Як поставити крапку?
Не пам'ятала, як заснула, а прокинулася раненько. Одразу зібрала всі його речі в його великий наплічник. Розуміла, що ще принаймні раз маю поїхати до Андрія, щоб віддати їх. Але де взяти сили, щоб бачити його і тримати себе в руках, не плакати, навіть не уявляла.
Об одинадцятій годині сам чоловік чи то забажав, чи то наважився мені зателефонувати. Почув про речі і одразу став просити їх не збирати.
— Пізно, вже складено.
— Ні, Ксю, будь ласка, не кидай мене! Я кохаю тебе.
— Не кохаєш, раз іншу побіг шукати лиш через добу, як до мене торкався!
— Я видалив одразу той додаток.
— Пізно вже.
— Ксю, пробач! Ти, ж знаєш, я часом дурню роблю, а тоді розумію, що накоїв. Ну, придурок контужений! Пробач! Не хотів заважати навчанню Володимира, а самому так сумно стало, і заліз по старій пам'яті.
— От і знову розвагу собі знайдеш замість мене раз вмієш.
— Доречі, я майже наздогнав вас вчора, але ти встигла сісти на маршрутку, а я стояв і плакав через дорогу. — Не вірю зараз, що правду каже. Відчуття, що на жалість тисне. А може, й правда, але самій надто боляче.
— Вчасно реагував би, нікуди б не бігав!
— Тільки м'ясо сховав і одразу побіг за вами.
— То не ховав би, — кидаю ображено. Мав би зреагувати одразу, а не тягти, щоб мені було аж так боляче весь цей час.
— Тут лиши таку смакоту - одразу з'їдять! А ти ж для мене старалася.
— Хай би з'їли. В частині ж міг пригощати, а тут чим не люди чи не такі ж військові.. Обрав, що тобі важливо. З тим й вітаю.
— В мене запізніла реакція, я тупенький, довго думаю, — намагається жартувати Андрій. І без жартів вже додає. — Ні, Ксю! Ти не можеш так. Ти занадто правильна. Ти не кинеш мене в лікарні. Ти мені потрібна!
Він мене таки підловив. Може б інша змогла, а я, дійсно, не можу. Не по-людськи це якось. Сама його на те лікування відправила. Обіцяла контролювати процес та підтримувати. Отже, маю довести розпочату справу до кінця. Як завжди..
***
Психологічна підтримка військових та їх родин
Группа підтримки "Атлант" (безкоштовно)
https://t.me/Atlant_SC_bot
#1847 в Жіночий роман
#2529 в Сучасна проза
складні долі та зцілення коханням, доброта та підтримка, фактори ризику та ресурси бійця
Відредаговано: 19.01.2024