ГЛАВА 66

Вони з’явились на березі моря. Попереду виднілось близько десяти кораблів, що саме заходили в бухту.

– Здається ми вчасно, – мовив Драгон.

– Зустрінемо їх на пірсі, чи почекаємо в місті? – звернувся Рікей до Драгона.

– Думаю, краще буде почекати в місті, а то швартування займе час.

Ален немов не чув їхніх слів, а все продовжував вдивлятися в сторону кораблів, його не покидала невідома тривога.

– Щось не так? – помітивши занепкоєння Алена, запитав Драгон.

– Не знаю, але щось не дає мені спокою.

– Ще не звик до мирного життя. Після всього, що довелось пережити, це не дивно, – жартома мовив Рікей.

– Тут щось інше, я не можу це пояснити... – Рікей і Драгон переглянулись.

– Враховуючи здібності Алена, я схильний прислухатись, до таких передчуттів, – вже занепокоєно заговорив Драгон.

– На кораблі тільки хранителі, чи є прості люди? – запитав Ален у Драгона.

– Наскільки мені відомо: окрім солдатів тіньового, там присутні високопоставлені особи Вищої Знаті й представники королівства Терріан, – відповів Драгон. 

– Крім Діани, вони ще когось супроводжують?

– Ні. Хочеш сказати… – припустив Драгон.

– Тут два варіанти: або одержимість, або демони придумали щось масштабне.

– Чому вона проявилось саме зараз? – занепокоєно мовив Рікей.

– Можливо й не проявилось, ми ж не відчуваємо нічого, – припустив Драгон.

– Значить тільки Ален відчуває «це», чим би воно не було, – підсумував Рікей.

– Якщо щось подібне потрапить в столицю, то наслідки будуть непередбачувані, – заговорив збуджено Драгон.

– Згоден, але що робити? – занепокоєно поглядаючи на кораблі, запитав Рікей.

– Не думаю, що це одержимість, демони не практикують подібного з тілами мертвих, надто великі ризики, та й навряд вони на семи колах могли передбачити подібні сценарії, – задумливо мовив Драгон.

– Значить другий варіант? – запитально поглянув Рікей на Драгона.

– Знати б ще, що це за другий варіант, – тихо мовив Драгон.

– А чому б не піти до них й не розповісти все як є? – запропонував Рікей.

– Раз вони пішли на подібне, то напевно знайдеться і запасний план, – тепер вже заговорив Ален.

– Ален правий, так ризикувати не можна, – підтримав Алена Драгон.

– А могли вони помістити в якості сюрпризу зібрану енергію? – звернувся Ален до Драгона.

– Натякаєш на земну вибухівку?

– Саме так. Якщо це бомба уповільненої дії.

– Тоді має бути печать і умови активації, – потер бороду Драгон.

– А що, як вона реагує на силу? – висловив здогадку Ален.

Драгон почухав потилицю, було видно, що він роздумує не тільки над словами Алена, але й над іншими можливими варіантами. Драгон ще раз поглянув в сторону кораблів, а потім заговорив.

– Це можливо, але питання на яку кількість сили вона розрахована? На тому кораблі є два командири, що по силі не поступаються командирам легіонів, і нас троє.  

– Може розрахунок зроблено на конкретну людину? – мовив Рікей, який також розмірковував над припущенням Алена. 

– Вони направляються в місто, – повідомила Кайлі, яка до цього слухала.

– Так, що будемо робити, шановні командири? – звернувся до них Рікей.

– Ален, а ти не можеш побачити, що це за енергія? – звернувся до нього Драгон. – Адрі розповідала, що твоя Воля дозволяє робити подібне.

– Я можу бачити тільки життєву енергію, а це випадок іншого роду. Та і я вже намагався. Хіба що... – Рін, тобі доступні спогади, коли я перший раз прийшов до тями?

– Так, хочеш випробувати його?

– В теорії зв'язок встановлено, і я можу використовувати ту силу.

– Тільки ми не знаємо, що це за сила, і яким буде ефект від її використання, – уточнила Рін.

– З цим розберемось потім, зараз головне захистити місто. Та й інших ідей немає.

– Тільки знай, що я була проти.

– Як завжди... – пожартував Ален

– По виразу твого обличчя бачу, що ти щось придумав? – мовив Драгон.

– В мене є план, але для його здійснення потрібна ваша допомога.

– Це наш обов’язок, – посміхнувся Рікей.

– Для початку слід відокремити делегацію від міста.

– Візьму  це на себе, – виголосив Рікей.

– Наступні слова прозвучать трохи дико, але слід створити бар’єр…

– Я зрозумів, – кивнув Драгон. – Печать може спрацювати, як ефір, тільки замість поглинання, вона підсилить вибух.

– Я ж займуся безпосередньою загрозою. Головне, щоб Натаніель не наробив дурниць, – Ален і Драгон переглянулись.