Глава 85

Розібратися з проблемою

      Згадую про ще один мессенджер — сигнал. Там і чат роти, і чати з іншими побратимами, де звичайні військові розмови; і з комбатом відкритий чат. Але повідомлення в них дещо давні — десь ще до повномаштабки, а десь до поранення. Потім він відсторонився від людей. Але є і дещо свіже — парамедик привозила йому речі в шпиталь і додала: "Не балуй там!" Вона, мабуть, запідозрила, що він під впливом чогось? Але ж не в підрозділі зараз — то не її відповідальність. Але по-дружньому м'яко попередила. 

       М'яко, м'яко.. Юля казала: "М'яко", але я не можу зараз. Не стримую злість і відповідаю парамедику: "Нащо ваше "не балуй там", коли і в частині бознащо коїться!"

— Ви, мабуть, дружина? — одразу реагує дівчина, — якщо є про що поговорити, то напишіть мені зі свого номеру.

— Не маю сигналу, тільки вайбер.

— На цьому в мене є вайбер,— вказує номер.

— Ви помітили проблему? То вона почалась в частині, — і додаю перший скрін, де в розмові вказані причетні, які власне і пронесли то лайно на територію.

— За цього придурка, — має на увазі того, котрий сварив Андрія, — можете не хвилюватися. Засвідчили вже нещодавно, за пару днів суд. Догрався. Більше його в підрозділі не буде.

— А двоє, про яких згадують?

— Не попадались. Але скажу ротному, щоб пильнував.

       Частково від її слів легше, але ж..

— Я знаю, що Андрій колись вже обіцяв комбату не повторювати такої помилки і зараз він понад усе боїться, що дізнається комбат. Не спійманий на цьому - тож не виженуть. Але для нього найстрашніше розчарувати цю людину в собі остаточно.

— Комбата немає, він дуже зайнятий підготовкою до навчань на полігоні. Йому не до цього. — Відповідає дівчина і додає. — І знаючи Андрія, він такий же, як і мій чоловік. Якщо тепер в нього є родина - найголовніше у світі, то більше він помилок не робитиме. Ми з чоловіком теж перші півроку мали різні проблеми, та я вплинула. І з часом, не одразу, але вони таки зійшли нанівець. Так і у вас буде. Тож, хай лікується і повертається  до того, в чому він здібний. 

      Коли Андрій розповідав, що ця дівчина вибила йому лікування на лимані, згадував, що вона з Донецька і живе на базі, а її чоловік — зі Львова. На війні от зустрілись і створили сім'ю, в одному підрозділі служать. Після важкого поранення він був списаний і залишився на базі інструктором, тренує новачків. Розумію, що їй є з ким порівнювати, в неї є досвід. І якщо вона досить високої думки про Андрія і його здібності, то це не дарма. На тому дякую і прощаюсь. Навіть проблеми йому не бажає створювати, вірить у позитивний вплив наших відносин, мене прагне заспокоїти. Після спілкування стає легше, вже не так страшно. В мене ніби з'явилася група підтримки з його боку. Жінкам, які пов'язали життя з військовими, таки варто спілкуватися. Саме відвертість про їх стосунки з чоловіком мене найбільше зараз підбадьорює. Ну що ж, продовжу впливати. 

***

Психологічна підтримка військових та їх родин

Группа підтримки "Атлант" (безкоштовно)

https://t.me/Atlant_SC_bot