ГЛАВА 54

«Silent enim leges inter arma» (Закони мовчать під час війни) (Цицерон)

Портал закрився і Ален опинився в густому лісі. З першого погляду, він нічим не відрізнявся від того, що був на шостому колі. Тільки тут вже не падав вогняний дощ, а крони дерев переплелись, зануривши це місце в темряву.

– Ми точно на сьомому колі? – з недовірою мовив Ален.

– Перший його етап, – відповіла Рін.

– А є ще й інші? – здивувався Ален.

– Якщо мені не зраджує пам'ять, то їх має бути три. Перший – це ліс, другий – піски, або пекельна пустеля, а третій, там швидше за все й тримають полонених, свого роду столиця цього світу – місто Діт.

– Якщо вони хоч на половину схожі на попередні кола, то нам доведеться подолати значний шлях, – задумався Ален.

Зненацька в голові Алена почав лунати голос, з кожним разом він ставав все гучнішим.

– Не стримуй сили, дай допомогти тобі, вона знищить всіх твоїх ворогів!

– Хто це? Рін!... – закричав збентежений Ален.

Проте Рін він не почув, а був лише невідомий голос, і це лякало найбільше. Крок за кроком – страх брав верх. Ален не міг поворухнутись, тепер його власне тіло нагадувало в’язницю. Він бачив, розумів, що відбувається, проте зробити нічого не міг. І на додачу до усього, він не відчував присутності Рін, якщо з першим ще можна було боротись, то останнє – породжувало пустоту, яка все росла.

– Вивільни її! – все повторював голос.

– Хто ти, й де Рін?! Невже почалося... – силою волі Алену вдалося на мить побороти страх і обдумати ситуацію. Єдиним логічним поясненням було це. – Що ж робити?

– Відкрий свою приховану силу, – не вгавав голос.

– Відкрити? Цей стан не схожий на повний контроль, інакше, я б вже давно не міг мислити подібним чином, значить – щось не дає йому отримати повний контроль. Рін? Можливо, але її сила не надто відрізняється.  Значить – щось інше. Воля? Якщо б вдалося поговорити з Іскрою, то можливо, я б отримав відповіді. Але як? Минулого разу вона сама побажала поговорити, а можливо, вона і зараз намагається, тільки я не чую. Слух, зір… це все відчуття, які працюють ззовні, зараз вони, по всій видимості, заблоковані. Тут слід використати щось інше. Щось інше… А якщо не опиратись, можливо, під час процесу об’єднання, я зможу пробитись і поговорити з нею. Ризиковано звичайно, але виходу немає.

– Вивільни її!

– Я згоден, – виголосив Ален.

– Він згоден! – урочисто мовив голос. – Звільни свій розум.

Ален, наскільки це було можливо, звільнив свій розум від будь-яких думок. Як за наказом, в його голові стали з’являтися картини з історії Землі й Едему. Тут були злети й падіння людства, війни за віру й ради наживи… За секунду він побачив падіння одних, і возвеличення інших. Поступово картини почали змінюватись, тепер вони показували невідоме місце. Він ще не зустрічав подібного ні тут, ні тим більше на Землі. В тому місці йшли битви, які важко уявити. Сутичка з п’ятим, в порівнянні з ними, здавалась дитячою грою.

– Невже це... – Ален не встиг договорити, як розум почав провалюватись в безодню, подібне явище він вже неодноразово переживав.

– Тепер ти побачив те, що давно хотів.

З ним розмовляла не хто інша, як Іскра.

– Те, що давно хотів? – розгублено мовив Ален. – Значить я не помилився.

– Я думала розірвати ваш зв'язок раніше, але вирішила, що тобі пора побачити.

– То це вони загрожують цьому світу? – налякано мовив Ален.

– Не тільки цьому, а усім вимірам. Якщо вони знайдуть шлях сюди, то  настане Судний день. Не демони принесуть його, а саме вони. Тепер ти знаєш частину правди.

– Доведеться довго просити вибачення, – пожартував Ален.

– Добре, хоч ти це усвідомлюєш, – мовила Іскра.

– А чому минуло разу наш діалог відбувся трохи по-іншому?

– Ти вже напевно чув цю фразу не один раз, але я повторюсь: «Не все одразу».

– Як бути з моїм становищем?

– Цього разу я зможу компенсувати дисбаланс, однак при другому поклику тобі вже самому доведеться давати собі раду.

– І як це зробити? – спочатку розгубився Ален, а потім зібравши думки докупи додав. – Вірніше, теорію я зрозумів, але як це на практиці втілити?

– Доведеться піти на невеликий ризик і прийняти силу Гелактіону. А потім зробити те, що вдалося тільки одній групі ангелів.

– Баланс? – припустив Ален.

– В точку, ти швидко вчишся, – похвалила його Іскра. –  Взявши під контроль силу Гелактіону, ти зможеш добитися встановлення зв’язку з Едемом.

– Простіше кажучи, в моєму теперішньому становищі, тільки за допомогою однієї великої сили, я зможу встановити міст з іншою?

– Так, – ствердно кивнула Іскра.

– Це нагадує взаємодію з Серафіелем, тільки завдяки силі Рін я зміг компенсувати нестабільність.

– Тільки тут на кін буде поставлено куди більше.