567 279
“Альфа”
Анотація до книги "Альфа шукає няню... і неприємності"
Мій бос — ведмідь. Не метафорично, буквально.
І якщо я ще раз назву його «паном Берестом», він, мабуть, завиє.
А якщо подивлюсь йому в очі, я завию перша. Бо я шукала спокійну роботу нянею: знайшла живий дім, трьох ведмежат і Альфу, який командує навіть чайником.
Тепер головне — не закохатись у босса.
Або хоча б не вкусити його першою.
На вас чекає:
#бос та підлегла
#кохання та пригоди
#альфа
#діти з характером
#таємниці, авторські раси, бойові сцени
Коментарі рятують авторку від ведмежої сплячки, а кожне ваше сердечко — це ковток натхнення для мене ❤️
І якщо я ще раз назву його «паном Берестом», він, мабуть, завиє.
А якщо подивлюсь йому в очі, я завию перша. Бо я шукала спокійну роботу нянею: знайшла живий дім, трьох ведмежат і Альфу, який командує навіть чайником.
Тепер головне — не закохатись у босса.
Або хоча б не вкусити його першою.
На вас чекає:
#бос та підлегла
#кохання та пригоди
#альфа
#діти з характером
#таємниці, авторські раси, бойові сцени
Коментарі рятують авторку від ведмежої сплячки, а кожне ваше сердечко — це ковток натхнення для мене ❤️
“Ліна шукала спокійну роботу нянею — знайшла живий дім, трьох ведмежат і Альфу, який командує навіть чайником.
Тепер головне, не закохатись у босса.
Або хоча б не вкусити його першою.”
“Коли в домі троє дітлахів-перевертнів, а твій бос – альфа-ведмідь, спокою не буде. Але буде кохання, що варте всіх ризиків!”
Зміст книги: 88 глав
1 036 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЛюбов, ведмеді й трохи хаосу — усе, як ми любимо!
Ласкаво прошу в «Альфа шукає няню і… неприємності» — тут перевертні готують сніданок, розумний дім бурчить голосніше за господаря, а серце б’ється швидше, ніж кава закипає в чайнику.
Якщо ви любите:
– історії, де бос — грізний альфа, а дім має власну думку,
– дітей, які підкорюють серце швидше, ніж герой,
– і slow burn-кохання, що пахне сосною, теплом і небезпекою —
тоді знімайте взуття, заходьте в дім Береста й вмощуйтесь зручно.
І не забудьте про зірочку, коментар або підписку — саме ваша активність гріє авторку краще за ведмежі обійми й допомагає історії рости ❤️
Дім прийняв та захистив Ліну, то як можна йому не довіряти?! Цьому здивувалася навіть Марта. А хто то був? Мабуть хтось інший,якому потрібно щось від Береста.
Дякую за цікаве оновлення! Аж у мене волосся дибки було від хвилювання. Чекаю на далі!♥️
Наталья Русанова, Те, що у Вас волосся стало дибки для мене найкраща оцінка сцени.) Щиро дякую за тепло, емоції й за те, що Ви так проживаєте історію.
Працюю далі ♥️
Захоплююче. Дуже цікаво закручено сюжет. Заінтригували. З нетерпінням чекаю на продовження.
А щодо запитань:
1. Так довіряю.
2. Хтось, кому цікаві творіння Береста, якісь водянки, мабуть.
Валентина Богославець, Пані Валентино, щиро дякую Вам за такі теплі слова! Далі буде гарячіше, глибше і ще більш загадково.)
Дім розумний, створений Берестом, і він відчув Ліну, як Істину пару... Моторошна прода, але тим цікавіше... Дякую!!!
Елена Рутковская, Дякую Вам за відгук, за уважність і за підтримку. ♥️
Так, я затримала подих! Магія Ваших слів і цікава, і віє небезпекою. Такого цікавого сюжету, а ще не з банальними обʼєктами, а глибокими метафорами, я ще не зустрічала. Як мед- для когось життя, для когось- небезпека! Дякую
Stepfamia Семенюк, Дякую Вам за кожне слово, за Вашу чутливість і за те, що дозволяєте історії говорити з Вами не лише сюжетом, а й символами.
Це безцінно. ♥️
Якось демони, перевертні, вампіри, та навіть грааль це для нас звичне фентезійне явище, а от це щось новеньке, можливо це голем? Ну а Дім скоріше за власника зрозумів, що Ліна істинна пара Бересту. Ну це моє бачиння...
Наташа Ледян Ка, Пані Наташо, Ви зараз так розкішно окреслили весь стандартний фентезійний «зоопарк», що я на секунду уявила чергу: демони з талончиками, вампіри зі склянками крові «на винос», перевертні в переписі населення… І всі такі звичні, майже домашні. Дякую Вам за такий глибокий і влучний коментар.))
Тільки почала читати, чекала коли буде більше сторінок))) і я вам скажу не дарма! Як тепер дочекатися продовження??? Історія зачепила з першої ж сторінки... детальні описи, цікаві герої, магія і дивні істоти(ʃƪ^3^)дім реально наче живий. З нетерпінням чекаю продовження ʕっ•ᴥ•ʔっ
Таня Олійник, Мені неймовірно приємно, що історія зачепила Вас із першої сторінки.
Я ж той автор, що любить одразу схопити читача за руку й потягнути у світ: з живими героями, магією, правилами, які бурчать, і потойбічними істотами, що, на жаль, не читають правил узагалі.)) Дякую Вам за такі щирі слова і за тепло, яке ви мені передали.
Продовження вже готується. ʕっ•ᴥ•ʔっ ♥️
Можливо каракал в сім'ї лисів не випадково? І після втечі Ліну шукають бо вона має для клану більшу цінність ніж просто інструмент для зміцнення позицій шляхом укладення договірного шлюбу? З задоволенням чекаю оновлень)))
Тетяна Жук, нічого поки не можу сказати стосовно цього, але дуже приємно, що Ви так глибоко копаєте)) Дякую за підтримку книги!
Ой йой... яка розмова... особливо остання фраза Марти)) я дуже рада, що в цієї родини є така помічниця, і ясно, що після тієї кількості нянь вона може дещо грубо ставитись до Ліни) але чомусь, здається, що вони ще стануть однією командою на захист цих ведмедів)) а від дому я знову в захваті))) Дякую вам за проду, Татіє♥️
Карина Кльок, Можливо, все можливо)) Дякую Вам за неймовірну підтримку!♥️♥️♥️
Моя щелепа на підлозі... боже, як же це круто описано. Я знову читала на одному подиху... що ж воно таке... як вдало відтворили копію Северина... а руни.. Господи, добре, що Северин їх застосував і знищив... але чи надовго)) а стосовно Ліни, тут хочеться вірити, що Северин її та дітей захистить, як і інших жителів, а там... у себе, ніхто б нею не цікавився... ну я так думаю) але блін, як же ви неймовірно все це описали. Я ніби серію переглянула, бо візуалізувала подумки) Дякую вам за проду, Татіє♥️
Карина Кльок, Щиро радію, що книга Вам подобається)) Дякую за Ваші слова, за тепло, за емоцію.
Пишу далі ♥️
Дім)справжня фортеця) а навкруги - якась чортівня(
Тетяна, це найчесніший і найточніший опис усього, що відбувається! Інколи мені хочеться так вигукнути стосовно нашого сьогодення) Дякую за підтримку книги!
Боже дайте продовження
Юлия Васылюк, продовження щодня, дякую, що чекаєте та читаєте)))
а щодо сутності, то це може бути навіть природне утворення на противагу будинку і всім діям лабораторії - як завжди "+ " не може існувати без "-"
Леся Літвішко, Дякую за такі цікаві теорії та підтримку. ♥️
шо ж, у Ліни такий стержень, що дає можливість вистояти, а це зацінив діім і захистив. Мабуть, так і у реальному житті буває
Леся Літвішко, Дякую Вам за цей мудрий, дуже точний коментар, я це страшенно ціную. ♥️
А ці істоти з потойбіччя чи з іншого виміру вони інші, й бачення що ок що ні для них так само чуже як і чужі вони тут. А лізуть сюди як їм медом намазано;) але так цікаво як будинок з ними бореться медовими поняттями ❤️
Olena, Дякую Вам за таку глибоку й образну думку. ❤️
Дім теплий і шикарний, такий здається неповороткий але дім:)
Просто неймовірно ❤️
З нетерпінням чекаю а що ж далі❤️
Olena, Ви так тепло описали дім, що я мало не погладила монітор)) Дякую Вам за мотивацію))
Дякую за продовження! Мені все більше зпадає на думку, що це істоти не з того світу. А вони якби прориваються з інших світів чи вимірів, скоріше за все агресивні і з надможливостями та магічними властивостями. А дім признав Ліну. Легкого пера, вам, Авторко. Дім класний із самосвідомісттю це - круто!)
Lyudmila Kovalchuk, Дякую Вам за такі мудрі слова й підтримку.
Пера мені легкого, і натхнення теж вистачає, коли маю таких читачів, як Ви. ♥️
Дім тут точно найрозумніший!!! Як же йому не довіряти?!))) А от хто це був - якісь "аквазомбі"....правда не знаю хто це такі!)))
Елена, от тут я з Вами на всі сто: дім у цій історії — найрозумніший, найпильніший і місцями розважливіший за всіх мешканців разом узятих.)) А щодо «аквазомбі» — ох, я мало не вдавилась чаєм від сміху!
Назва така, що хоч бери й вводь у всесвіт окремий підвид чудовиськ)) Дякую Вам за гумор і за уважність ♥️
Читала, затамувавши подих, щоб та зараза не торкнулася Ліни. Будинок, напевно, відчув істинність пари для господаря?)
Оксана Задунайська, Чи відчуває дім Ліну як істинну пару для свого господаря?
Скажу так: дім не розкидається симпатіями. А більше я нічого не скажу)
Дякую Вам за підтримку!
Та дім мені одразу сподобався, а от хто це був таки зароджуються у голові ще й інші "іскорки")) Але все ж, чекатиму офіційної версії))
Assia Arone, сміливо думайте далі своїми іскорками, які мене неймовірно тішать, бо деякі з них можуть розгорітися у повноцінні гіпотези.)) Буде дуже цікаво їх почути) Дякую за підтримку, шалено ціную)
ага, тепер за двері дому без попередньої перевірки периметра засььь. Господи, як страшно, ну навіщо таке читати наніч.
Ирина, Не хвилюйтесь, далі буде не легше, але точно цікавіше.)) Дякую ♥️♥️♥️
Дивина та й годі... Дивний будинок, дивні правила . куда потрапила Ліна??? Із вогню та в полум'я. Чи це така перевірка??
Юлія Гирина, «дивина та й годі» це найточніший опис усього селища в одному реченні)) Дякую, що надихаєте ♥️
мда, і що ж воно таке, я не дихада коли читала, дякую, чекаю на продовження
Мила Мила, Дякую Вам за емоції.
Продовження вже готується♥️
Бідна дівчина , тікала від одної небезпек. і втрапила в якийсь кошмар.Що відбувається в цьому селещі?Від кого вони обороняється і хто то був на подвір'ї Альфи з таким то захистом?
Ольга Гаевская, Не хвилюйтесь, відповіді будуть, і з кожним розділом пазл ставатиме чіткішим.
Дякую, що Ви так уважно читаєте й переживаєте за Ліну. Це безмежно цінно. ♥️
Мені подобається ваш стиль опису) Лаконічно і лоскоче уяву! Дякую??
Анастасія Половкович, Пані Анастасіє, дякую Вам!))
Ага! Трохи не по собі. Читаючи вечером.
А чому Марта вийшла? Їй хіба можна? Дивний той чоловік. Вірніше, тож не людина? І не перевертень?
Не дивно, що стільки правил і заборон.
Треба терміново чай із медом. Щоб дочекатися продовження.
Дякую за проду і чекаю на продовження!
Наталія Діжурко, То це ж вдень, вдень - можна)
Дякую Вам за теплі слова, за довіру і за те, що читаєте з таким живим зануренням.♥️
оце так закрутила сюжет пані авторка! дуже інтригуюче і реально мороз пішов поза шкірою як то кажуть ... брр
Тетяна Жук, от чесно, коли читач каже, що «мороз пішов поза шкірою», в авторки десь усередині вмикається маленький феєрверк задоволення)) Дякую Вам за таку щиру реакцію♥️
дякую моторошно , якщо головну героїню хтось зразу зїсть)
Середа Ольга, ні, ну я так не граю) Нащо нам безголова героїня?)) Дякую, розсмішили))
Дуже цікаво, не в змозі відвернутися зайвий раз і немає сил аби дочекатися продовження))). Захопливо і тремтить все від прочитаного . Дякую ?, чекаю на продовження ❤️
Karina Ri, Дякую Вам за таку емоцію, за тепло і за те, що читаєте з серцем.
Продовження вже на підході. ❤️
Дуже цікаво розгортається сюжет! Кожного дня перевіряю чи є продовження ;)
Взагалі жодних ідей що це за істота - міцно тримаєте на гачку загадковості
Яна Степанова, Дякую, що читаєте так уважно й так щиро. Це надихає ♥️
А у Марти ревнощі розігралися,бо Ліна таки вправна господиня і цікава дівчина і вправна язиком, то може
сподобатися дітям, а може і самому Альфі, хоча в планах Ліни такого немає .Не дає вона спуску видрі,молодець.
Дякую!♥️
Татія Суботіна, , дякую вам!♥️♥️♥️
ага, та від такого можна на підлогу грохнутись. хоча Ліна і не з лякливих та кмітлива, а все ж...
Леся Літвішко, та тут і найхолоднокровніший ведмідь, можливо, присів би на підлогу «перепочити», не те що нормальна жива Ліна!)) Дякую за коментар ♥️
Ого, це вже моторошно, капець.
Тетяна, Не хвилюйтесь, ми не переходимо в жанр чистого хорору, просто інколи в цьому світі варто нагадати, що темрява теж жива, і її краще не провокувати.
Дякую Вам за емоцію. Уже пишу далі, тримайтесь, буде ще цікавіше. ♥️
завмерла читаючи...
Татьяна, Дякую Вам за таку щиру реакцію — вона безцінна. ♥️
трясця! що то було?!
Светлана Рубанова, от Ви зараз сказали те саме, що й більшість мешканців дому Береста подумки вигукнули в той момент. «Трясця! Що то було?!» — це, між іншим, абсолютно науковий термін у нашому всесвіті, ним користуються і перевертні, і відьми, і навіть розумний дім (коли думає, що ніхто не чує). Дякую Вам! ♥️
Та щоб його! Їжачки шпичасті! Ще іншопланетян не вистачало! Ох і веселе у перевертнів життя!
Катя Купрейчук, Ой, у перевертнів таке життя, що їм тільки тарілки з неба й бракує для повного комплекту. Хоча, знаючи Назара, він би ті тарілки прив’язав до дронів і зробив із них «систему раннього попередження».)) Дякую Вам за сміх і за емоції, з такими коментарями мені й писати веселіше. ♥️
Мати Василева!!! фантазія моя буйна...
Елена Рутковская, Фантазія у Вас, я певна, прекрасна, не стримуйте)) І дякую, що проживаєте моменти так яскраво — це робить історію живішою. ♥️
Що воно таке?Це,що нові сутності?
Кара Дженерс, Це авторські раси) Дякую Вам за цікавість і за те, що реагуєте так жваво — це додає мені ще більше драйву тримати інтригу. ♥️
Марта, звісно, злегка перегинає палицю, але якось тривожно за неї. Якщо ще за Інших у мене були теорії, то що це за страховидла вилазять, то вже потрібно замислитись. Можливо, десь поблизу річки є розлом, що веде в інший вимір або ж викривлює все, що не в той момент до нього потрапляє. А "інші" просто хотіли у безпеку від того чогось... хм
Assia Arone, Ви зараз так розгорнули аналітичну карту місцевості, що я б Вам сміливо довірила цілий ВКІ — Ви б Інших розклали по поличках швидше, ніж Берест встигає сказати «де мій дрон?».))
Дякую Вам за таку глибину думки — це неймовірно тішить авторську душу. ♥️
Ух! А завтра хоч щось роз'ясниться? Бо тривожно...
Ольга Артьоменко, потихеньку дізнаємось про все, не лякайтесь сильно, я тримаю руку на пульсі) Дякую за підтримку!
Це родич того, що "косив" під Береста.... і якщо так піде далі, то він увійде в дім.... Надіюсь, Марту не згубила самовпевненість...
Елена, Дякую Вам за вашу уважність і гострий нюх до сюжетних натяків, з такими читачами дуже приємно грати в інтригу. ♥️
Чомусь намалювався Волдеморт з Поттера)))) Чесно, воно не спеціально))) Питання... навіщо вийшла видра? Вона під якимось впливом? Що за чоловік? І що йому потрібно?
Лось Наталья, Пані Наталю, ну ви мене розсмішили! Волдеморт, то дуже смілива асоціація, хоча, чесно кажучи, у цьому чоловікові є своя «тьмяна харизма», але ніс він, на щастя, не загубив.))
Марта той рідкісний персонаж, який діє не тому, що смілива, а тому, що не може інакше. Тому ні, вона не під впливом)
Дякую Вам ♥️
Суцільні загадки і неймовірні герої!
Ірина Новітня, ох, я так рада, що Ви це підмітили! Бо мої герої, то справжня колекція загадок))
Я й сама часом дивлюся на цю компанію й думаю: «Ну хто ж із вас перший зізнається, що натворив?» А вони мовчать)
Дякую за підтримку♥️
Мене кожне продовження, наче ту саму кішку, гладить лагідною рукою. Навіть небезпечний розділ. І вже ж не одну книгу Вашу прочитала із задоволенням, але ця відгукується якось по-особливому. І яскраво уявляються усі-всенькі дрібнички. Дякую
Надежда Элпис, Пані Надіє, Ви зараз так сказали, що в мене самої серце зробило «тьох» — оте ваше порівняння з кішкою, яку гладять… Це така ніжність, така довіра, що я просто сиджу й усміхаюся в монітор, наче трохи закохана у власну читачку.))
Щиро дякую Вам за тепло і за те, що йдете зі мною від книги до книги. Це відчувається, і це дуже підтримує. ♥️
Цікаво, чекаю продовження!!!
Любов Груша, Дякую, що стежите за історією. Це дуже надихає. ♥️
чудово, не скучно
Леся Літвішко, Дякую Вам! ♥️
Марта вірна Бересту і його сім'ї, любить всіх,як рідних. А от таки дуже цікаво,члму ж вона так не любить котів. Чи не якийсь котяра розбив її жіноче серце? А будинок вражає з якою легкістю приймає і озивпється до Ліни. Невже відчуває в ній майбутню господиню та мамою для ведмежат?
Дякую!♥️
Наталья Русанова, Пані Наталю, от чесно, якби я могла показати Вам архів Мартиних «сердечних пригод», Ви б одразу зрозуміли, звідки в неї така алергія на котів. Там драми вистачить на окрему повість про «видру, яка більше нікому не дозволить топтати своє серце лапами». Чи то був котяра, чи цілий клан — Марта мовчить, але бурчить так, ніби травма була епічна.
Ви надзвичайно тонко відчуваєте атмосферу.
Дякую за теплі слова, вони для мене, як магічна підзарядка. ♥️
Ну-у, що сказати?! Дуже " люб'язна" жіночка) але віддана, вірна альфі і сім'ї... В домі два місця, що привернули увагу - бібліотека і горище... Відчуття, що єство збивається в грудочку і чекає, і тремтить в очікуванні... Чекаю продовження;) Натхнення вам і швидкого пера. Дякую
Лось Наталья, Пані Наталю, Ви зараз описали Марту так, що я б її сама на чашку чаю запросила… хоча вона б, певно, буркнула щось на кшталт «чого це ти така мила, підозріло, йди собі». Дякую Вам за такі слова й за те, що проживаєте історію разом зі мною.
Ноут вже в руках, натхнення поруч, і ми рухаємось далі. ♥️
Ну, не знаю....може вона далі розкриється з іншої сторони...але зараз її відношення упереджене та хамовите!!! Хоча, дітей щиро любить.. і старається захистити!!!
Елена, Пані Олено, ви абсолютно праві — зараз Марта виглядає так, ніби встала не з того боку болота і ще по дорозі перечепилася через чиюсь самооцінку. Вона різка, упереджена, язик як наждак. І все це спеціально.)
Дякую Вам за цю чесну реакцію — такі коментарі я люблю, бо вони про уважність. ♥️
Дівчата знайдуть спільну мову. мені так здається
Юлія Гирина, Пані Юліє, Ви відчуваєте сюжетне поле краще, ніж дехто відчуває власну совість.)) Дякую, що читаєте й відчуваєте моїх героїв так точно. ♥️
Молодець і вона з усім впорається!
Кара Дженерс, ох, Ви мене зараз підловили на тому, що я сиджу й киваю та записую) Дякую Вам за підтримку — це дуже надихає. ♥️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати