31 289
Анотація до книги "Шовковий шлях « Борисфена »"
Кінець вісімнадцятого століття. За задумом цариці Катерини в Тавриді необхідно налагодити виробництво шовку. Втілювати ідеї імператриці направляється її вірний служака, дипломат Сергій Милорадов. Одночасно з вербуванням італійських колоністів він має намір здійснити свою заповітну мрію - одружитися з жінкою, на яку чатує з юнацьких років. Але чи хоче цього Ніна, молода вдовиця Сергієвого дядька? Можливо її серце не вільне і там царює хтось зовсім інший? Тож хто переможе в боротьбі за кохання, дипломат чи співак? І чи вдасться росіянам завалити Європу шовком?
В основі роману лежить цікавий але не надто відомий історичний факт. Чому невідомий? Та коли ж росіяни зізнавалися у власних провалах?!
В основі роману лежить цікавий але не надто відомий історичний факт. Чому невідомий? Та коли ж росіяни зізнавалися у власних провалах?!
“Історичний роман, який зворушує своєю правдивістю, повчає та змушує оцінити минуле і порівняти з теперішнім. Усім прихильникам Дюма та Бенцоні обов'язково для прочитання!”
Зміст книги: 84 глави
123 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗ рецензією на роман, написаною автором Букнету Володимиром Забудським, можна ознайомитися за посиланням:
https://booknet.ua/blogs/post/376166
А ось рецензія, написана Наталією Савіновою:
https://booknet.ua/blogs/post/381136
Дякую Володимиру і Наталії, які взялися за цю чималу роботу і виконали її блискуче.
Коментар видалено
От і захоплення , а росіяни як завжди легковірні, за що часто платять. Тепер вчинок залишити Мару в надійних руках , який спочатку викликав скільки сумнівів, мало не рятує її від неприємностей!
От тобі і шовководи! та грабіжники що є , тільки як від них врятуватися?
О а Міллер схоже оцінив перспективу Сандро! головне щастя молодятам!
Так дізнатись про проблеми батька не приємно , але таке життя! чи зможе Милорадов завадити молодятам? надіюсь ні
Жалюгідна особистість Милорадов, раз чуже кохання може виправдати лише приворотом!
Так до Стамбул ще доплисти треба Сандро!
Милорадов отримав по заслугам , та боюсь із цим він не змириться! хоч би не нашкодив
Ух ти як приємно бачити що тягар сварки більше не буде ятрити душі сім'ї Лоренцині!
Те,що покійний граф так мізерно оддячив дружині за вірність і турботу-не диво.Взяв голу- босу сироту.З одного боку,граф був не дурень,міг остерігатися,що за значний спадок ,родствєнніки чи родичі з України могли дошкуляти лагідну Ніну.Або вже перед смертю нєвєстка дискредитувала Ніну в очах графа,тому такий заповіт. "Всьо для сірожі". В крайньому разі-Ніна не на вулиці,і то добре.. Цікаво,як рідня сприйме Ніну,і чи вияснить Сандро для Ніни(тоді вона була юним дівчам,а нині бачить життя по-дорослому)обставини дошлюбного життя і заміжжя Ніни.Маю на увазі долю їі батьків,і справжню роль в цьому їі дядька- сякого-такого опікуна,чи того хто з усього має зиск. Ох,не втишується той " стовбовой дворянін"сіРОЖА .Приємно,що Сандро такий обачний, освічений,та і про шовководів "зрить в корінь".)
Єва Ромік, Це так..Ваша правда.. "сякий-такий" це не в значенні...зовсім негативний,а той,хто поверховий,не грунтовно виконуючий обовязок."сякий-такий ремарент"- інструменти "пенсійного" стану;"сяка-така одежина"-мінімальна кількість одягу в ненайкращому стані.. Як варіант,думаю що дядько міг здогадуватися про дійсний стан справ з небогою,але користуючись тим,що вона мовчить,не хотів зайвих сперечань з дружиною..Це просто як варіант..Радує,що лагідність Ніни,її чистота,по життю ,в підсумку,винагороджуються.Перший чоловік був мудрим старшим,доброзичливим до неї.І другий- розумний, сумлінний,освічений,позитивний,а найголовніше- кохаючий. Різниця від опису сучасниками тих подій,і Вами ,в тому,що знаючи правду,вони не в повній мірі могли те описати,бо ж була цензура.А Ви описуєте те,що було насправді,так ,як воно було. Достовірно.Це насправді дорогоцінно,бо об'єктивно.)
Мда,трагічські звєстія. То все їрунда,а якжеш теперички,марфуша- людоєдочка щоденно буде тішитись??- шкуру з живої людини здирати,катувати "всласть"? Та і барин-грахв,якже ж без мордувань досмерті холопства буде?? Його нутру незнано..І,дура-грахвинюшка,теперича з тим ,блазнем,бо назвати його співаком зелена жабища не дає. І повінчаються,а він же ж як?? Якусь Пульхерію Акакіівну,в дєвічєстві Вострікову- Силуянову,з самого мухосранська в " опчєство" вигулюватиме,з її то двома центнерами живого вєсу? Чи канатом до свого чобота прив'язуватиме тєло "мов опеньок засушена,тонка,довгонога"(шоб сквозняк не завіяв)-це вже яку спопірве в замужі.." Карлушенько,вдави його"- натура пре тільки до гріхів?? "Не пани,чай,і в трюмі посЕдять,і якшо здохнуть,то й так буде"? Скрєпний.Шо тут ше скажеж..
Єва Ромік, ))).
Ох і насичений та емоційний розділ. Але цей московит бач який - не справедливо шкірку його дворянську почувати можуть, де ж таке бачено! Та ще й тепер своє живе майно берегти потрібно, не псувати, ні не скрєпний у них государ.
Oksana Potapchuk, Так, цар Павло виявився дуже не скрєпним. Реформи затіяв, намагався хоч щось корисне зробити. На свій розсуд, звичайно, але як вже міг. Не зрозуміли. Зайва хромосома певне завадила.
Ух ти , яку собі капость зробив Милорадов! Ай да сукин син як в них кажуть !
Тетяна Рибак, Ой, як влучно :) :) :)
Ох які пристрасті, як же Сандро викрутитися?
Тетяна Рибак, Фортуна дама непередбачувана. А раптом Сандро пощастить? Скажу лише, що це не буде роялем в кущах, бо передумови для того везіння були описані раніше.
Чудова історія, з історичними цікавинками, емоційним та не нудним сюжетом. Дякую пані авторці за задоволення від читання!!!
чекаю що буде далі...
Lyudmila Sokolova, Дякую. Сподіваюсь вам і далі буде цікаво, бо кульмінація ще попереду.
Флора , схоже таки змогла розставити пріоритети
Єва Ромік, та да
Почуття Сандро щирі та глибокі , та взаємні але чи зможуть вони знайти щастя разом?
Єва Ромік, навіть не сумніваюсь що нудно не буде
Так в принципі Амалія стала дорослою жінкою і захотіла влаштувати своє життя , вона вже мала роботу, певні знання , тож поїздку невідомо куди в які далі , не захотіла все кидати. А Сандро отримав свій шлях
Тетяна Рибак, Так, він вийшов з честю з усіх труднощів, перегорнув цю сторінку свого життя і тепер готовий до чогось нового. А нове у нього - кохання до Ніни і все з тим пов'язане. Стати коханцем графині він собі ніколи не дозволить, це ясно з усіх його попередніх дій (та й вона ніколи не погодиться на подібні стосунки), а одружитися їм надзвичайно складно через соціальну нерівність. Ще й Милорадов на шляху стоїть. Отже роман продовжується :)
Євочко, дякую за таку чудову історію, це справді вартує уваги і дізнаватись все більше та більше, як то все відбувалось, як молодий Таточко справився зі всіма труднощами.
Оля Пасічник, Дякую за вашу цікавість. Зараз ми знаходимось на середині книги і бачимо те, що відбувалося з Сандро в минулому. Попереду на нього та Ніну чекає ще багато пригод. Адже Милорадов не поступиться тим, що звик вважати своїм. Втім, подивимось, хто переможе.
Так життя не балувало Сандро
Єва Ромік, інакше ніяк!
Ох жіноча помста , знищила багато репутацію гадаю , але це життя, а Сандро надіюсь все ж поговорить із батьком щиро, це б сильно полегшило душі обом
Єва Ромік, Так істино правда не буває хтось повністю винен один і не винний інший, завжди винні обоє. А скандали люди люблять тож навіть не сумніваюсь що ще все попереду
О, як то тяжко прийшлось Алесандро самому піднімати донечку. Тяжкі випробування випали на його долю.А люди бачили то все інакше.... на жаль
Оля Пасічник, Геніально!
Дуже подобаються ваші відсидки до фактів , чудово залучаєте читача поцікавитись чимось іще
Тетяна Рибак, Дякую
Ух ти як все виходить, дійсно , надто добре йде все, щось станеться
Єва Ромік, Ох він мені вже подобається , хоча зрозуміло що доля в нього дуже не легка
Яка драма, ця суспільна нерівність та упередження, у всі часи призводять до багатьох бід
Тетяна Рибак, Дійсно так.
О гадаю можливість бачитись на уроках, прекрасно допоможе закоханим зблизитись
Тетяна Рибак, Чого лише не вигадаєш, щоб зустрічатися з коханим!
Дуже вдалий опис типового світогляду московити тих часів але саме сумне, що і на сьогодні таке ставлення не сильно змінилося. Нехай у нас все розвалюється, смердить і у лайні плаває але ми кращі - ось девіз цієї нації.
Oksana Potapchuk, Зверхнє ставлення до всього світу у московитів було завжди. Дивно, що воно від початку поєднувалося у них з комплексом меншовартості. Вони завжди вважали, що кращі за всіх, а при цьому аж тремтіли за всім західним.
Отож бо,що і маміньці ,і грахву італійські порядки вкрай осоружні,ну плач,сварки,це ще норм,а СМІХ,веселощі?!-святотатство,цілий капець!!! І таки да,повсюдні купи лайна-це історичні традиції скрєпних,і,саме взимку все вкрите високими снігами.А от коли весна прийде,та той сніг розтане... Отоді справжня красотіща!!! Тут,он і сходи тисячолітні в щербинках(на місці мацкви ще кікімори кублились тисячі років до того і після того),і десь давно покрашене видно, а от в раззєї- любо-дорого,в ізбах на одну кімнату і кількадесят існуючих і худоба заразом,і постійні катування холопів,і п'яний чад з сокирами.. Та шо ті європєйці в жисті понімають!!! І таки да,марфуша-душогубочка такааая,ух, а от при дворі хай сумнописка ідеальна грахвиня дибає,і нічо,якшо для пользи дєла підкладе її під кого треба,аби кар'єра в грахва ішла масляно..
Єва Ромік, ))).
Ніна ще така недосвідчена,незнаюча,наївна ! Життя її до цього часу було в чистоті,простоті,скромності.. Няня,старий граф,швидше схожий на ОБРУЧНИКА ЙОСИФА,при ДІВІ МАРІЇ,ніж на прощелигу-скрєпного бабія. Сум за покійними сином і дружиною,бажання зустрітись з ними на небесах,дали силу бути лагідній сиротині фортецею від світу і людей кацапного суспільства..Ясно,що перебуваючи в тій іпостасі,покійний граф мав якісь гріхи і злочини,що і спокутував,вчиняючи добро і благі справи стосовно Ніни,надіючись на народження спадкоємців.Та "дякуючи" невістці,цього не сталося..Думаю,що він підозрював про це,тому і спадщину так розділив,щоб не отруїли Ніну..І в закордоні її житло залишив,бо родичі і родствєнніки жваво б окупували все їй належне,виселиливши її в собачу буду.. І, таки добре,що каталєти до каталєт,а мухи до мух:люди з людьми,а скрєпні до скрєпних,там он нове імєніє,ще були живі кріпаки,людоєдочка нажрамшись,сударя грахва жде..
