704 322
“Альфа”
Анотація до книги "Альфа шукає няню... і неприємності"
Мій бос — ведмідь. Не метафорично, буквально.
І якщо я ще раз назву його «паном Берестом», він, мабуть, завиє.
А якщо подивлюсь йому в очі, я завию перша. Бо я шукала спокійну роботу нянею: знайшла живий дім, трьох ведмежат і Альфу, який командує навіть чайником.
Тепер головне — не закохатись у босса.
Або хоча б не вкусити його першою.
На вас чекає:
#бос та підлегла
#кохання та пригоди
#альфа
#діти з характером
#таємниці, авторські раси, бойові сцени
Коментарі рятують авторку від ведмежої сплячки, а кожне ваше сердечко — це ковток натхнення для мене ❤️
І якщо я ще раз назву його «паном Берестом», він, мабуть, завиє.
А якщо подивлюсь йому в очі, я завию перша. Бо я шукала спокійну роботу нянею: знайшла живий дім, трьох ведмежат і Альфу, який командує навіть чайником.
Тепер головне — не закохатись у босса.
Або хоча б не вкусити його першою.
На вас чекає:
#бос та підлегла
#кохання та пригоди
#альфа
#діти з характером
#таємниці, авторські раси, бойові сцени
Коментарі рятують авторку від ведмежої сплячки, а кожне ваше сердечко — це ковток натхнення для мене ❤️
“Ліна шукала спокійну роботу нянею — знайшла живий дім, трьох ведмежат і Альфу, який командує навіть чайником.
Тепер головне, не закохатись у босса.
Або хоча б не вкусити його першою.”
Зміст книги: 77 глав
1 071 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЛюбов, ведмеді й трохи хаосу — усе, як ми любимо!
Ласкаво прошу в «Альфа шукає няню і… неприємності» — тут перевертні готують сніданок, розумний дім бурчить голосніше за господаря, а серце б’ється швидше, ніж кава закипає в чайнику.
Якщо ви любите:
– історії, де бос — грізний альфа, а дім має власну думку,
– дітей, які підкорюють серце швидше, ніж герой,
– і slow burn-кохання, що пахне сосною, теплом і небезпекою —
тоді знімайте взуття, заходьте в дім Береста й вмощуйтесь зручно.
І не забудьте про зірочку, коментар або підписку — саме ваша активність гріє авторку краще за ведмежі обійми й допомагає історії рости ❤️
Дуже цікаве місце. Тепло, по-домашньому та зі своїми таємницями. Чому пішла їх мама? Хто ті "білки"? Що ще вміє робити дім? Як будуть будуватись відносини з дітьми, а з Северином? Хто з них перший щось таке зрозуміє та відчує? Коли по неї прийдуть лиси? І ще багато інших питань. Класна історія, читається дуже легко. Якби була вся книга відразу, проковтнула би за один раз, без перерви. Дякую.
OY, Оце я розумію, читач зайшов у мій ліс не просто з ліхтариком, а з цілим детективним набором ))
Ваші запитання — це чисте золото для авторки, бо означає: ви не просто читаєте, ви проживаєте історію. Приємно мати Вас серед читачів, тримайтесь, попереду розкриття секретів, на всі питання будуть відповіді)
Казково, пробувала трохи не читати проди, щоб побільше було на наступний день, але не можу. Мабуть це буде моя найулюбленіша книга Вашого написання. Дякую. Надхнення
Мила Мила, Пані Мило, Ви щойно сказали ті слова, після яких авторка офіційно може піти й розплакатися… але красиво)) Дякую за тепло, за емоції й за те, що читаєте з серцем.
Ліна відчуває , що її місце тут. Знайомство пройшло нормально. Діти придивляються. А маленька королева зразу її прийняла. Хлопці думають. Звичайно, що випробування від них будуть. Як же без пригод! А будинок вражає! Дуже затишний, великий, турботливий. Як і його господар. Правил дуже багато. Але це, можливо
пов'язано із особливостями лісу. Головне - перше знайомство відбулося. Але чи вийде Ліні тут сховатися від своєї сім'ї?
Дякую за проду і чекаю на продовження! З нетерпінням!
Наталія Діжурко, Пані Наталіє, дякую за такий уважний і «аналітичний» відгук — Ви підмітили майже все, що я хитро розкидала між рядками) Дякую, що чекаєте — це надихає писати швидше і ще соковитіше!
Багато таємниць)
Тетяна, Пані Тетяно, таємниці — це моя авторська валюта)
Без них у Ліни було б життя, як манка без масла: ситно, але нудно.
Доброго ранку , мені подобається книга , хочеться читать і читать, дуже цікаво що далі?
Анжела Чайка, Пані Анжело, доброго ранку.
Оце найкращі слова, якими можна розбудити авторку — «хочеться читати і читати»)
Рада, що Вас затягнуло в цю історію — Ліна та Альфа саме для цього і створені: щоб читач прокидався з думкою «а що там далі?..»)
ага, "як,як" - холод по шкірі, якщо реально уявити - сама серед незнайомого лісу
Леся Літвішко, Пані Лесю, дякую — Ви зараз описали саме той ефект, на який я й націлювалась) Рада, що сцена «працює».
Розумний будинок - technology.
А правила - прикольні. треба собі деякі взяти в роботу
Юлія Гирина, Якщо візьмете якісь правила у роботу — не дивуйтеся, якщо хтось із домашніх шанобливо почне називати Вас «Альфою».)
Приємно мати Вас серед читачів, тримайтесь, попереду ще цікавіші “функції” будинку!
Вогонь!!!!
Алена Бойчук, Пані Алено, дякую! Така реакція — найкращий спосіб розігріти авторку сильніше, ніж кава з корицею)
Хочеться читати і читати, з нетерпінням чекаю продовження
Va Levskaya, Рада, що історія затягує так, що не хочеться виринати.) Дякую!
Кайф ❤️
Va Levskaya, дякую! Рада, що вам «зайшло на кайф» — значить, Ліна з Альфою виконують свою місію зі 100% ефектом.)
Як все задіяно на почуттях. Аж у мене мурахи по тілу.
Дякую! Чекаю на оновлення!♥️
Наталья Русанова, Пані Наталю, щиро дякую Вам за такі емоційні слова.
Якщо сцена викликає мурахи, значить, почуття героїв дійсно «дійшли» до читача, і це безцінно для авторки.
Далі буде ще глибше, тепліше й хвилююче — обіцяю)
Оновлення вже готується!
Щось правил все таки забагато.... нагадує військову дисципліну!(
Елена, Пані Олено, дякую за щирість — ціную такий відгук!
Так, на перший погляд правила справді можуть здаватися «майже військовою дисципліною». Особливо, якщо дивитися очима людини, яка щойно ступила у дім Береста.
Але тут є важливий нюанс: у родині, де троє перевертнів-малюків, магія та розумний дім: анархія могла б швидко перетворитися не на веселощі, а на травматологію))
Тому правила — це радше рамки безпеки та любові, ніж муштра.
Дякую, що ділитеся відчуттями, це робить історію живою)
Дітки дуже милі. поки що все спокійно . процес прибирання йде своїм ходом
Юлія Гирина, Пані Юліє, дякую за відгук)
Так, дітки зараз демонструють себе з «янгольського боку» — але Ви ж відчуваєте, що це лише затишшя перед маленькими бурями? Рада, що стежите так уважно)
Подобається!Інтригуюче!Груша
Любов Груша, Пані Любове, щиро дякую!
Рада, що історія Вам подобається й тримає інтригу — попереду ще багато цікавого)
Як цікаво побудована взаємодіяти між батьком і дітьми та розумним будинком. І відчувається початок зародження почуттів і у Северина до Ліни, і у неї до Альфи. Маленька принцеса прийняла Ліну, довіряє їй і батькові це подобається,бо няня так йому потрібна.
Дякую та чекаю на продовження!♥️
Наталья Русанова, Щиро дякую за Ваші щирість і чутливість до деталей)
Продовження вже близько! ❤️
☺️♥️❤️?
Татьяна Безкоровайная, Пані Тетяно, дякую за ці емоції — приймаю кожне серденько)
Рада, що історія відгукується.
Цікава історія. Дякую автору. Бажаю успіху та натхнення.
Тамара Анісімова, щиро дякую за такі теплі слова!
Рада, що історія Вас зацікавила — це додає сил і натхнення творити далі)
Історія зацікавила. Чекаю продовження.
Оксана, Пані Оксано, щиро дякую!
Рада, що історія Вас зацікавила — це найкраще, що може почути авторка на старті)
Продовження вже готується, тож зовсім скоро буде нова порція подій.
❤️♥️?
Татьяна Безкоровайная, ❤️♥️❤️
Дуже подобається. Чекаю на продовження
Лиля Вовкодав, Пані Лілю, щиро дякую!
Рада, що історія Вам до душі — такі слова надихають творити ще тепліше й глибше.
Продовження вже в роботі!)
Любий авторе, хочеться розділ від Северина. Дякую, дуже затишно у вашій історії. Чомусь навіть відчувається як Софа пахне дитинкою)
Лось Наталья, Фокал Береста дає зовсім інший смак історії: стриманий, глибокий, з тими внутрішніми переживаннями, які він нікому не озвучує. Тож найближчим часом обов’язково подарую Вам главу з його поглядом) Дякую!
Ліна знаходить підхід і спільну мову з дітьми. цікаво , що за небезпека ховається за межами будинку у лісі?
Юлія Гирина, Ліс там не просто ліс, межа — встановлена не випадково. Те, що ховається за нею, не терпить людської цікавості — навіть якщо ця «людина» з кігтиками)
Обіцяю: ця таємниця відкриватиметься поступово, у наростаючому ритмі, щоб Ви відчули і напругу, і магію.
Цікава сім'я)
Тетяна, Так, сімейка у Береста — особлива: тепла, згуртована, з характером і своєю чарівною «родинною хаотичністю») Дякую!
Дуже хочеться знати враження про знайомство від Сиверина. Дякую. Чекаю продовження.
Галя Канцір, Северин буде у третьому розділі, зовсім скоро)
чекаю на продовження , хочеться дедалі більше сторінок ?
Світлана Татарчук, Пані Світлано, дякую щиро!
Рада, що хочеться більше — це найкращий сигнал для авторки)
Працюю над продовженням, щоб тішити Вас новими сторінками частіше.
Якось так по-домашньому, наче Ліни тут місце, мені так здалося)
Olga st, Ви дуже тонко відчули атмосферу, дякую!
Дуже інтригуюче. Шкода що книга в процесі написання. Це не дає змоги проковтнути її відразу)))
Елена Тихоненко, Пані Олено, дякую щиро за такий теплий відгук!
Розумію Вас на всі сто — коли історія «заходить», хочеться мати цілу книгу під рукою і читати без зупинок до світанку))
Але є й маленький плюс у форматі «в процесі»: Ви проживаєте історію разом із героями, майже в режимі реального часу — і можете впливати коментарями, емоціями, здогадками ❤️
Северін просто шикарний, такий впевнений, спокійний) подивимось як діти себе будуть поводити)
Тетяна, Пані Тетяно, щиро дякую!
Так, Северин саме такий — упевнений, стриманий, з тією внутрішньою силою, яка відчувається без зайвих слів. Поруч із ним і справді спокій огортає сам собою.
А от діти… ох, вони ще покажуть увесь спектр своїх талантів)
Попереду — випробування для нервів, фантазії та почуття гумору няні. І не лише няні.
Чекаю продовження з нетерпінням. Наразі від історії віє темпом і спокоєм. Ніби загорнулася у м'який і теплий плед. Дякую.
Вікторія Нагаївська, Пані Вікторіє, дякую Вам за такі ніжні слова!
Мені дуже приємно, що історія створює саме цей ефект)
Наразі нема вибухових епізодів але вспрівно з нетерпінням чекається на проду як так можна писати по різному але неменш цікаво?
Оля Стецина, то магія! Але нікому не кажіть, бо це таємниця))
Вибухові епізоди очікують вас у третьому розділі) Дякую!
я хочу такий будинок XD от мені цікаво, то ж не просто технологія, там точно якийсь дух замішаний. Я тепер ще більше хочу продовження
Побільше вам натхнення!!! Щоб нам було побільше класних історій
Татія Суботіна, Чекаю з нетерпінням ))
Так хочеться тепла до кави,
Щоб руки зігрівав не лиш стакан.
Коли пройшли жовтневі вже заграви,
Душа та серце не зхололи в листопад.
Злітали мрії в пасмурове небо,
Як голуби обсмикані ущент.
Тоді усім істотам дуже треба,
Тепло та дім, і хтось,
Хто вкриє пледом за плечем...
Навіяло!) Легкого вам пера, Авторко та тепла!
Наталья Русанова, Рада, що зподобалося!
Ніби всім сподобалась няня, як і їй всі теж. А далі подивисось,як воно там буде.
Дякую!♥️ Чекаю на продовження!♥️
♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️
Настя Настя, Пані Насте, дякую Вам за ці сердечка — приймаю кожне)
Ваш теплий жест дуже надихає!
Дякую❤️
Дуже тепла та затишна прода ❤️ ... пішла варити каву)))
З нетерпінням чекаю продовження❤️
Viktoriia, Пані Вікторіє, дякую Вам від щирого серця!
Якщо після прочитання захотілося зварити каву та загорнутися в затишок — значить, атмосфера спрацювала саме так, як я й мріяла)
Бажаю Вам смачної кави та гарного настрою, а продовження вже невдовзі постукає у двері ❤️
як класно, але так мало, чекаю наступну проду.
Мила Мила, Пані Мило, щиро дякую!
Рада, що Вам «зайшло», навіть якщо порція видалася замалою))
Дуже тепла книга, як тиха золота осінь з пледом і теплим чаєм... Дякую, пані авторко, натхнення вам.
