Глава 28

Дні щастя

       Миритися і ходити з задоволеними обличчями завжди краще, ніж сваритися. А Герой мій такий задоволений — того гляди, й позитивний погляд на життя з'являтися почне. Але й без сюрпризів ще якихось, мабуть, не обійдеться.

          Дізнаюся тепер про його таланти. Він обожнює Linkin Park і пісні їх всі знає на пам'ять. Мабуть, ще зі шкільних років. Пригортає мене до себе, сидячи на лавці біля корпусу, і починає…співати! В нього гарна англійська. І голос класний! Реально класний! Вперше такий легкий і щасливий. Краєм ока бачу, як молоді мамки поблизу на нього дивляться з захватом і цікавістю.

— А про чергу я не помилилася, — жартую, коли завершує пісню, — фанатки он вже навколо як дивляться. Почнеш обирати чи ще почекаєш? — Відверто сміюся, даючи зрозуміти, що оточуючі його сприймають значно краще, ніж він себе сам. Особливо таким, як тепер.

— Я вже обрав свою милу, — впевнено додає хлопець і починає нову пісню. 

         Ну обрав, так обрав. Не збираюсь сперечатися. Хоча той факт, що він значно молодший за мене, та ще й виглядає тепер так дахозносно, відверто напружує. Ні, дитиною його звісно не назвеш з усім тим досвідом, який досі від мене ховає. Але і міг би знайти собі ровесницю, завести дітей. Бо я туди вдруге не хочу.

     Щасливі кілька днів. Спільні тренування. На орбітреку тепер взагалі раніше години не зупиняюсь, сподобалось. І підходити його ніжно торкатися, коли тренується, люблю. Він кожного разу так соромиться, треба привчити, щоб звик до своєї привабливості. Бачу це не тільки я, а от він й досі не дуже то й бачить, не відчуває. 

        "Серенади", які співає, тримаючи мене на руках в своїх обіймах десь на лавці. Чи то за концерти пора гроші брати з усіх цікавих, особливо жіночої статі? Спільні веселі прогулянки та ігри утрьох в лісі. Хапаємо чудові дні літа, бо ж незабаром ця казка закінчиться. А що далі, ніхто з нас не знає. ВСУ тільки знає, де він стане в нагоді тепер.

          Якось заходжу зранку до нього в палату. Закортіло зробити хлопцю сюрприз. Такий солодкий "добрий ранок" був би у нього вперше. То чому б заради такої мети  лікувально-терапевтичної не порушити правила? Нікому від того гірше не стане. Щойно заходжу, сусід, вже новий звісно, сам швиденько виходить. 

        Він до мене приязно ставиться. Всього то трохи поспілкувалася раз та кукурудзою пригостила. З першого візиту вважає мене дружиною Андрія. Хоч я чесно й казала, що лише дівчина. Та, мабуть, з поведінки Андрія висновки робить. В милого на тумбочці лежить наша з малим фотка з мого останнього дня народження. Прихопила для нього, коли вдома були. Бо ж незабаром роз'їдемося і куди його заберуть..не мені вже вирішувати. Зрадів! Наче то подарунок року.