582 263
“Альфа”
Анотація до книги "Альфа шукає няню... і неприємності"
Мій бос — ведмідь. Не метафорично, буквально.
І якщо я ще раз назву його «паном Берестом», він, мабуть, завиє.
А якщо подивлюсь йому в очі, я завию перша. Бо я шукала спокійну роботу нянею: знайшла живий дім, трьох ведмежат і Альфу, який командує навіть чайником.
Тепер головне — не закохатись у босса.
Або хоча б не вкусити його першою.
На вас чекає:
#бос та підлегла
#кохання та пригоди
#альфа
#діти з характером
#таємниці, авторські раси, бойові сцени
Коментарі рятують авторку від ведмежої сплячки, а кожне ваше сердечко — це ковток натхнення для мене ❤️
І якщо я ще раз назву його «паном Берестом», він, мабуть, завиє.
А якщо подивлюсь йому в очі, я завию перша. Бо я шукала спокійну роботу нянею: знайшла живий дім, трьох ведмежат і Альфу, який командує навіть чайником.
Тепер головне — не закохатись у босса.
Або хоча б не вкусити його першою.
На вас чекає:
#бос та підлегла
#кохання та пригоди
#альфа
#діти з характером
#таємниці, авторські раси, бойові сцени
Коментарі рятують авторку від ведмежої сплячки, а кожне ваше сердечко — це ковток натхнення для мене ❤️
“Ліна шукала спокійну роботу нянею — знайшла живий дім, трьох ведмежат і Альфу, який командує навіть чайником.
Тепер головне, не закохатись у босса.
Або хоча б не вкусити його першою.”
Зміст книги: 88 глав
1 043 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЛюбов, ведмеді й трохи хаосу — усе, як ми любимо!
Ласкаво прошу в «Альфа шукає няню і… неприємності» — тут перевертні готують сніданок, розумний дім бурчить голосніше за господаря, а серце б’ється швидше, ніж кава закипає в чайнику.
Якщо ви любите:
– історії, де бос — грізний альфа, а дім має власну думку,
– дітей, які підкорюють серце швидше, ніж герой,
– і slow burn-кохання, що пахне сосною, теплом і небезпекою —
тоді знімайте взуття, заходьте в дім Береста й вмощуйтесь зручно.
І не забудьте про зірочку, коментар або підписку — саме ваша активність гріє авторку краще за ведмежі обійми й допомагає історії рости ❤️
Чекаю продовження з нетерпінням. Наразі від історії віє темпом і спокоєм. Ніби загорнулася у м'який і теплий плед. Дякую.
Вікторія Нагаївська, Пані Вікторіє, дякую Вам за такі ніжні слова!
Мені дуже приємно, що історія створює саме цей ефект)
Наразі нема вибухових епізодів але вспрівно з нетерпінням чекається на проду як так можна писати по різному але неменш цікаво?
Оля Стецина, то магія! Але нікому не кажіть, бо це таємниця))
Вибухові епізоди очікують вас у третьому розділі) Дякую!
я хочу такий будинок XD от мені цікаво, то ж не просто технологія, там точно якийсь дух замішаний. Я тепер ще більше хочу продовження
Побільше вам натхнення!!! Щоб нам було побільше класних історій
Татія Суботіна, Чекаю з нетерпінням ))
Так хочеться тепла до кави,
Щоб руки зігрівав не лиш стакан.
Коли пройшли жовтневі вже заграви,
Душа та серце не зхололи в листопад.
Злітали мрії в пасмурове небо,
Як голуби обсмикані ущент.
Тоді усім істотам дуже треба,
Тепло та дім, і хтось,
Хто вкриє пледом за плечем...
Навіяло!) Легкого вам пера, Авторко та тепла!
Наталья Русанова, Рада, що зподобалося!
Ніби всім сподобалась няня, як і їй всі теж. А далі подивисось,як воно там буде.
Дякую!♥️ Чекаю на продовження!♥️
♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️
Настя Настя, Пані Насте, дякую Вам за ці сердечка — приймаю кожне)
Ваш теплий жест дуже надихає!
Дякую❤️
Дуже тепла та затишна прода ❤️ ... пішла варити каву)))
З нетерпінням чекаю продовження❤️
Viktoriia, Пані Вікторіє, дякую Вам від щирого серця!
Якщо після прочитання захотілося зварити каву та загорнутися в затишок — значить, атмосфера спрацювала саме так, як я й мріяла)
Бажаю Вам смачної кави та гарного настрою, а продовження вже невдовзі постукає у двері ❤️
як класно, але так мало, чекаю наступну проду.
Мила Мила, Пані Мило, щиро дякую!
Рада, що Вам «зайшло», навіть якщо порція видалася замалою))
Дуже тепла книга, як тиха золота осінь з пледом і теплим чаєм... Дякую, пані авторко, натхнення вам.
Лось Наталья, Пані Наталю, який поетичний і теплий образ Ви подарували цій історії! Щиро дякую Вам за Ваше тепло і чутливість до атмосфери)
Дуже відгукується історія теплом і затишком. Кожне слово на своєму місці... і в серці ) дякую!
Надежда Элпис, Пані Надіє, дякую Вам за такі ніжні й щирі слова!
Для мене це надзвичайно цінно — коли історія не просто читається, а відгукується в серці.))
Клас. Мені подобається, відчуття впевненості та виважених слів.
Olga st, щиро дякую!
Рада, що Ви відчули цю впевненість і виваженість — саме так і мав звучати Берест у цій сцені: спокійно, по-дорослому, без тиску, але так, щоб поруч ставало тепло й безпечно.
Ваш відгук дуже цінний, дякую, що ділитеся враженнями))
Сльози на очах від такої любові батька, від того, як він розповідав про свої скарби)) ох ці маленькі бешкетники) один за всіх))) ох ці правила, але ж яка чудова родина, як у них все чітко) але найголовніше, що тут є любов між батьком та дітьми)) Дякую вам за проду, Татіє, чекаю на продовження з нетерпінням♥️
Карина Кльок, Мені неймовірно приємно, що сцена з татом і дітьми торкнула Вас так глибоко. Щиро дякую Вам за Ваші емоції, за те, що переживаєте історію серцем ❤️
Хоч і багато правил,але то від турботи про дітей і про сім'ю. Їй подобається будинок і його безпечний захист та і діти дружні між собою теж подобаються. А от чи сподобається вона хм, то залежить від неї.
Наталья Русанова, Пані Наталю, дуже мудро сказано) Дякую!
цікаво
Леся Літвішко, Пані Лесю, дякую Вам!
Рада, що тримає інтерес — попереду ще більше емоцій і подій, тож нудьгувати точно не доведеться)
Від такої кількості правил відразу хочеться втекти!))) Хоча...до всього можна привикнути....ну майже до всього!)))
Елена, Пані Олено, усміхнулась із Вашої реакції — абсолютно природна думка.
Коли читаєш список правил уперше, справді хочеться спакувати валізу й утекти в ліс до білок.))
Оце то правила. Але вони розраховані на підтримку дітей, а не на повчання і примус . Правила направлені на допомогу і розвиток , а не на пригнічення особистості. Тато т дійсно любить дітей, піклуватися і захищає. дає розвиватись усім
Юлія Гирина, Щиро дякую за такий проникливий погляд, Ви дуже тонко відчуваєте суть цієї сім’ї)
Оце так чоловік) за ним як за стіною і сподіваюсь Ліна це відчує)
Тетяна, Пані Тетяно, щиро дякую за такий теплий коментар)
Ой не можу, "кішки теж люблять солодке"))) ох, Ліно, граєш з вогнем, з цим своїм "пан"))) а здається, що не одну Ліну пронизує тремтіння і якісь відчуття поряд з Северином, а і його)) Дякую вам за проду, Татіє, чекаю на продовження з нетерпінням ♥️
Карина Кльок, Щиро дякую Вам за емоції й за те, що переживаєте сцени разом з героями ❤️
Продовження вже «дихає в спину» — скоро буде!
Я не уявляю, як можна покинути такого чоловіка) він неймовірний, такий милий ведмедик) ох і розмова в них, але ці його дії — дуже мило, видно, що він гарний тато та чоловік) Так, Ліні такп доведеться щось сказати) Дякую вам за проду, Татіє♥️
Карина Кльок, Пані Карино, дякую — Ви знову влучили в саме серце сцени♥️ Щиро дякую за Ваші емоції — вони додають стільки тепла й натхнення писати далі!
Здається між Ліною та ведмедиком проскочують спалахи, якби там серйозними відносинами не запахло.
Ирина, Пані Ірино, дякую за спостережливість) Скажімо так: доля вже поставила свічку на вікні — лишилося дочекатися, коли вони це помітять)
Відповідаючи на Ваше питання пані авторко - як на мене, то помилилася Ліна чи ні, то одна справа, а те що це був її вибір - інша справа. Була то помилка чи ні, сподіваюся Ви нам розкажете) із задоволенням чекаю оновлень)
Тетяна Жук, Пані Тетяно, дякую Вам за настільки мудрий і влучний коментар.
Ви підсвітили головне: не завжди важливо, правильним був вибір чи ні — важливо, що він був зроблений власноруч. Ліна вперше обрала себе, а не чужі вимоги. І цей крок уже змінює її долю, навіть якщо шлях виявиться тернистим.)
думаю дітки їй влаштують гарний прийомчик
Мила Мила, Фантазія в них — як у армії фейрі, тож Ліні точно не дадуть засумувати.)
Дуже рада зустрічі з тобою в Букнеті!
Броня Сопилка, я також, привіт)
Ні, не помилилась!Просто так нічого не відбувається!
Кара Дженерс, дякую Вам за такий впевнений коментар!
Абсолютно згодна: випадковості інколи — найточніші кроки долі. Особливо, коли ведуть саме туди, де на людину вже чекають)
Точно не помилилась...тут є хоть якийсь шанс на нове життя...а там ніхто з нею не рахувався...а по суті ніхто не любив....(((
Елена, Дякую Вам за такий чуйний погляд — він дуже резонує з історією)
Ліна приїхала додому. Її звір вже це зрозумів!) Дякую за продовження! Легкого, вам, пера, Авторко!
Lyudmila Kovalchuk, Пані Людмило, дякую Вам за такі проникливі слова!)
Дуже затишно у ваших книгах, дякую! Вона знайшла місце, де їй комфортно і безпечно,але так хвилююче добре. А між нею та Берестом такі хвилюючі ніжні почуття виникли, як між істинними. От дійсно не знаєш де втратиш,а де знайдеш.
Дякую! Чекаю на далі!♥️
Татія Суботіна, , ♥️♥️♥️
Зовсім не помилилася :) це доля. Не дарма кішечка муркоче.
Надежда Элпис, Пані Надіє, який чарівний коментар!
І так, інколи доля говорить не грімом, а тихим «мур» у правильний момент) Дякую Вам за цю теплу нотку — вона дуже резонує з історією❤️
Цікаво було почитати думки Северина.
Olga st, щиро дякую! Обіцяю час від часу давати слово Бересту — його думки відкривають зовсім інший бік цієї історії)
Справжня сім'я. Якраз те чого не вистачає Лінії... А довіра з'явиться... Дякую. З нетерпінням чекаю продовження)
Ольга Артьоменко, Пані Ольго, щиро дякую за такий теплий коментар.
Так, Ви дуже точно підмітили: у домі Береста є те, чого Ліні катастрофічно бракувало все життя) Рада, що Ви поруч — продовження вже готується ❤️
ну, враховуючи почуття, то ситуація зовсім інша. А Ваша "підступність" примушує чекати чого завгодно
Леся Літвішко, Пані Лесю, усміхнулася з Вашого коментаря — Ви мене розкрили))) Що поробиш — автор мусить трішки тримати читача в тонусі, щоб емоції не засинали)
Берест обережно дізнається про нову няню, розпитує. І це нормально- він має залишати з нею найдорожчих своїх дітей. Для Ліни після пережитого важко прийняти спокійне нормальне ставлення з турботою.
Юлія Гирина, Пані Юліє, Ви дуже тонко відчули обох героїв! Дякую Вам за безцінну підтримку)
Історія просто ТОП? це найкраще, що я читала?браво автору? . З нетерпінням чекаю продовження….
Катя Редкевич, Пані Катерино, Ваш коментар — це просто вибухова суміш компліментів і натхнення для автора!
Щиро дякую за такі сильні слова — вони безцінні)
Рада неймовірно, що історія так відгукнулася.
Продовження вже у роботі)
Неймовірно подобається і дуже цікаво
Va Levskaya, щиро дякую!
Мені надзвичайно приємно, що історія так Вам зайшла — це велика радість для автора.
Намагатимусь й надалі тримати темп і інтригу)
?подобається...
Наталья Созонович, Пані Наталю, щиро дякую!
Рада, що Вам подобається — Ваша підтримка додає натхнення писати ще з більшим теплом і душею)
Привіт! Мені дуже сподобався твір, дуже інтригуючий. З нетерпінням чекаю продовження.
Валентина Поддубняк, Пані Валентино, щиро дякую!
Дуже рада, що історія Вас заінтригувала — це найкраще, що може статися на початку.
Продовження вже готується, і обіцяю — далі буде ще цікавіше)
Так їх притягує один до одного. А дітки такі милі. Дуже різні , але сама безпосередність
Юлія Гирина, Пані Юліє, дякую за такий теплий відгук!
Так, між ними справді є той магніт — тихий, але впертий, від якого не втечеш, навіть якщо дуже хочеш) Рада, що історія резонує❤️
Дуже цікаво описано їхнє перше спілкування....слова... відчуття... емоції....читала б і читала!!!)))
Елена, Пані Олено, щиро дякую за такі теплі слова!
Мені дуже приємно, що їхній перший контакт «зачепив» Вас на рівні емоцій і відчуттів — саме так і мало спрацювати)
Якщо хочеться читати й читати — значить, хімія між героями пішла в правильному напрямку))
Дякую за про дочку, і це що, такі перші прояви істинної пари?
Светлана Фотина, Пані Світлано, щиро дякую Вам!
Скажімо так: коли між двома з перших хвилин починає «іскрити» та тягнути — це ніколи не буває просто випадковістю)
Цікаво як поладять кішка з ведмедем і ведмежатами:)
Natalia Skrypets, Пані Наталіє, дякую за такий коментар!
Так, поєднання «кішки» з «ведмедем» — це той ще експеримент природи))
Початок цікавезний, вже в передчутті Ліниних пригод з дітьми. А ще заінтригувало, що ж там за межею...
Наташа Ледян Ка, Пані Наталю, щиро дякую!
Рада, що початок Вас зачепив) А те, що за межею, — це окрема історія з присмаком небезпеки та магічних таємниць. Обіцяю: ця лінія ще змусить серце битися частіше)
Дуже цікаво) хочеться ще! Натхнення Вам, пані авторко)
Тетяна Жук, Пані Тетяно, щиро дякую!
Дуже тішуся, що Вам цікаво й хочеться продовження — це найкраща мотивація для автора.
Натхнення вже працює на повну, тож нові сторінки не забаряться)
Я не знаю, як правильно про таке писати в коментарях і наскільки вітається, але там де йдеться про правила написано "закат сонця", мабуть, одруківка.
P.s. Уже обожнюю цю історію, початок із зануренням в атмосферу перехоплює подих
Ася Любарська, Пані Асю, щиро дякую за уважність і делікатність у подачі зауваження)
Такі коментарі дуже цінні — Ви допомагаєте робити текст кращим. Ви маєте рацію: це була одруківка, і я її вже виправила.
А Ваше P.S. — це бальзам на душу автора)
Дуже рада, що атмосфера з перших рядків зачепила. Намагатимусь підтримувати цей рівень і надалі)
Цей діалог з іменами ("просто Брест /просто Ліна") — бомбісімо) Ліна розгубилася трохи) я не можу з них) здається для Ведмедя четверта бешкетниця буде)) я в захваті від цього чоловіка) Дякую вам за проду, Татіє, чекаю на продовження з нетерпінням ♥️
Карина Кльок, Щиро дякую Вам за такий емоційний відгук — він гріє та надихає писати далі. Продовження вже на підході)
початок цікавий, натхнення вам
Людмила Кучер, Пані Людмило, щиро дякую!
Дуже приємно, що початок зацікавив — це найкращий знак для автора.
Натхнення вже підживлене Вашими словами, тож продовження не забариться)
дякую, як завжди, щось нове, оригінальне
Леся Літвішко, Для мене важливо щоразу приносити читачеві щось свіже й оригінальне — радію, що це відчувається)
Нехай і далі історія радує Вас новизною та емоціями!
цікаво, очікую, як і. попередні книги, ці пві
Леся Літвішко, Пані Лесю, щиро дякую!
Дуже рада, що й ця історія привернула Вашу увагу — сподіваюся, вона подарує Вам не менше емоцій, ніж попередні)
Мені подобається як описано емоції і напруга, здається що на рівні шкіри вже все зрозуміло... Чекаю на продовження.
Olga st, щиро дякую за такі слова!
Мені надзвичайно приємно, що емоції та напруга передалися так природно — коли читач «відчуває шкірою», значить сцена спрацювала)
Рада, що історія Вас тримає — продовження вже готується)
Гарні дітки, впевнена, перевірки теж будуть гарні, навіть, вишукані.
Натхнення, хай будинок не буркотить, Ліні потрібен спокій і гармонія.
Светлана Фотина, Пані Світлано, дякую Вам за такий теплий відгук!
Дітки в Альфи справді чудові… фантазії в них вистачає на «вишукані» перевірки)
Обіцяю: нудьгувати Ліні точно не доведеться.)
Все вроді логічно....але навіщо телефони здавати?! А старшенький щось замітив!!! І будинок чимось клацнув!!! І чого би це?!)))
Елена, дякую за уважне читання — Ви, як завжди, помічаєте деталі))
Телефони — це не лише про «строгість Альфи», а про безпеку. Діти хоч і перевертні, але вони все ж діти, і так само, як людські, мають залежність від інтернету та «потяг щось зняти й викласти». А от уже що саме вони можуть ненароком зафільмувати у домі Альфи — дізнаємось згодом)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати