Студентка за обміном: Війна за Академію

Валентина Коваленко

24.04.2026, 11:35:50

Дякую за чудову історію, але хочеться продовження

Юлія Василькова

16.04.2026, 21:06:47

Дякую вам за цікаву історію

Любов Козлова

14.04.2026, 12:29:33

Дочитала ділогію.Стосовно Фреі і Ескара,на мою думку можна було б дописати бонус (2 - З глави) ,що Ескар таки зміг визволити свою кохану і повернути до справжнього,а не примарного життя. Це б підсилило силу кохання.Бо надія це добре.Та в нашому сьогоденні так багато болі,журби і нездійсненних надій,що хоча б в книгах хочеться відчувати ,що духовна сила і кохання перемагають все. Я,навіть останнім часом,заглядаю в епілог,щоб знати чи є хепіенд.Тому читаю завершені твори.Розумію,що життя ,не поле перейти, та зараз важкувато ,коли справжні героі гинуть.Ось такі в мене відчуття.?❣️

Анна Стоун

07.04.2026, 07:24:41

Вітаю із завершенням)

Moonlight Muse

07.04.2026, 08:03:02

Просто фантастична книга!Чекала кожну нову главу з нетерпінням. Дякую вам)))

Lydmila

07.04.2026, 09:35:37

Дякую за неймовірну і захоплюючу історію.Але надіюсь ,що ви ,пані Авторко ще порадуєте нас хоч одним розділом про зустріч Ескадра і Фреї ,не можна їх залишати один без одного,вона там мучиться ,а він тут.І про Моргс хочеться прочитати,ага ще про Саргару ну і про Рух.От якби Ескар поділився своїми синами з Руїн ,можливо б вони знайшли вихід ,як повернути Фрею.
Ще раз дякую ,і чекаю на продовження☀️❤️❤️❤️

Ольха Елдер

07.04.2026, 10:13:35

Вітаю з завершенням ❤️❤️❤️

Людмила Иоакимис

07.04.2026, 10:49:34

дуже хороша книга. Без сліз не обійшлося.
Дуже хочу зустрічі Фреї зі своїм драконом.

Мрія Чарівна

07.04.2026, 11:19:03

Вітаю з завершенням!!!

Анна Лір

07.04.2026, 11:43:51

Вітаю із завершенням! Бажаю книзі успіху!❤️❤️❤️

Неба Крайчик

07.04.2026, 11:58:17

Вітаю вас з завершенням ❤️❤️❤️❤️❤️

Ганна Літвін

07.04.2026, 12:10:41

Вітаю із завершенням⭐️❤️⭐️

Лана Жулінська

07.04.2026, 12:18:49

Вітаю із завершенням! Вдячних читачів ❤️

Анна Лінн

07.04.2026, 12:45:17

Вітаю з завершенням!

Любов Козлова

09.04.2026, 11:23:38

Нарешті я доиталася до цікавого та активного сюжету. Тепер буду читати з ранку до вечора(звичайно з перервами),але з цікавістю і нетерпінням на продовження.❣️

Діна Тодавчич

10.04.2026, 10:46:29

Цікаво було читати дякую
А чи буде продовження про Ескара і його спроби повернути його фею

Оксана Казимирова

12.04.2026, 22:23:56

ГАРНЕ ФЕНТЕЗІ.ВІТАЮ.

Відьма Моргана

12.04.2026, 23:15:18

Вітаю з закінченням! Я перечитую та рекомендую вашу книгу всім ❤️❤️❤️

Энн Салем

12.04.2026, 20:54:53

Дякую за неймовірну історію. Я в захваті від фіналу! Дуже емоційно!!!

Любов Козлова

08.04.2026, 19:44:09

Візуали до глав надихають.Радує.що Ескар не красунчик.А ХАРИЗМАТИЧНИЙ ПРИВАБЛИВИЙ лідер.

Любов Козлова

08.04.2026, 17:25:29

.Першу книгу читала давно.Чекала завершення другоі. Початок нуднуватий ,насичений самокопанням та одноманітними роздумами Фреі .емоційними гойдалками..Хотілося б більш дієвого активного сюжету.Може далі буде цікавіше і різноманітних активних подій.

Віслон Веймер

07.04.2026, 17:12:32

Вітаю з завершенням!

Тут відчувається така тиха втома, яка не проходить навіть через три роки. Ніби герой навчився жити далі, рухатися, говорити, навіть жартувати, але всередині нічого не загоїлося. І от це “я не вірю, що рани зникають” звучить не як пафос, а як щось прожите, як правда, яку він прийняв і вже не намагається прикрасити.
Контраст між ним і Академією дуже сильно б’є. Там життя, шум, сміх, дракони, люди, весілля, нові початки — а в ньому залишилась тиша після війни, після втрат. І це не заздрість, не злість, а така дивна відстороненість, коли ти дивишся на радість інших і розумієш, що сам вже не можеш відчути її так само. Наче ти трохи випав із цього світу, навіть якщо формально повернувся.

Lydmila

06.04.2026, 20:34:17

Так і хочеться написати- схилимо голови в пам'ять відважних.Але вірю ,що все може обернутися добре.Глава така емоційно важка,що аж сльози на вернулися.☀️❤️❤️❤️

Lydmila

04.04.2026, 08:56:17

О Рівзі обурена ,як так ,вона ж вважала ,що єдина може керувати своїм відьомських домом ,а тут з'являється потомок дому Дешуа,з яким треба ділити владу ,статки і мирно співіснувати.А Фрея ж може сама загинути ,викликаючи Люцифера на ритуал,якщо щось піде не так☀️❤️❤️❤️

Lydmila

03.04.2026, 20:16:32

Ох як важко в страшно протистояти такій навалі демонів і їх поплічників .Але якщо Фрея не використає цей момент - бій буде програно.Хоч би все в відьом вийшло☀️❤️❤️

Ганна Богатирьова

02.04.2026, 09:38:41

читала запоєм

Lydmila

01.04.2026, 19:40:31

О ,нарешті відьми зібралися всі разом,довго ж думали йти ,чи не йти на допомогу,але краще пізно ,ніж ніколи,лиш би це допомогло зупинити Люцифера.☀️❤️❤️

Віслон Веймер

16.03.2026, 09:22:50

Тут дуже добре відчувається пауза після всіх подій. Наче війна, змови, магія на хвилину відступили і залишили тільки двох людей у тісній кімнаті гуртожитку. Сцена з Ескаром вийшла дуже жива - у їхніх репліках багато легкої іронії, але під нею відчувається сильна прив’язаність. Особливо момент, коли він каже «зате твій» - проста фраза, а б’є сильніше за будь-яке зізнання. Поцілунок теж написаний добре, без зайвого пафосу, більше через емоцію і накопичену напругу між ними. Відчувається, що вони обидва довго стримувалися. А кінець із його відходом знову повертає відчуття тривоги - навіть коли вони разом, війна все одно стоїть десь поруч. І оте останнє «потім у двері знову стукають» лишає таке нервове очікування, ніби спокій закінчився занадто швидко.

Юлія Василькова

18.03.2026, 09:47:42

Дякую цікаво

Lydmila

20.03.2026, 09:29:47

От і знайшовся рід Дешуа,восьмий рід тепер повний,і не дарма Фрея ніби випадково опиняється в самій гущі подій ,але насправді зовсім не випадково

Марія Фагельська

24.03.2026, 13:21:24

Дуже цікаво, чим закінчиться історія. Коли буде продовження?

Lydmila

26.03.2026, 23:16:55

А таки краще бути помилкою ,ніж маріонеткою в руках Люцифера.❤️❤️

Lydmila

30.03.2026, 21:51:29

Аж дихання затримала ,невже Легіон візьме в полон Фрею ,чи вб'є? Пані Авторко пожалійте феєчку.☀️❤️❤️

Lydmila

21.03.2026, 19:13:05

Невже сам Люцифер тепер вирішив забрати той перстень?☀️❤️❤️❤️

Віслон Веймер

09.03.2026, 15:20:53

Цей розділ відчувається дуже напруженим із самого початку. Втома героя передана добре: свинцеві руки, тремтіння крил, вага Саргари — одразу зрозуміло, що він тримається буквально на останніх силах і ще трохи, і все може закінчитися погано. Через це поява реву в небі працює особливо сильно. Момент, де спочатку звучить «не демонічний і не грифоний. Драконячий», створює гарну паузу перед появою Безіменного. Вона ніби дає секунду тиші перед тим, як у сцену врізається щось справді велике.
Сам Безіменний виглядає дуже потужно. Опис, що він не маневрує, а просто ламає простір, добре передає його силу і вагу. Він сприймається не просто як дракон, а як давня, майже стихійна сила, яка приходить і змінює хід бою. Особливо добре працює контраст між масштабом битви і маленьким, тихим моментом, коли герой притискається чолом до його луски й каже: «Ти прийшов». Це дуже коротка деталь, але вона додає сцені емоцій і показує зв’язок між ними.

Юлія Василькова

12.03.2026, 15:53:28

Дякую Вам за цікаву історію

Lydmila

12.03.2026, 08:49:53

А хто сказав ,що під час війни коханню не має місця,та воно ж тіки й тримає ,щоб не зійти з розуму від усього побаченого.Тепер би посидіти і помріяти про побачення ,але ж знову хтось стукає в двері,і не факт ,що друзі.☀️❤️❤️❤️

Lydmila

09.03.2026, 17:21:03

.Звісно важко визнати ,що дім Нефруа не повний,що повинен ще бути поруч і Дешуа.Цікаво ,яким боком може бути Фрея до відьомських домів,бо чогось мені здається ,що її далекі предки були причетні.☀️❤️❤️❤️

Lydmila

08.03.2026, 14:18:11

От якби можна бути поряд з Безіменним ,я б йому вклонилася ,бо він справді неймовірний , відданий своїй вершниці до останньої лусочки ☀️❤️❤️❤️

Lydmila

06.03.2026, 17:47:49

Така напружена ,така емоційна глава і страшна своєю безвихіддю,що вони зможуть зробити оточенні демонами на грифонах.А в полон їм не можна.☀️❤️❤️❤️

Віслон Веймер

02.03.2026, 10:42:08

Оце вже зовсім інша вага сцени - від першого рядка відчувається холод, ніби тебе реально викинули з тепла в солоний вітер і дим. Моріан виглядає не просто зруйнованим - він звучить пораненим. Оцей образ острова, стертих до кістки берегів і води, яку ніби обпекли - дуже сильний. Світ не просто постраждав, його зламали.
Мені сподобалось, що хаос показаний через дрібниці: люди тягнуть скрині, поранених, мокрий плащ, очі без сну. Це робить трагедію реальною, а не епічно-декоративною.
Фраза “Був” від Саргари б’є точніше за довгий абзац. У неї взагалі тут відчувається характер - жорстка, зібрана, без зайвих слів. І поруч із нею героїня звучить живішою, емоційнішою, але не слабкою.
Леді Івена Мерр - коротка поява, але дуже людська. Вона не виглядає аристократкою з легенд, вона виглядає жінкою, яка тримається останніми силами. І момент “я виростила його” - тихий, але болючий.

Lydmila

01.03.2026, 12:00:38

Дякую, чекаю на продовження ❤️❤️❤️

Віслон Веймер

23.02.2026, 23:40:05

У цій сцені відчувається напруга, яка стискає простір сильніше за будь-яку магію. Є мить, коли все може зірватися в хаос, і саме тоді спокійний голос звучить гучніше за крик. Це вражає найбільше: сила тут не в ударі, а в здатності втримати межу, коли всередині все палає.
Біль Саргари відчувається майже фізично, як стара рана, в яку щойно втиснули сіль. Її лють зрозуміла, природна, і тому стриманість виглядає не слабкістю, а подвигом. У цьому напруженні народжується дивна повага: коли тебе бачать, визнають твій біль і все ж просять не руйнувати те, що ще можна врятувати.

Lydmila

19.02.2026, 18:04:04

Дві дівчини,хай відважні,але без дракона ,без вірних друзів ,без підкріплення,це ж майже самовбивство.☀️❤️❤️❤️

Юлія Василькова

13.02.2026, 11:22:32

Дякую

Lydmila

10.02.2026, 08:50:14

Дякую , чекаю на продовження ❤️❤️

Віслон Веймер

09.02.2026, 11:49:14

Цей розділ працює як розтин пам’яті без анестезії. Коробка тут не про спадок, а про остаточне зняття ілюзій, коли речі раптом говорять чесніше за людей. Усе, що мало б бути теплим і значущим, виявляється випадковим і холодним, і саме в цьому найбільший удар. Гнів змішується з порожнечею не випадково, бо вони обидва народжуються там, де очікування нарешті помирає.

Юлія Василькова

06.02.2026, 18:59:32

Дякую цікаво

Lydmila

06.02.2026, 15:55:42

Була людина,і її не стало ,залишився після неї лише мотлох і нічого більше.Ні добрих спогадів ,ні жалю- лише старий мотлох.А та людина вважала себе значущою,розумною- і тільки старий мотлох залишився.
Фреї ніколи страждати ,бо Саргара має рацію,потрібно шукати як зупинити Люцифера.☀️❤️❤️❤️

Юлія Василькова

03.02.2026, 19:52:22

Дякую цікаво