони докладають надлюдських зусиль, щоб вижити, перемогти і повернутися. Коли є можливість хоч короткого спілкування, додаваймо їм сил: замість: "Я хвилююся" - "Я в тебе вірю, кохаю і чекаю❤" Знаю багатьох хлопців, які виходили з ситуацій, де, здавалося, неможливо вийти живим. Але факт - змогли. І боронять нашу неньку з часів АТО й досі
Потрібно,дуже!
Розумію,як боліла душа.
дуже життєво і актуально
Наталія Соболь, Бо це не вигадки, а історія життя реальних людей
Ех, якби ж то в кожного Героя була своя "Оксана", свій тил і острівець затишку. Тоді б після повернення з пекла війни не топили свою зранену пам'ять в алкоголі чи наркотиках.
Любов Ющишин, Якби ж..нажаль, правда така, що самотні хлопці не хочуть повертатися з війни зовсім. Там себе знайшли на добробут суспільства, а вдома непотрібні. І кожне зіткнення з цивільними, які відносяться без розуміння чи живуть в іншій власній реальності розваг чи своїх виключно персональних інтересів, дуже травмує..
Дай,Боже,сили з усіма труднощами-складнощами впоратися!
Anna Pobegay, Всім нашим захисникам та їх рідним❤
В мене коханий зараз на війні. Тому знаю як це чекати.
Юстина Вирва, Хай Господь опікується всіма і вашим коханим теж! Шана нашим героям та захисникам!
Юлія, дякую Вам що пишете цю історію і велике дякую Оксані, що погодилась розповісти. Я не знаю яким повернеться мій чоловік після війни, але вже деякі зміни у його поведінці побачила, а Ваша книга допомагає краще розуміти його зараз.
Галинка, Так, для цього і створюємо. Дякую Вам, приємно знати, що не дарма витрачаємо час
Пишіть про да Вінчі.
Захоплююся такими жінками,з твердим характером.Вражена такою витримкою,силою волі.
Доземно вклоняюся таким жінкам як Оксана!Захоплююся силою їхньої витримки,духу.А головне-силою любові.
Про цю проблему чула , і навіть ж командири такі, які цим зловживають.Благо, що підлеглі вже поза 40, мають сім'ї і ніхто не буде влазити в це лайно. Молоді ще піддатливі, спокушаються
Оксана рішуче налаштована, молодець!
Вчинки таких людей як Андрій, Оксана, Юлія надихають (не можу перевести у слова свої почуття, бо усі слова здаються прісними і не щирими) та дають розуміння того, що ми боремося не дарма і подолаємо всі труднощі, які будуть на нашому шляху. Слава Україні! Героям слава! Дякую!
Не скраю хата... Не всі знають про таку допомогу. А читаючи, дізнаються багато. Вдячна тобі.
Юлія, дякую за вашу працю і допомогу військовим, дякую що ділитесь досвідом у книзі. Це справді дуже важливо для наших воїнів і їх рідних. Жаль, що наше суспільство ще не готове звертатись по психологічну допомогу.
В моєму місті перебуває багато військових на лікуванні чи реабілітації. І справді багато воїнів вдаються до такого способу втечі від проблем, як Андрій. А ще більше розчарування вони зазнають з боку держави і військового керівництва, яке часто позбавляє їх необхідних виплат і допомоги.
Від нас і нашого прийняття залежить як наші захисники будуть себе почувати зараз і потім адаптуватись.
В даний час така книга повинна бути прочитана кожною людиною бо нам всім прийдеться спілкуватись з хлопцями що пережили пекло і вижили в ньому. Героям велика подяка. Можливо завдяки їм будуть створені нові сім'ї та багатьох вбережуть від розлучення.
Низький уклін таким жінкам!
Про ДаВінчі цікаво, пишіть. Андрій мабуть з ним служив, теж з Франківщини.
Юлія Вестор, Оксану розумію як ніхто,дещо вже пройшли,щось можливо ще попереду,насправді дружини героїв мають важке життя,шаг в право шаг вліво все має бути під контролем,слова вчинки,погляд,щоб не спровокувати,щоб не нагадати,щоб не образити,хлопці повертаються з зламаною психікою,таким який він був до війни він вже не буде,а дружина має бути сильною,обізнаною до всяких ситуацій,це вже наш хрест до кінця,вони там воюють,а ми тут молимось,віримо,чекаємо,хто це не пройшов нема про що розмовляти,коли кохаєте не покинете ,до кінця разом
Прочитала крайню главу. Хвилююсь за Андрія та Оксану. Невже це справді те, що вона подумала?
я не читаю, чекаю закінчення. Прочитала декілька перших глав, мені вистачило зрозуміти, що хочу знати всю історію. В процесі читати не люблю, цікаві мені книги читаю без відриву і чекаю закінчення вашої.
Зірочки під главами ставляться тільки в веб версії, в мобільному додатку немає такої можливості. Тому я під главами нічого не відмічала, але читала. І розібралась з цим, досить недавно, до цього в загалі незрозуміла, чому автори під главами просять зірочки. Або я нерозумію, як це робиться в додатку. Вважайте, що від мене у вас є зірочка, під кожною главою))))
Підтримую попередні коментарі, ваша праця і досвід героїні важливі. Пишіть далі, критика буде завжди, але це не привід відмовлятись від задуманого. Хлопці на нулі не можуть собі дозволити, відмовитись, образитись, так вони відчувають всі емоції, але стоять і виборюють нашу перемогу.
Всі ці роки, коли втомлююсь і опускаються руки, повертаю себе питанням "а що буде, якщо і там руки опустять? Зберуться і розїдуться, що тоді?" І збираю себе, і йду далі.
Перепочиньте і пишіть, ми чекаємо), нам важливо те, що ви робите.
Дякую!
Юлія Вестор, Всеодно буду чекати цю вашу книгу) Розумію, що не просто. Сайт комерційний, обирає теми за які будуть швидше платити...
Ваша героїня - Героїня. Це дуже сміливо наважитись розповісти свою історію. І автору теж непросто історію гідно представити.
Мене дуже захопив початок книги, народження сина, борьба Оксани, методика виховання дитини.
Просто передайте Оксані наше дякую, за те що вона робила і робить. Це дійсно важливо і її досвід важливий, для нашого суспільства зараз.
Якщо вирішите продовжувати десь на інших ресурсах, дайте знати, підтримаю вас там.
Поки загляну в ваші інші твори)
Дякую
Побільше б таких жінок,як Оксана та її подруга.
Anna Pobegay, Щиро дякую від нас обох❤ Підписуюсь під кожним словом! Тому й створюємо книгу.. в надії замотивувати інших вірити в свої можливості і діяти на благо
Про ДаВінчі дуже цікаво, бо це Герой, цікава особистість, і думаю, ,що про нього вчитимуть в школі, Дмитро вже Історична постать, про нього багато пишуть, і якщо ще й про нього буде книжка, це буде круто! Дякую Юлю.
Юлія Вестор, Та пишуть по гарячих слідах, а потім і забудуть і ніхто не буде ритись в інтернеті чи паперових виданнях. А ось електронна книжка чи історія то вже таки завжди можна буде знайти.Звісно, є багато. незнаних Героїв і про них теж треба писати
Про ДаВінчі цікаво. Нещодавно дивилась інтерв'ю його дівчини, Аліни, вони разом на передовій були. Гадаю він вартий окремої історії.
Ирина, Так, парамедик і комбат, які зустрілись на передовій. Маю зізнатися, що не дивилась їх публічні записи чи інтерв'ю, але пропустити повз цей момент, який викликав серйозне коливання в душі нашого головного Героя через особистий спільно пережитий досвід, теж якось неправильно.
Кожен воїн вартий окремої історії.. як і медалі за мужність
Цікаво.Все цікаво.Зрозуміти психологію людей,які захищають нас,країну.
Спасибі за книгу, з нетерпінням чекаю оновлення, місцями на очі навертаються сльози. Важка доля випала для нашого народу, але з Божою допомогою ми пройдемо цей шлях. А захисникам велика вдячність, шана.
Дякую Оксані та Андрію, що відкриваєтесь і ділитесь своєю історією. Оксана мудра і сильна жінка, яка вміє співчувати. Андрій зранений не лише фізично, а й душевно, але завдяки підтримці і турботі відкривається, вилазить зі своєї мушлі. Захоплююсь незламністю і силою духу наших захисників.
Дякую автору, що зачіпаєте тему війни. Це важка і болюча тема, але сьогодні це наша реальність.
Для мене ця розповідь важлива, бо і мої близькі пройшли важкий шлях виживання. Читаю напружено.... Але щось рекомендувати, передбачувати, та і критикувати не люблю(наче лізеш під руку) дякую. Ми робимо, що можемо для наших захисників.
Броня Сопилка, Щиро дякую! В цій розповіді все диктує саме життя, а книга народжується постфактум. Ви вже сказали раніше надзвичайні слова. Мабуть, цю книгу чи її продовження варто було б назвати "Я під захистом дружини"
Дякую Вам за книгу і прототипам головних героїв за те, що діляться своєю історією. Розважального контенту і вигаданих історій безліч, а ось такі книги про те, як людина фізично і психологічно проживає цю війну, дуже потрібні, особливо тим, хто часом забуває про неї.
Любов Ющишин, Щиро дякую! Підписуюсь під кожним словом. Мільйон двісті тисяч чоловік у війську - і всі проживають війну. І рідні, близькі проживають. Їм доведеться наново вчитись розуміти одне одного і взаємодіяти. А ті, кого не торкнулось, теж мають змінюватися внутрішньо, щоб не бути колючками, а бути підтримкою для тих, хто це все пережив. Саме тому і взялася за цю роботу. Радію вашому розумінню
Щиро дякую за душевну розповідь, чекаємо продовження і перемоги
Оlij, Дякую! Теж живемо всі мріємо про Перемогу і робимо все можливе, щоб її наблизити
Як невимовно боляче за наших героїв!
Anna Pobegay, Розумію, це так. Хто це відчуває, той справжня Людина. Тільки ми маємо бути розумніші за біль, не дозволяти йому нас захопити. А шукати шляхи, як і чим можемо допомогти. Тільки доброта, любов до кожного хай і незнайомого Героя, повага, підтримка здатні перемогти біль
Неймовірно хороша книга)) Вона буде платною? Дякую вам нам потрібні такі книги. Слава Україні
Юлія Вестор, Дякую за питання. Я вчора над ним замислилася і зрозуміла, що в ідеалі зробила б, якби сайт дозволяв, безкоштовний доступ до книги тим хто підтримав героїв (вподобайка, відстежувати) і платний для тих, кому це зробити шкода. І сьогодні люди дочитують те звернення - і хтось лайкає, а хтось відписується. Ідеально, як на мене. Бо немає сенсу ділитися з тими, чия хата скраю, але щиро раді допомогти зрозуміти, що відбувається з хлопцями, всім небайдужим чудовим нашим співгромадянам. Частина суспільства росте, хтось ні, але це норма. Якщо навколо моїх книг залишаться найвідкритіші люди, то це прекрасно і неймовірно. Дякую, що підштовхнули до усвідомлення, яке вже почало змінювати поле книги і читачів❤
Щиро дякую, Вам, як автору цієї життєвої історії! Низький уклін головним героям, які зараз боронять нашу країну кожен на своєму фронті! Нехай Господь Бог оберігає головного героя! А головна героїня, не знаю в житті у неї таке ж ім'я, як ви їй надали у творі, чи ні...але вона однозначно дуже мудра жінка!
Татьяна Калиенко, Щиро дякую! Так, вона чудова, сильна і мудра. Сподіваюсь, сьогодні буде щасливіша, читаючи всі добрі слова в коментарях
Доброго дня. Мені б дуже не хотілося, щоб не було продовження цієї книги. На жаль дуже мало хто з авторів висвітлює цю болючу тему. Тим більше про реальних героїв. Дякую вам, що ви це робите. Скажу чесно читати її психологічно дуже складно, але це дуже навіть потрібно. Сподіваюся, що більше не буде форс-мажорів. А також, що ваших героїв все складеться добре.
Наталья Козинец, Доброго дня! Щиро дякую! Нажаль, зміни відбуваються тільки через дискомфорт чи біль, а зараз ми всі і світ разом з ними проходить етап глобальних змін, і це необхідно пройти. Та ми все витримаємо! Морально сильніших людей за українців і українок світ не знає, ми це довели і доводимо щодня. Все буде добре!
Дякую головним героям за сміливість і мужність, бо поділитись особистим досвідом не легко. Шкода, що не маю літературного таланту аби передати на словах всю гамму почуттів, яка переповнює душу при читанні, та і після нього. Сила таких, на перший погляд, звичайних людей, звичайних українців, надихає, дає чітке розуміння як в цей, неймовірно складний час, рухатись своїм шляхом чітко, впевнено і з вірою.
Antonina Atamanchuk, Щиро дякую! Так, нам пощастило, поруч із нами стільки мужніх і сміливих людей. Сама щоразу зачаровуюсь кожним з цих хлопців, хоч вони про себе зазвичай геть іншої думки, бо раніше їх не цінували і вважали негідними і негожими. Дуже сподіваюсь, що наш світ зміниться і суспільство, і його жіноча частина сприйматиме тепер Наших Героїв інакше
Дякую вам і героям за їхню історію кохання!!! Дуже душевно і болить , бо таких зранених війною дуже багато.... але завдяки жінці чи дружині, чоловіки впораються,бо підтримка допомогає!!!
Юлія Вестор, Дякую вам!!! Дуже цікаво читати , що буде далі!!!
Добрий день вам. Хочу подякувати Вам та героям книги. Зараз знаходжусь в окупацii, то Букнет став частинкою моэi Украiни (прошу пробачити, та клава у мене обмежена). Вболiваю всiэю душею за наших захисникiв та iх рiдних.Хай Бог захистить всiх нас.Дякую Вам
Любовь, Щиро дякую Вам! Тримайтесь! Я знаю, як Вам важко, у самої рідні там. Українські захисники обов'язково зроблять все, щоб якнайскоріше звільнити всіх наших людей і всі території. Все неодмінно буде Україна!
"ти правий", може " ти маєш рацію"?
Оля Пасічник, Я люблю нормальну літературну мову. Суржик завжди дратував. Коли в авторів купа русизмів, а ще не відповідні роди і відмінки в реченнях, не кажучи вже, про повне незнання синтаксису, я не хочу читати такі твори. Тому до підказки ставлюсь спокійно і з вдячністю. Радує, що аж одна помилка в мене знайшлася в тексті. Щоправда тричі))
Дуже цікава, душевна та захоплива історія. Але ж чому так по малюсенькому кусінчику добавляєте. Не вспіваю оком моргнути, як тут: "Далі буде...". На жаль так хочеться більше прочитати. Порадуйте будь ласочка більшим продовженням. Велике Вам дякую за ваш шедевр!
Юлія Вестор, Дякую Вам Юленька! Обов'язково скористаюсь вашими порадами. На все добре! Бережіть себе!
Якщо хоч одна жінка зможе повернути до життя зранену душу, це вже своєрідний жіночий подвиг... А вона так самовіддано бореться і за життя сина! Ця Жінка-Герой! Так я думаю... Дякую...
Броня Сопилка, Дякую! Я з Вами повністю згодна!
Але таких зранених душ багато, тому і народилася ця книга. Дуже часто жінки шукають заможних, більш вигідних, а таких простих Героїв обходять стороною. Може нам з Вами вдасться ще когось вмотивувати на такий подвиг)
Дитино, моя мила, те, що ти пишеш-чудово! Це зворушливо до мурашок. І твоє життя і життя воїна-захисника. Як дозволиш, я напишу про своє потім... А недавно зустріла свого учня з війни (коротка відпустка) Худющий а очі світяться - ми переможем!!! - Бережи себе синку! - А він показує на шеврон на рукаві:"Я під захистом дружини". Дружина і двоє донечок-: обереги, ніжність, турбота, гордість кохання, тривога- все на обличчях.... Хай повернуться живим додому всі. Слава загиблим Героям. Тобі - натхнення.
Броня Сопилка, Дуже вдячна за Ваш коментар! Він містить стільки енергії світла❤ Так, це історія дуже близьких мені людей, про мене в ній теж трішечки буде згодом. Пишить, будь ласка, все, чим є бажання поділитися. Я впевнена, що цю історію читають і коментують тільки найдобріші найсвітліші люди, об'єднані спільним світлим бажанням.
І так, ми завжди були берегинями своїх чоловіків. За кожним успішним чоловіком стоїть енергетично сильна жінка. І зараз наше внутрішнє світло їм, як ніколи, потрібно, щоб вижити, щоб подолати несправедливість щонайменше останніх 400років, щоб дати новий вектор розвитку всій людській цивілізації, який тепер задає мужність наших Героїв.
Дякую Вам❤ що Ви душею з ними і зі мною!
Боже,допоможи їм!
Anna Pobegay, Обов'язково!
І ми всі теж можемо допомогти своїми світлими думками. Якщо вірити в них настільки, щоб заспокоїтись і відчути, що все буде добре. Тоді створимо захисний енергетичний купол над нашими хлопчиками. Головне тільки в нього не вплітати страхи, бо Всесвіт сприймає і посилює наші інтенсивні фібрації незалежно від знаку. Хто дуже боїться, тому посилить страх і біль. Хто любить і вірить, той отримає позитивне посилення і для себе, і для тих, про кого думки його.
Спочатку це важко. Але поступово можна натренуватися, якщо підмічати для себе, коли ставите таку мету і довше щоразу відчуваєте спокій
Людське тепло не може залишати байдужим.
Anna Pobegay, Цілком з Вами згодна! Головне - не соромитись ним ділитися
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати