Глава 10

Друг

        Наступного ранку після сніданку Оксана зазирнула до палати Андрія, не помітивши його в їдальні. Виявилося, він досі спав. Вона звернула увагу, що на ліжку наче не було  простирадла, тільки матрац. Але не стала розглядати. Повернулась до їдальні, принесла його порцію в палату, щоб зміг поїсти, коли прокинеться. 

            А от сусід його виявився досить товариським і приязним, запрошував в будь-який час зазирати до них "у гості", не соромлячись. Відмітив, що Андрій геть неконтактний і з ним навіть не спілкується, як і ні з ким по-сусідству. Тож, якщо став спілкуватися з малим і Оксаною, то це неабищо. 

     Пізніше Андрій знов тренував молодшого друга Володимира в залі. А після обіду прийшов до дитячого корпусу та запропонував погуляти разом. Та Оксана погано спала вночі і засинала мало не на ходу. Недалеко на полігоні тренувалися наші військові. Вона не лякалася, але бахкало довго і гучно. Вибачилась і відмовилася кудись йти. А от Володимир впевнено згодився і пішов разом з Андрієм. Це так здивувало матір! Раніше її син кудись ходив гуляти виключно з нею чи з рідним батьком, коли став проводити вихідні у нього. А тут раптом з таким захватом побіг за іншим чоловіком. Оксана заснула, ледве увійшовши в свою кімнату. А потім вже дізналася, що хлопці пройшлися територією санаторію, сходили по морозиво і солодощі до магазину, й дивилися мультик "Тачки" на лавці біля дитячого корпусу. 

 — Краще б ви взяли ноутбук у нас в палаті, Володимир знає ж, що через значні проблеми із зором йому не можна дивитись на телефоні.

 — Не хотіли тебе розбудити,  — пояснив Андрій, — добре, іншим разом так зробимо.