Глава 19

А хто казав, що буде просто?

             Настав День народження Андрія. Одразу  зранку Оксана зайшла в його палату і стисла в обіймах прям в ліжку. Він вже саме прокинувся. Хлопцю таке привітання, звісно, сподобалось і відпускати зі своїх рук дівчину не поспішав. На потіху сусіду, що повернувся після сніданку і не втримався від коментарів.       

      Андрій пропонував у вільний час поїхати до найближчого міста погуляти, поїсти піцу чи суші, але не те, не інше Оксана і Володимир не вживали. Крім того, обіцяли дощ, й з обіду дуже нахмурилося. Тож вибиратися на далеку прогулянку вона не дуже хотіла про всяк випадок.

          Після обіду Володимир побіг гуляти з дітьми на другий поверх дитячого корпусу, де від дощу діти й ховалися. 

      А дорослі знов опинилися в ліжку. В її палаті було значно спокійніше і без сусідів. Андрій вже не соромився обіймати і цілувати Оксану, та й рухатися далі. 

         "У Героя День народження — новий етап у стосунках буде йому подарунком. Сказала ж раніше, що разом, от він і зважився проявити ініціативу. А далі, як буде. Не дівчинка вже, щоб собі щось вигадувати наперед."

        Очікуваних проблем не виникало, але виникли неочікувані. Він розслабився і встав одягатися. А їй було вкрай мало і це поспішне одягання просто вражало.  Нормальної комунікації між двома людьми в одному ліжку і ніжності критично бракувало. Відчувалось, ніби все пройшло надто швидко і холодно. Тож коротка розмова сама напросилася. Може, вона була зайва, але тепер вже Оксана не могла, як завжди, думати тільки про інших. В ній прокинулась жінка з власними почуттями та бажаннями.

*****Оксана*****

— Мені не вистачило твоєї ніжності, може повернешся в ліжко? 

У відповідь лише погляд повний нерозуміння. 

— Рада, що ти розслабився, але мене ображає твоє поспішне вдягання. Припини це, будь ласка. 

         Намагалась пояснити, але чоловік дивився на мене спантеличено і схоже геть не розумів, що ще там з жінкою може зробити. Навіть просто обійняти, йому на думку не спадало вже. "Невже бувають настільки запущені випадки сексуальної тотальної неграмотності?", — подумки дивувалась, — "пощастило".. І все ж намагалась підказати.

— Андрію, повернись і обійми мене. Не псуй мені настрій, будь ласка. Ти поводишся зараз, як зі шльондрою, з якою свою справу зробив і пора іти.

         Навіть не замислювалась, що можу сколихнути в його голові своєю відвертою реакцією. Зараз мені було не до його почуттів. Так зі мною ніхто ніколи не поводився. І не буде!

 Але він продовжував одягатися.

— Чудовий кінець, — розчаровано пирхнула я, і він просто втік, як переляканий кіт.

       До наступного ранку я вже навіть трохи звинувачувала себе за різкість. Все таки в нього очевидні психологічні проблеми. Але те, що я бачила, то інше. Банальна неграмотність і інфантильність в даному питанні. І це в наш час всеосяжного інтернету, кіно, де "навчального матеріалу" на цю тему хоч греблю гати? Мало в тебе досвіду стосунків, ну й що? Якщо вже вирішив їх пропонувати жінці, то не поводься, як малий егоїст. 

     "Не кажи не вмію, кажи навчуся", — постійно повторюють дітям у школі. А це таки не тільки їх стосується.

        Все ж таки після сніданку вирішила зайти дізнатися, як в нього справи, та куди вчора втік. Андрій ще спав. На столі була коробка від піци, кола, порожня пляшка від алкоголю. Отже, поїхав гуляти сам. 

      Сусід додав, що вчора Андрій приїхав пізно, на підпитку. Вони допили разом пляшку віски  і так почали спілкування майже через два тижні життя в одній кімнаті. 

       "Молодець, відсвяткував", — підсумувала я для себе подумки і пішла геть. Впорався, то й далі без мене впорається, якщо гідно відноситися до жінки не вміє і не бажає. 

***

Доброго ранку, Незламні❤

Символічно, мабуть, що ця глава про День народження співпала з першою за кілька місяців триденною відпусткою Андрія, що пройде разом з Оксаною. Про все, що було до цього і буде після, ви ще звісно дізнаєтеся.

О п'ятій ранку хлопець з'явився в Оксани на порозі.

А пізніше дівчина розбудила мене повідомленням:

"4.59 ранку. Андрій зайшов, обійняв і запитав, не відпускаючи мене:" Ну, як там ваша з подругою книга? Донечку, що народиться у Оксани і Андрія вже запланували?"

Отак, наш Герой захищає країну, а мріє тепер про доньку)

Але який цікавий спосіб вигадав, щоб вкотре дівчині про це нагадати))

От не подумала б, що даючи згоду на публікацію опису власного досвіду з метою допомогти цим іншим, хто теж має подібні проблеми, він не забуде про таку дрібницю серед своїх важливих задач.

А Оксана, чесно кажучи, регулярно цікавиться думкою читачів і радіє кожній новій зірочці, яка підтверждує, що відкрити душу погодилися не дарма.

Тож, сьогодні ввечері мене чекає спілкування знову з цією сміливою парою.

Саме час тим, хто ще цього не зробив, підтримати морально цих двох звичайних і водночас надзвичайних людей.

Гарно вихідного дня❤🌹❤