Єва Ромік, ).
Дякую, чудовий розділ, такий атмосферний і сповнений надії.
Oksana Potapchuk, Дякую вам за зворотній зв'язок. Для письменника це дуже важливо.
❤❤❤
О схоже ця розмова змусила зрозуміти надто багато Ніну
Тетяна Рибак, Недомовленностей не залишилося, а що з того вийде подивимося далі.
Дякую за ваші коментарі.
❤❤❤
О так можливо зможуть таки побачитись на кладовищі? кохання річ незбагненна
Тетяна Рибак, Завтра нарешті поговорять і все з'ясують. А що на цвинтарі зустрічаються, то таке, ми з моїм чоловіком зустрічалися колись в анатомці. Там, до речі, і познайомилися.
Єво я просто вражають тому який масив інформації Вам довелось перечитати щоб так точно і цікаво вставляти історичну інформацію яка дає чітке розуміння коли саме відбувалися події. А Милорадов мені не подобається кар'єрист , мужлан та чурбан неотесаний в справах серцевих. Просто додуматись проявляти свої почуття якимись дрібницями навіть не намагався! А він же навіть не міг подумати що Ніна взагалі не сприймає його як чоловіка, для неї він дитина яку вона прийняла в сім'ю і вона навіть не допускає можливості що він як чоловік цікавий. І я її розумію сама зійшлась із чоловіком старшим і його старший син лише на 12 років молодший за мене, вже й парубок великий перевалило за 20 а для мене він дитина. Для мене на її місці краще було б залишитись самій або бути з кимось іншим але не з сином, це протиприродно!
Тетяна Рибак, Таки да, як кажуть в Одесі. Вчора подивилася останні соцопитування на болотах, зайвий раз переконалася в цьому.
Чужа душа темний ліс, і ніколи не можна зрозуміти що відчуває інша людина насправді
Тетяна Рибак, Душа людини проявляється в її вчинках. Саме тому все втаємничене і виходить з часом назовні.
Цікаво яке ж рішення прийме Ніна?
Тетяна Рибак, Звичайно ж вона не залишить Мару без допомоги :)
О час великих змін для Милорадова , як дитя мале їй богу, аж смішно , але найгірше те що це притаманно більшості росіян у всьому покладатись на царя і всю відповідальність також перекладати на нього
Єва Ромік, Не тільки Ви а й ім'я Україна
О, як швидко все пішло. Нарешті вони зустрілися. Шкода, що не порозумілися.
Наталя Морозенко, У Сандро і Ніни ще все попереду. Дякую за комент.
А от мріється,що Сандро і Ніна разОм,родина..). І хай чеше та лідія за моцковським кораблем .. Лідія прагнула Сандро не тільки як додатковий грошовий мішок,і як віп-перепустку в світ аристократів.Бо багатий купець це лиш гроші і сите життя,але не рівність з давніми аристократичними родами. Та і багатопланові інтриги провалились,бо своїх дітей вона б завдяки Сандро влаштувала на самий верх,і сама б туди залізла..Старий купець став би батьком своїх внуків,а Сандро кобелем по визову..А скандали- цілком логічно,бо дитя від старигана кволе,і померло,а інших уже не має,Сандро нежеребцює з нею. І,як старший син,попри її зусилля,таки може вспадкувати багатства батька,зменшивши очікуваний спадок лідії.Та і купця не так вже просто одправить на той світ,Сандро поблизу,і не дурень..Собою собкати не дасть..От би Ніна дізналась,що квіти від Сандро... І полуду скинула з себе,стосовно гельмінта скрєпного..Чимшвидше... )
Єва Ромік, (*•*) )))
Місця,де нині відбуваються події книги,здавна славляться лихим флером. Інцести,отруєння,зради,вбивства,карколомні інтриги,лицемірство і ошуканство,блуд і розпуста.. І,водночас,мистецтво,культура,дивовижно прекрасна природа,темпераментні,різнопланові жваві люди..Барвиста і значна історія... Динамічне суспільство,неоднорідне,неоднозначне,але вельми життєлюбне..І,морально травмована,сирота-сиротою,пів життя носима долею по світу..З кількома знайомими,а так-аболютно самотня в чужинах.. Чоловік -тато-покровитель,хоч і не біло-пухнастий,та все ж до неї людяний,захисник-опора помер,няня - ниточка звязку з покійними батьками і Україною,померла..Пролонгована турбота покійного чоловіка- секретар посольства,добрі сусіди і власне житло,(правда обмаль коштів на життя- може щебет родствєнніци,її брехливі ядовитості,або сподівання що Ніна змушена буде швидше найти нового чоловіка-опору)дає час на горювання,звикання,і оживання..
Єва Ромік, ).
Дуже цікава книга, неймовірно вражає прописаний сюжет із уточненнями які допомогають відчути в яку саме епоху все відбувається. Книга не лише захоплива але й корисна, поклоняюсь вашому таланту! чекаю з нетерпінням продовження
Тетяна Рибак, Дякую. Продовження в понеділок.
Чомусь мені здається, що ота циганочка то донька Сандро та Ніни
Oksana Potapchuk, Дякую за вашу цікавість. Маю надію, що ви і надалі не розчаруєтесь в сюжеті. ❤❤❤
Ох скільки інформації, просто вибух, тепер все переварити треба
Тетяна Рибак, ❤❤❤
Ох які пристрасті! і як завжди прислуга виявляється куди обізнанішою у всіх секретах ніж здається на перший погляд
Єва Ромік, дякую за пояснення, бо не знала цього.
Ох які пристрасті,
Тетяна Рибак, А що далі буде! :)
В чорній сукні,смутна,плаче?Оце так і треба,тільки так.. Квіти? Ну да,моє попєчітєльство,моє.. А чого це він(Сандро) сюди прийшов? Як посмів?Хто пустив?? А тебе ушльопка не спитали..Те ,що зовні плюгавий,миршавий,куций мізками-це фізична особливість.Але коли зовнішнє є відтворенням внутрішнього..Це мерзоття бовдура-кретина.. Графиня не дворова ісконна дєвка,ЛЮДИНА..Нічим тобі не зобов'язана,незалежна від тебе,недоумка злобного..Приплентало,на халяву живе,і комизить свою харю,властєлін чмошний.
Єва Ромік, Це біда світлих,добрих,сумлінних- будучи самі позитивними,щиросердними,вважають всих такими ж.. Дівча явно спочатку жило в любові,чеснотах,світлі.З батьками,нянею. Раптові трагічні зміни в долі її родини,і вона опинилась на узбіччі битого шляху.. Дядько держить носа за вітром,і офіційно-"обліко моралє",лояльний царю.. І чи приклав свою руку до сирітства дівчинки,нам невідомо. І це ,явно не афішував.В ті часи,щоб вислужитись царю,творилось різне. Особливо в украінському панстві,старшИнстві.І родини зраджували,убивали,чи давали убити кацапам;і сестер і дівчат/жінок роду підкладали під високоблагородій;так що різні чинники могли бути в її долі. А те,що тітка і старша сестра- гадюки,могло свідчити про те,що достаток сім'ї за рахунок долі покійної родини дівчинки..Тим більше,так "прилічно" з світу зживали..Тож критичне мислення,тільки те, що кріпачка-няня навчила,розказала-бо бачила горе,яка єдина дбала за виживання сироти.І,підозрюю,якби не няня,то родствєнніца графа вже б давно угробила дівчину.але у долі свої дороги і методи.)
Цей Милорадов здається якимось мужланом чесне слово
Єва Ромік, а вони нащадки татаро монгольського іга, про які людські якості може йти мова?
Сироту ладнали в монастир... Звучить ніби то і звичайно,але... При вступі в братію монастиря,послушницею,(коли ще можна повернутись "в мир", і за бажання і можливості вийти заміж,чи жити самостійно),необхідний солідний вступний внесок. З щорічною пролонгацією- " пожертвуванням",і немалим. Дівчинці-16. За короткий час,її б постригли в черниці-це "назавжди Наречена Христова". До повноліття,нею розпоряджався дядько-опікун,а потім настоятелька монастиря.Послушницею могли бути і десятки років,поки " стане готовою до постригу".Але її не дали б часу діждатись повноліття і покинути обитель.Не для того її туди одправляли б.Піти з монастиря дівча не змогло б,бо неповнолітня,і потім швиденько постриг прийнявша(не факт що добровільно).А якщо б її відправили її туди без фінвиплат,то була б гірше рабині,безсловесно на найтяжчих послухах,і в " природніх умовах"- мінімум благенького шмаття,вода,трохи окрайця,без опалення келія, дошка-ліжко з рядюжкою.Довго б не протягла. Так що дядечко-опікун,поміщик - просто взірець турботи-попечителя.Хоча ,був же якийсь спадок після батьків,хоч мінімальний? Але ж сирота багато жере,спробуй настачся.
Презв, Щодо монастиря і тамтешніх правил ви маєте цілковиту рацію. Вирватись звідтам було практично нереально.
Таки да,бріліянт-марфушка,бріліянт. Главно ж ,душа родственна , як і його мамінька , убить-закатувать, шнирнутися по загашниках,прихвативши все що не так лежить , боготворити єйного ,- мічта скрєпного ! Молодша версія-клон мамані,бо і та ,маючи мужа голохвостого,гравця,ледащо і гультіпаку,будучи і сама явно не царських кровєй,свого слєдника пристроїла до корита родича,а ,щоб запобігти появі спадкоємця у графа, ефективно потурбувалась,добавки до раціону - і ,ні од жінки,ні од інших "баб,дєвок"- дітей нема. Та і молодусі,на всяк случАй- тож добавочки попали,бо глядь не тільки з графом дитину плануватиме! Все ж на благо сіньочка,спадку графського.. А про імєніє ,там,в глушині і мови немає,явно частина кріпаків- це матері байстрюків і байстрюки іздохшого безвременно,хто зна чи самостійно,мужа-прощелиги. Так що гельмінт і людожерка дійсно однодумці.. Пара істот...
Єва Ромік, Ви мені лестите.. Ні,це не фантазія,нажаль,це спогади РІЗНИХ ЛЮДЕЙ,почуті, прочитані.Важкі реалії історії України,не глянцево-цензуровані,не прилизано- офіційні.. Розказані пошепки,не тільки від страху,а від нелегкої сповіді,що передавалась усно, для СВОЇХ нащадків,щоб памятали,усвідомлювали,мудро виживали не плазуючи. І не статки,становище,здоров'я,ресурси визначальні,а СВІДОМІСТЬ,знання ціни вже сплаченої,обізнанність з УЖЕ пережитим, розуміння відповідальності перед ще ненародженими,і захист того і тих що Є. Страшне пророцтво,почуте,при визнанні незалежності України-свобода проголошена ,не здобута ціною крові- легко буде вкрадена,відібрана лихими і лукавими.. І тільки викупана кров'ю захищаючих- буде в міцних руках народу.. Що нині і відбувається... І вже не буде оксамитових показушних люстрацій,і весілля-гульбища не гарцюватимуть на долЯрах,бо гнів народу не дасть.Іуди мріятимуть про суд,аби уникнути самосуду..Але ціна ж страшна,прозріння моторошне.
Скільки людей у полоні мрій, чи допоможе їм це знайти щастя?
Тетяна Рибак, Хто зна, хто зна? І які перешкоди постануть на шляху?
Хто ж цей Сандро?
Єва Ромік, Так , гарні ілюстрації і зрозуміло чому молодий Сергій закохався в таку красуню
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати