ПРОЛОГ

Ви колись замислювалися над існуванням загробного, або як його ще називають – потойбічного світу? Що нас чекає на тій стороні, й чи є вона взагалі? Що таке смерть і життя? Ми живемо, працюємо, кохаємо… стараємось залишити слід після себе, та все рано чи пізно зводиться до одного – кінця! Однак, чи кінець це? А може, це початок чогось нового, чогось за межею нашого розуміння? Або ж ця межа – відносне поняття? Що, якби хтось стер її? Якою би була ваша реакція? Уявіть, що одного прекрасного дня, вийшовши на вулицю, ви дізнаєтесь, що настав Судний день. День, якого всі так боялись й водночас з трепетом в серці очікували. Або ж копнемо глибше й дійдемо до кореня, я б сказав проблеми, але це було б помилковим твердженням, тому назвемо це першоджерелом.

Світ насолоджується двадцять першим століттям. Ера розквіту свободи й демократії, ера комп’ютерних технологій, без всесвітньої павутини не уявляє свого життя половина населення планети. Здавалось, що може піти не так? Ніхто вже не збирає величезні армії, щоб проливати кров за нові землі, чи примарний образ влади… Сотні правозахисних організацій «горою стоять» за прав людей. Великі світу цього отримують чергову премію миру. Людство насолоджується розквітом своєї цивілізації. Митці прагнуть зазирнути в майбутнє. Науковці спростовують одну за іншою теорії про існування Творця. Черговий представник духовенства за круглу суму відпускає гріхи своїм парафіянам… «Ідеальний світ», чого ще можна прагнути? Але раптом все обривається й пані з косою приходить за вами та повідомляє, що час закінчувати це «неподобство»… Ви вже достатньо натворили й пора платити за вищими мірками. Ви перелякані, не розумієте, що відбувається. За що платити?! Я вів ледь не праведне життя, мухи не образив у своєму житті, займався благодійністю… На що вона посміхається і показує чималий список ваших «добрих справ». Заглянувши в нього ви бачите всього дві графи: народився і помер, а між ними декілька акуратно виведених цифр… Ви знову нічого не розумієте. Але як ви можете зрозуміти, коли за життя шукали чергового спростування, а побачивши – не вірите, а одразу поспішаєте впасти на коліна й молитовно просите вибачення.

Уявили собі таку картину? А тепер поставте замість пані з косою чоловіка в чорному костюмі, який за виглядом нагадує простого офісного працівника. Ви щойно померли, а він повідомляє, що загробний світ не вигадка і ви через декілька хвилин пройдете через головний його вхід, який називається ворота Едему. Але не просто пройдете, а вступите у війну небесного воїнства проти демонів, війну, яка йде з початку часів, війну за виживання людства. Ви відчуваєте себе супергероєм, усі ваші найпотаємніші надії й сподівання оживуть в одну хвилину. Вчорашня казка перетвориться на дійсність. Та казка швидко перестане бути такою чудовою, коли по вашій волі станеться той самий день…