Глава 83

Разом ефективніше

           Вставати о п'ятій ранку незвично і важко, але ж треба. До шпиталю прибуваємо вчасно. Знов заходжу з ним, навіть у фізіотерапевтичне відділення. Минулого тижня, виявляється, йому зробили  не призначену процедуру, а він запам'ятав, що робили, і тому логічно вважає, що потрібно. Пояснення медички: "Він прийшов, ліг - я і зробила" — дитячий садок відпочиває, за рівнем відповідальності. Наче не повинна була вона у картці призначення подивитися і пояснити пацієнту, що кабінетом помилився? В іншому кабінеті з пенсійного віку досвідченою жінкою з'ясовую, які дві процедури таки потрібні. Роблять і повторюю, щоб запам'ятав, що і де саме. 

        Зв'язатися з малим вранці я не змогла, але Андрію пощастило більше через вайбер. Володимир був такий щасливий першим чути хлопця. Відчуття, що один все життя мріяв про такого сина, а інший — про такого батька. Просто ідилія. Жартували так, що він точно прокинувся, умився, знайшов на кухні сніданок і вчасно підключився на уроки.

       Далі прямую з Андрієм на масаж. Після попереднього непорозуміння, яке його розізлило, соромиться заходити. Тож, йду перша, а Андрію доводиться вже зайти хвостиком. Вибачаюсь про всяк випадок і прошу занотувати, що чоловіку потрібен масаж шиї та плечового поясу для покращення відтоку після контузії, але його про це щоразу не треба запитувати і дратувати. Уточнюю час наступних сеансів. Тепер весь план покроково зрозумілий хлопцю. Вже на виході з відділення мене помічають "відповідальні", які точно знають, що мене тут бути не повинно, а скоріш, не вміють інакше підкреслювати свою важливість. Не сперечаюсь, не бачу сенсу гаяти час, я вже зробила, що було мені треба. 

       Лікуючий лікар теж просить більше не заходити до відділення через зауваження тих тіток. Погоджуюсь, хоч і кортить запитати про безлад з процедурами і працівників, що мають більш коректно спілкуватися з людьми, що вийшли з пекла, для уникнення непорозумінь.

— Головне, що Андрію тепер зрозуміло, що, за чим і де має робити щодня. Варто було з ним з першого дня пройтись.

         Не можу змінити систему, але добре, хоч в цього хлопчика з геть втомленою нервовою системою є той, хто за ручку проведе і все з'ясує, навіть начхавши на правила, бо він зараз не в змозі їм відповідати. Проводжаю на укол, бо це в напрямку виходу з відділення і чекаю внизу, поки пройде обхід і зможемо поспішати додому. 

       Андрій залишається відсипатися вдома під замком, а ми з малим швидко мчимо до іншої лікарні. Але таки трохи запізнюємось. Реабілітолог сина у відпустці, і ми вперше у іншого масажиста, який затримку віднімає частиною своєї роботи. Засранець! Та грець вже з ним! Якщо хоч щось скажу, то вибухну, наче атомна бомба. Додому людина запізнюється, хоч робочий день має до шістнадцятої взагалі-то, а зараз лише початок на чотирнадцяту. Син в нього останній за записом. Решту процедур проходимо за планом. Нарешті додому! У сина домашнє завдання, а я просто забігалась вже сьогодні, ледь на ногах тримаюсь..

***

Психологічна підтримка військових та їх родин

Группа підтримки "Атлант" (безкоштовно)

https://t.me/Atlant_SC_bot