Лось Наталья, Пані Наталю, який поетичний і теплий образ Ви подарували цій історії! Щиро дякую Вам за Ваше тепло і чутливість до атмосфери)
Дуже відгукується історія теплом і затишком. Кожне слово на своєму місці... і в серці ) дякую!
Надежда Элпис, Пані Надіє, дякую Вам за такі ніжні й щирі слова!
Для мене це надзвичайно цінно — коли історія не просто читається, а відгукується в серці.))
Клас. Мені подобається, відчуття впевненості та виважених слів.
Olga st, щиро дякую!
Рада, що Ви відчули цю впевненість і виваженість — саме так і мав звучати Берест у цій сцені: спокійно, по-дорослому, без тиску, але так, щоб поруч ставало тепло й безпечно.
Ваш відгук дуже цінний, дякую, що ділитеся враженнями))
Сльози на очах від такої любові батька, від того, як він розповідав про свої скарби)) ох ці маленькі бешкетники) один за всіх))) ох ці правила, але ж яка чудова родина, як у них все чітко) але найголовніше, що тут є любов між батьком та дітьми)) Дякую вам за проду, Татіє, чекаю на продовження з нетерпінням♥️
Карина Кльок, Мені неймовірно приємно, що сцена з татом і дітьми торкнула Вас так глибоко. Щиро дякую Вам за Ваші емоції, за те, що переживаєте історію серцем ❤️
Хоч і багато правил,але то від турботи про дітей і про сім'ю. Їй подобається будинок і його безпечний захист та і діти дружні між собою теж подобаються. А от чи сподобається вона хм, то залежить від неї.
Наталья Русанова, Пані Наталю, дуже мудро сказано) Дякую!
цікаво
Леся Літвішко, Пані Лесю, дякую Вам!
Рада, що тримає інтерес — попереду ще більше емоцій і подій, тож нудьгувати точно не доведеться)
Від такої кількості правил відразу хочеться втекти!))) Хоча...до всього можна привикнути....ну майже до всього!)))
Елена, Пані Олено, усміхнулась із Вашої реакції — абсолютно природна думка.
Коли читаєш список правил уперше, справді хочеться спакувати валізу й утекти в ліс до білок.))
Оце то правила. Але вони розраховані на підтримку дітей, а не на повчання і примус . Правила направлені на допомогу і розвиток , а не на пригнічення особистості. Тато т дійсно любить дітей, піклуватися і захищає. дає розвиватись усім
Юлія Гирина, Щиро дякую за такий проникливий погляд, Ви дуже тонко відчуваєте суть цієї сім’ї)
Оце так чоловік) за ним як за стіною і сподіваюсь Ліна це відчує)
Тетяна, Пані Тетяно, щиро дякую за такий теплий коментар)
Ой не можу, "кішки теж люблять солодке"))) ох, Ліно, граєш з вогнем, з цим своїм "пан"))) а здається, що не одну Ліну пронизує тремтіння і якісь відчуття поряд з Северином, а і його)) Дякую вам за проду, Татіє, чекаю на продовження з нетерпінням ♥️
Карина Кльок, Щиро дякую Вам за емоції й за те, що переживаєте сцени разом з героями ❤️
Продовження вже «дихає в спину» — скоро буде!
Я не уявляю, як можна покинути такого чоловіка) він неймовірний, такий милий ведмедик) ох і розмова в них, але ці його дії — дуже мило, видно, що він гарний тато та чоловік) Так, Ліні такп доведеться щось сказати) Дякую вам за проду, Татіє♥️
Карина Кльок, Пані Карино, дякую — Ви знову влучили в саме серце сцени♥️ Щиро дякую за Ваші емоції — вони додають стільки тепла й натхнення писати далі!
Здається між Ліною та ведмедиком проскочують спалахи, якби там серйозними відносинами не запахло.
Ирина, Пані Ірино, дякую за спостережливість) Скажімо так: доля вже поставила свічку на вікні — лишилося дочекатися, коли вони це помітять)
Відповідаючи на Ваше питання пані авторко - як на мене, то помилилася Ліна чи ні, то одна справа, а те що це був її вибір - інша справа. Була то помилка чи ні, сподіваюся Ви нам розкажете) із задоволенням чекаю оновлень)
Тетяна Жук, Пані Тетяно, дякую Вам за настільки мудрий і влучний коментар.
Ви підсвітили головне: не завжди важливо, правильним був вибір чи ні — важливо, що він був зроблений власноруч. Ліна вперше обрала себе, а не чужі вимоги. І цей крок уже змінює її долю, навіть якщо шлях виявиться тернистим.)
думаю дітки їй влаштують гарний прийомчик
Мила Мила, Фантазія в них — як у армії фейрі, тож Ліні точно не дадуть засумувати.)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати