582 207
“Альфа”
Анотація до книги "Альфа шукає няню... і неприємності"
Мій бос — ведмідь. Не метафорично, буквально.
І якщо я ще раз назву його «паном Берестом», він, мабуть, завиє.
А якщо подивлюсь йому в очі, я завию перша. Бо я шукала спокійну роботу нянею: знайшла живий дім, трьох ведмежат і Альфу, який командує навіть чайником.
Тепер головне — не закохатись у босса.
Або хоча б не вкусити його першою.
На вас чекає:
#бос та підлегла
#кохання та пригоди
#альфа
#діти з характером
#таємниці, авторські раси, бойові сцени
Коментарі рятують авторку від ведмежої сплячки, а кожне ваше сердечко — це ковток натхнення для мене ❤️
І якщо я ще раз назву його «паном Берестом», він, мабуть, завиє.
А якщо подивлюсь йому в очі, я завию перша. Бо я шукала спокійну роботу нянею: знайшла живий дім, трьох ведмежат і Альфу, який командує навіть чайником.
Тепер головне — не закохатись у босса.
Або хоча б не вкусити його першою.
На вас чекає:
#бос та підлегла
#кохання та пригоди
#альфа
#діти з характером
#таємниці, авторські раси, бойові сцени
Коментарі рятують авторку від ведмежої сплячки, а кожне ваше сердечко — це ковток натхнення для мене ❤️
“Ліна шукала спокійну роботу нянею — знайшла живий дім, трьох ведмежат і Альфу, який командує навіть чайником.
Тепер головне, не закохатись у босса.
Або хоча б не вкусити його першою.”
“Коли в домі троє дітлахів-перевертнів, а твій бос – альфа-ведмідь, спокою не буде. Але буде кохання, що варте всіх ризиків!”
Зміст книги: 88 глав
1 043 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЛюбов, ведмеді й трохи хаосу — усе, як ми любимо!
Ласкаво прошу в «Альфа шукає няню і… неприємності» — тут перевертні готують сніданок, розумний дім бурчить голосніше за господаря, а серце б’ється швидше, ніж кава закипає в чайнику.
Якщо ви любите:
– історії, де бос — грізний альфа, а дім має власну думку,
– дітей, які підкорюють серце швидше, ніж герой,
– і slow burn-кохання, що пахне сосною, теплом і небезпекою —
тоді знімайте взуття, заходьте в дім Береста й вмощуйтесь зручно.
І не забудьте про зірочку, коментар або підписку — саме ваша активність гріє авторку краще за ведмежі обійми й допомагає історії рости ❤️
Ваша книга неймовірно цікава, інша, як такт в музиці, ритмічна і захоплива.. Дякую за емоції! Легкого пера!
Надія, дякую Вам за такі образні слова ❤️
Порівняння з ритмом і тактом у музиці мені дуже відгукується)
Дякую за емоції і за підтримку. Це справді надихає.
Сюжет незвичний, книга цікавенна, але діти - це щось особливе ❤️❤️❤️Стефа королева блискіток і краси, вона полонила моє серце. Хлопці неймовірні дослідники і науковці. Просто неможливо втриматись від посмішки, коли читаю з ними розділи. Няні дісталась зграя, яку неможливо не полюбити всім серцем. Ліні з ними тепло. Це просто кайф❤️❤️❤️
Nata Kriva, от за такі слова про дітей у мене завжди окремо тане серце ❤️ Мені дуже хотілося, щоб поруч із усією тривогою й небезпекою було це тепло — справжнє, живе, родинне. Щоб історія сприймалась на контрастах. Дякую Вам за цю емоцію. Такі коментарі — чистий кайф для автора ❤️
дякую, хотілося б, щоб усе було добре. Якщо дозволите, то помічене буду писати. Хоча, здається,ще не зустрічала недоречностей, бо була дуже захоплена. Між іншим, комп'ютер сам створює, наприклад, розділяючи "не" у прислівниках, типу "вгору" і ін. подаючи як іменник "на горі".
Леся Літвішко, Літвішко, дякую Вам за уважність і таке коректне ставлення)
Звісно, можете писати — я завжди за живий, доброзичливий зворотний зв’язок.
вибачте, не мені Вас учити
Леся Літвішко, дякую за підтримку!
Справді напружений весь розділ... і ніби хотілося трішки видихнути, коли в Альфи виявилася ця вакцина... але страшно, що далі. Чи не почне Бурий перетворюватися... я дуже чподіваюсь, що з ним усе буде добре)) увесь розділ тримала руку на пульсі)) Дякую вам за проду, Татіє, чекаю на продовження з нетерпінням ♥️
Карина Кльок, За Бурого ще доведеться хвилюватися, але його історія точно не випадкова і не «прохідна».
Мені дуже відгукується Ваше «рука на пульсі»))
Дякую Вам за таке живе проживання історії й за тепло ♥️
В цій історії напруга постійна. Чи то розмова Марти із Ліною, чи поїздка Ліни по дітей. Тут кожна ситуація напружує. Переживаєш за героїв. Ота невизначеність ситуації, коли інстинкти волають про небезпеку, а пока - тихо. Чекаєш, що ж буде далі. Сюжет закручується, як спіраль. І прийде час, що все вистрілить. От питання - як, коли і які будуть наслідки. Ось такі думки визиває ваша історія. І тому чекаю з нетерпінням на продовження!
Наталія Діжурко, Ви дуже точно описали те, що я свідомо вибудовую — не пікову напругу, а фон постійної тривоги, коли навіть спокійні сцени не дають повністю розслабитись. Дякую Вам за підтримку!)
Все зацікавило, і такий ворог підступний, і Альфа сильний, не трус, і що буде далі с такими новинами, як боротись? Чи є чим? Жалко Бурого, юморний , справжній друг
Натали Натали, Ви дуже точно схопили суть. Ворог тут справді підступний. За Бурого хвилюємось всі разом, і його гумор тут не випадковий, це спосіб триматись, коли страшно. Дякую Вам за таке уважне читання й співпереживання!
Це нагадування ,що зі мною не жарти
Надежда Качанова, Так, з дуже серйозними наслідками. Дякую!
напружило, те що це виявилось незафіксованим.
Відносно кохання, то можна начитатись у інших творах. Окрім того, сюжет настільки цікавий, що ліжко може і почекати, або й не бути кульмінацією
Леся Літвішко, Ви маєте рацію, це значно небезпечніше, ніж зафіксований інцидент, бо тоді загроза ніби залишається поза увагою. А з коханням тут усе просто: воно нікуди не дівається, але в моменти, коли світ починає тріщати, пріоритети змінюються. Дякую Вам за таке уважне читання та підтримку!
бурий берест зустріли Новий вид порожніх.а як їм допоможе няня,за нею теж прийшли.
Надія Станкевич, дякую Вам за уважне читання та підтримку! Щиро ціную)
напружило те, що фантазії автора можуть бути не виправдано безкоштовні. Не люблю аля Кінг. Навколо достатньо і реальності.
GLesly, Я пишу саме таку історію, яку хочу розповісти. Розумію, що вона може бути не для всіх, і це нормально.
троих затянуто
Наталья Владимировна Слюсаренко, Тут ставка саме на напругу й поступове згущення, а не на швидкий екшен, хоча і його не бракує. Розумію, не всім такий ритм підходить. Дякую за коментар.
"...щось зробило крок назад...вирішило почекати більш слушного моменту для смертельного удару" - ніч ще не закінчилась і все ще попереду, явно буде бій Альфи з порожнечею, не на життя, а на смерть....
Инна Котенко, ніч справді ще не сказала свого останнього слова.
Але інколи найнебезпечніше — це не удар, а пауза перед ним.
Порожнеча не завжди діє лоб у лоб. Вона вміє чекати, рахувати й запам’ятовувати.
І повірте, це очікування може бути страшнішим за відкритий бій.) Дякую за підтримку книги!
Що напружило?
— Та ВСЕ !
Починаючи зі сна Ліни постійно щось напружує.
А ніт, ще раніше ...ота відьма в лісу, отой флакон., і так можна багато моментів порахувати починаючи з в'їзду Ліни в дом.
Вікторія В, от саме це для мене найцінніше, що напружує не один момент, а вся нитка цілком.)) Дякую за уважне читання та підтримку!
Цікаво що керує Порожніми, бо їх поведінка змінюється і до того ж вона осмислена
Юля Голуб, дуже влучне спостереження.
Їхня поведінка справді не хаотична, і це один із тривожних сигналів.
Порожні не завжди були такими активними й «осмисленими». Те, що вони змінюються, означає: або хтось навчився ними керувати, або вони опинилися під впливом сили, значно старшої за них самих.
Дякую, що читаєте і чекаєте продовження)
Чому порожні так активувалися! І навіщо їм няня Северина!
Кара Дженерс, Порожні — це лише один із видів небезпеки.
У тих світах є істоти значно старші, хитріші й терплячіші. Просто не всі вони діють напролом. А навіщо їм Ліна… скажімо так: не все, що тягнеться до світла, робить це з добрих намірів.
Дякую за підтримку книги!
Ой, все страшніше... і захопливіше...
Леся Романовская, далі напруга тільки зростатиме.
Але саме там історія починає відкриватися по-справжньому.
Дякую, що читаєте й проживаєте разом із героями)
Сльози на очах... і біль. Що ж далі буде з Бурим... я ревіла, коли він уже хотів зробити непоправне...ревіла, коли Берест заревів не як звір, не як людина... і тільки видихнула, що все поки минулося... як це... у мене не вистачає слів. Це шедевріще. Минулого року мене вражала ваша Бракована, а тут я вже відчуваю, яка книга потрапить до найкращих книг 2026 року. Бо ці 223 це шедевр. Неймовірний, кайфезний. Дякую вам за проду, Татіє, чекаю на продовження з нетерпінням ♥️♥️♥️
Карина Кльок, дякую Вам за цю реакцію. Справді дякую. Те, що Ви описали, саме те, з чим я писала цю сцену. Там не було «красивого героїзму», там був страх втратити і вибір, від якого холоне всередині.
За Бурого ще доведеться хвилюватися, я не буду брехати. Але ця сцена була про межу, яку вони обоє відчули. І про те, що інколи вижити — це вже подвиг.
А щодо слів «шедевр» — я їх приймаю дуже обережно, але з великою вдячністю!
Дякую, що проживаєте книги разом зі мною ♥️
Ці спогади, як добре, що вони в них є такі)) я рада, що вони є один в одного)) але ця тиша... вони з Ліною удвох відчувають, що це не просто так... сподіваюсь, що буде інакше і ніч мине спокійно) Дякую вам за проду, Татіє♥️
Карина Кльок, Дякую Вам за таке уважне й емоційне читання ♥️
Аааа... мене хочеться лаятись... таки тривога Ліни від цієї тиші не просто так... боже... як страшно, просто страшно, що станеться велике лихо... таки не просто так Ліна потрапила сюди. Або її поява щось змінила... двері... матінко рідна, хто ж така Ліна для цих створінь... і вони всі різні... це страшно... Аби поселення вистояло, аби всі вижили) Дякую вам за проду, Татіє♥️
Карина Кльок, Ви все відчули абсолютно правильно. Та тиша не випадкова. І тривога Ліни теж. Її поява справді щось змінила. А що саме — це питання, яке ще не раз повернеться…
Дякую Вам за таке проживання історії. Я разом із Вами дуже хочу, щоб поселення вистояло)
Як можна відмовитись від таких ведмежаток)) я від них у захваті)) вони бомбезні, а наша королева — статус відповідає характеру)) Северин прекрасний тато)) сподіваюсь, що перша ніч мене добре)) Дякую вам за проду, