68 093
“Бог носить форму ЗСУ”
Анотація до книги "Мій Герой. Зцілення коханням"
Історія кохання в розпал війни. Історія зцілення і розвитку, яка доводить що навіть найжахливіші події не можуть зламати людину, якщо вона готова боротися і йти до своєї мети.
Ця книга - це правдива історія справжніх людей, що написана за їх згоди та участі.
Мета автора - поділитися розумінням того, який значний наш жіночий вплив, як підтримати наших Героїв і допомогти повернутися до цивільного життя; популяризація в формі художнього твору наступної важливої інформації:
Правила бою - система мислення бійця;
Фактори стресу та ресурси бійця.
Оскільки в нашій країні мільйон осіб стали вимушено військовими і їм всім колись повертатись до цивільного життя.
А суспільство має підтримати на цьому шляху, вже після війни, щоб було не як за світовою статистикою, коли вертаються й гинуть.
Ця книга - це правдива історія справжніх людей, що написана за їх згоди та участі.
Мета автора - поділитися розумінням того, який значний наш жіночий вплив, як підтримати наших Героїв і допомогти повернутися до цивільного життя; популяризація в формі художнього твору наступної важливої інформації:
Правила бою - система мислення бійця;
Фактори стресу та ресурси бійця.
Оскільки в нашій країні мільйон осіб стали вимушено військовими і їм всім колись повертатись до цивільного життя.
А суспільство має підтримати на цьому шляху, вже після війни, щоб було не як за світовою статистикою, коли вертаються й гинуть.
Зміст книги: 149 глав
101 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже сподіваюся найближчим часом прочитати щасливий епілог, де Андрій повернувся до коханої, бо війна закінчилась ))) Дякую Вам за цю історію, за приклад сильної відважної жінки, яка врятувала обидвох своїх найрідніших хлопців, яка підтримує, хоч самій боляче, яка вірить і надихає. Надихає не лише Андрія, а й нас, читачів...
Юлія Вестор, Дякую, прочитаю обов'язково ))) Бережіть себе
Доброго дня.Дуже дякую за таку чудову книгу!!Сподіваюся і вірю,що в героїв книги все добре.
Уляна Ярчук, Дякую) відносно добре) продовження вже є
дякую
Тетяна, Навзаєм)
Дякую вам. Ви, в своєму творі, заторкнули дуже важливу тему- реабілітацію Воінів після важких поранень. Вважаю, що вашу книгу повинен прочитати кожен украінець. Продовжуйте писати- у вас гарно виходить.
Слава Україні! Слава нашим Героям!
Maria Pavlyk, Дякую за Вашу думку, цілком згодна. Довго змушувала себе, але таки продовжую писати. "Тернисті шляхи" - це продовженея історії
Дякую автору. Поведінка Оксани мені дуже зрозуміла,я також люблю коли людина дотримується своїх обіцянок і терпіти не можу брехні .Дуже непросте життя у неї ((
На мій погляд дуже потрібна книга,особливо в країні де іде війна. Звісно хочеться щоб було продовження з хорошим кінцем
Ирина Дроздова, Дякую за Вашу думку❤ продовження вже є в книзі "Тернисті шляхи"
Книга цікава і дуже корисна, я пам'ятаю свого батька, який пройшов всю війну і знаю з непрочитаного, як важко таким людям в мирному житті, а якщо ще були поранення і контузії, то жахливо. А в Андрія ще і занижена самооцінка, йому ще важче, а Оксанка молодець, і синок добре допомагає.
Валентина Учаева, Так, він через цю низьку самооцінку багато в житті дурниць наробив. Й не він один..
Читаю і дивуюсь Оксані, її чіплянню до слів, це тільки відштовхує на відстані.
Валентина Учаева, Аж цікаво, де Ви побачили "чіпляння".. Якщо уточните,сама зверну увагу.
Але так, вона завжди вимагає виконання обіцянок. Я вважаю це правильним
дуже цікава і корисна книга, з купою потрібною, у цей час, інформації. Бажаю сили Оксані з Андрієм і кожному Українському Герою. Чистого неба, і повернутись всім живими. Для мене ця книга була особливо корисною, тому що хотілось якось не вербально підтримати воїнів які навіть на вулиці зустрічаєш, але боялась що і посмішку може бути не доречною. Тому дуже дякую за книгу й сміливість настільки оголити свої душі перед незнайомими людьми.ВЕЛИКА І ЩИРА ДЯКА ВАМ!
Юлія Вестор, Дякую за вашу працю))) З вами дуже приємно спілкуватись)
Дякую за таку книгу, я зараз виживаю читаючи, бо сирени і бухи вибивають із колії. Оксанка дуже сподобалась і я розумію як важко Андрію жити в мирному житті і дуже добре, що вони зустрілися.
Валентина Учаева, Так, маєте рацію, багатьом хлопцям дуже важко в мирному житті.. дякую за Ваше розуміння. Чим більше тих, хто розуміє, тим легше їм
Сьогодні дочитала книгу. Дякую вам!!! Сподобалася дуже!!! Я занурилась в життя Героїв... Хочеться продовження... Будь-ласка, продовжуйте творити, незважаючи на маленьку кількість коментарів! Бо, як кажуть, якщо зі ста одному допомогло, то це того варте! Бажаю вам здоров'я, натхнення та мирного неба!!!
Дякую, цікаво. Чи є у Вас щось не про сучасних військових, тяжко читати
Тетяна, Першого кохання слід, Особлива квітка, Монстр - не про військових
Чудова книга про наших Героїв!!!
Дякую Вам за цю книгу!!?
Змінювати життя інших на краще, як гарно.Для цього треба знати, що робити із своїм
Мій чоловік кілька років після АТО зібрався до міської ради, з побратимом. Прохолодно було, одягнув куртку. Обійшли вони всі інстанції, щасливі. Я ж дивлюсь у шафу. Висить моя легка куртка , світло бежева з бордовими вставками, які розмальовані маленькими квіточками. Його куртка світло сіра з темно синіми вставками, ну зовсім однакові
Чому скраю? У кожного своя . Читати легше, може жара спала , ніч
Тетяна, А може захисна реакція. Спочатку у водоймі нам вода холодна здається, а потім звикаємо. Спочатку паніка у більшості з приводу війни, а потім звикли і продовжують жити, ігноруючи сирени. А скраю хоча б тому, що з 650 читачів подивіться скільки людей висловили свою думку. Так само частина людей захищає країну, частина підтримує захисників, а інша частина живе як нічого й не було (це саме ті, чия хата скраю)
дякую
Кілька днів складаю слова в речення, речення в коментар. Але виходить або задовго, або не про те. Герої твору - фантастичні люди. Ваша праця надважлива і суперактуальна. Продовжуйте писати. +
Дякую вам за вашу працю. Творчих успіхів, кохання і хай збуваються Ваші мрії. Мирного нам всім неба.
Дякую вам за вашу книгу
Щиро дякую за книгу. Затронула найтонші струни. Слава нашим Героям!
З днем відновлення Незалежності України!
Дуже сподіваюсь на повернення Героя з Перемогою і, що нам про цю радість стане відомо, хоч кілька слів)) Дякую.
Я вдячна вам за вашу книгу. Хотіла б більше читати таких історій.
Пиши, будь ласочка, далі, такої немає ні в кого щемливої розповіді. Вірю в перемогу.
Кожне слово Оксани,думка,дія просто кричить про любов.
Юлю, довго не слухала, якось не попадала на оновлення, а є в бібліотеці багато книжок. Отож почала листати всі оновлення,щоб виявити, що нечитане. Багатенько, ласий шмат дістався. Всім своїм знайомим, які там, давала посилання, щоб могли читати.
Дуже гарно ви пропрацювали з Ксю, бо ж це було дуже важливо. Принаймі вона працює над собою і опікується Андрієм. Дякую!
Ось які в нас чоловіки,!Справжні,відважні.Захисники.
Ми у великому боргу у них.
На жаль більшість чоловіків обирають тих, хто зраджує при першій нагоді, зустрівши більш "вигідного", кажуть "бачили очі, що купували", ну не люблять вони вірних, не душею обирають)(, та й самі не дуже вірні.
Але, під час війни, зраджувати воїна особливо огидно.
Дякую вам за вашу працю. Вона не була даремною.
Поклін вам доземний.Таку надзвичайно важливу нині сторону життя та взаємин розкриваєте нам.Іноді,коли прочитаєш,заглибишся,буває,навіть важко слово сказати,не те,що надрукувати.Так болить.
Anna Pobegay, Але Ви говорите, бо те, що ми робимо, долаючи важкість, біль чи страх, робить нас сильніше.
Дякую вам за вашу працю, все по справжньому у вас . Щастя і здоров'я вам і творчих успіхів.
Добре, що вони зрозуміли свої помилки та виправляють їх. Дякую вам за чудову книжку.
Дякую вам за вашу книгу.
Як хочеться,щоб було добре!Всім нашим людям.
Anna Pobegay, На мільйон відсотків згодна❤
Юля, дуже вдячна за ваш талант, яким ви поділилися з нами! Книга чудова, захоплююча, надихаюча, повчальна, мотивуюча! З нетерпінням чекаю продовження! Успіхів вам та мирного неба!!!
Natca Natca, Щиро дякую❤❤❤❤❤
Коментарі і вподобайки теж надихають. Якщо подобається, діліться зі знайомими. Будемо раді допомогти і підказати, як оминути негаразди, більшій кількості людей, щоб все було добре! Вірю, що ми, українці, розумні і вже вміємо вчитися на чужих помилках
Як важко насправді будувати стосунки.
Юстина Вирва, Побудова стосунків - то завжди праця. Її не треба боятися, просто розуміти це як факт. Так, зазвичай гормони спочатку допомагають, але покладатися тільки на них неможна. Якщо люди цього не розуміють і не готові докладати зусиль - то стосунки руйнуються, шлюби розпадаються.
Будувати чи підтримувати стосунки на відстані завжди ще складніше, а в таких складних умовах, як війна, тим паче, бо всі в постійному стресі.
І людям з попередніми траімами ще складніше. Хоча, до кінця правду кажучи, більшість людей з попереднім досвідом зруйнованих стосунків зазвичай має травми. Які заважають побудові інших стосунків чи відлякують від думки створювати стосунки взагалі. Ті, що шукають зустрічі без зобов'язань, - або молоді ще інфантильні, або вже травмовані люди.
Кожен з героїв оповіді має свої травми. І я їх висвітлюю, щоб хтось, читаючи впізнавав їх в собі і починав аналізувати, працювати над їх переосмисленням, позбавленням їх сили, що руйнує майбутне, і перетворення на досвід, мовчазний і не болючий. І щоб показати, як не провокувати в партнері відкриття старих ран чи як їх знеболити.
Це правда, я іноді свого чоловіка не впізнаю, було декілька таких ситуацій, коли він приїжджав у відпустку і мені виносив мозок, сам провокував, мабуть щоб емоції виплеснути, пожаліти себе чи що... Потім вибачався звісно, одного разу признався, що зробив так, щоб легше було їхати з дому на війну, типу " я тут не потрібен, їду геть".
Галинка, Дякую, за ваш досвід. Вважаю, ми маємо про це говорити, щоб знати, що це у багатьох родинах трапляється, що під впливом стресу люди часто можуть казати і робити дивні речі, які не змінюють їх справжнього глибинного відношення до близьких. І варто вчитися знецінювати якісь не глобальні неприємні речі, щоб вони нас не травмували.
Я дуже рада за Андрія та Оксану. Добре, що він від невідмовився від неї та сина. Це дуже сильний вчинок. Вчинок дорослого чоловіка.
Оксано,я розумію вас.Розумію,як вам боляче та образливо.
Важкий розділ. Важкий морально.
Юстина Вирва, Згодна з Вами, не перший вже складний розділ..але ж ми кажемо правду. А такі моменті, коли чоловік і жінка з різним досвідом стосунків одні й ті ж самі речі відчувають і сприймають по-різному, в житті багатьох пар трапляються часто. Для Оксани стосунки тільки почались, бо вона знає, як їх будувати роками. У Андрія ж відбувається кардинальна зміна в свідомості, він тільки намагається уявити, як це бути в стосунках міцних і тривалих. Це вимагає від нього усвідомлення і шліфовки тих моментів, які раніше були безконтрольні, ситуативні чи підпадали під сценарії оточення, але категорично не сумісні з життєвими принципами Оксани.
Оксана не перестає мене вражати силою свого характеру.І любові.
Оксаночці витримки, бо справді такі розмови, так розгойдують.І все таки Андрій боїться чогось везти її додому
Дай же,Боже, Оксані сили,витримки,здоров'я!А ще жіночого щастя.Щоб почувала себе коханою,захищеною,окутаною чоловічою турботою.А ще - спокійною.
Anna Pobegay, ❤ І кожній жінці, яка підтримує і чекає свого Героя і всіх наших Героїв❤
Найважче кохати чоловіка військового, котрий знає що рано чи пізно загине на війні.
Юстина Вирва, Розумію Вас❤ Таке трердження "знає"- це втома. Знаю хлопців, яким командир казав:"Ви смертники". Досі живі-здорові розміновують, щоб інші за ними йшли. Ніхто не може знати, коли прийде його час. Але має знати, що він потрібен вдома і повинен зробити все, щоб повернутися.
Яка мудра,розважлива,делікатна Оксана!І любляча.
Яка ви мужня та терпелива жінка,Оксано!
Anna Pobegay, Пані Ганно, Оксана, щиро вдячна Вам за підтримку та високу оцінку її особистості❤ і я також, повністю з Вами згодна! Захоплююсь її витримкою та здобутками у стосунках з людьми
Дуже розумно,Оксано,міркуєте.
Дійсно цікава історія. Потрібно більше таких історій,щоб люди пишалися нашими героями.
Дуже цікава і життєва історія. Цікаво дізнатися фінал.
Юстина Вирва, Я інколи замислююсь, чи закінчити вже швидше, чи висвітлити всі важливі моменти) можливо дехто вже втомився від цієї історії, а комусь, може, важливий сам статус "завершено", хоч таку книгу я і не вважаю правильним читати за раз. Тут багато моментів варті неспішного осмислення
Таке відчуття ніби про мене написано цей розділ. Я теж не знаю чи повернеться додому живим мій герой.
Юстина Вирва, Вірте в нього! Женіть сумніви і погані думки - і повернеться
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати