158 002
“ХРОНІКИ СУДНОГО ДНЯ”
Анотація до книги "Хроніки Судного Дня. Книга перша. Хранителі"
Ви колись замислювалися над існуванням загробного, або як його ще називають – потойбічного світу? Що нас чекає на тій стороні, і чи є вона взагалі? Що таке смерть і життя? Ми живемо, працюємо, кохаємо… стараємось залишити слід після себе, та все рано чи пізно, зводиться до одного – кінця! Однак, чи кінець це? А може, це початок чогось нового, чогось за межею нашого розуміння? Або ж ця межа – відносне поняття? Що, якби хтось стер її?
Зміст книги: 88 глав
113 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯк ковток свіжого повітря ваш роман!) Приємно, що українське фентезі розвивається і поповнюється новими талантами. З приводу самого роману - епічно і водночас повчально, приємно, що в наш час ще хтось задумується над такими поняттями. Ви зуміли поєднати "тонкі грані"... В подальшому, надіюсь, розвинете цю тему ще досконаліше... Не жалію потраченого часу і рекомендую для прочитання усім. Роман заставляє задуматись над важливими речами!...
Маша Бщащак, дякую, приємно!)
Що я можу сказати прочитавши доступну на даний час частину роману - це просто СУПЕР. Динамічно, епічно... немає затягнутих описів (хоча над описами потрібно ще попрацювати), коли герої по декілька десятків сторінок їдуть з пункту А в пункт Б і вся дія - це опис природи і "шаблонні" діалоги ні про що. Тут же все розгортається швидко і цікаво. В тебе немає часу перевести подих, адже кожна нова сторінка - це якась подія, що невпинно розвиває сюжет. Дякую автору за його роботу і гарно проведений час, з нетерпінням очікую на продовження!
Іра Карпець, дякую за ваш коментар, скоро викладу продовження!)
Перше що кинулось в очі. ,,Це приїхали з Франція,, ще дещо без закінчення, або закінчення скориговане т9. Рожеві окуляри, а не Розові) і якось тупо що вони розмовляють про життя і смерть коли він смішить, і їде за кермом. Було б більш логічно якщо вони поговорили про це в універі. Ще одне, занадто обривчасті спогади.
Оксана Поплавська, Велике ДЯКУЮ за звернення уваги на ці помилки (про Францію і окуляри). Вже виправив. Скільки разів перечитував якось не побачив) А про розмову по телефоні: тут якраз більш ніж логічно. Ален такий собі зірвиголова, що межує "на грані", подібні витівки для нього не "щось особливе", а звична річ. Він не надає особливої уваги таким поняттям, тому й така безтурботна розмова незважаючи на те, що поспішав. Також ця розмова відбулася не, коли, він їхав, а коли зупинився: "через скупчення машин попереду"... Та й це вписується в картину, що відбулася далі... Емоції, а ще й після сварок - штовхають на "незвичні, непередбачувані"... речі.
Коментар видалено
Коментар видалено
класно чекаю з нетерпінням продовження
Дякую автору за цікавий сюжет.Із задоволенням хочу придбати друкований екземпляр.Також мені цікаво чи є продовження історії Алена?
Дякую автору за цікавий сюжет.Із задоволенням хочу придбати друкований екземпляр.Також мені цікаво чи є продовження історії Алена?
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати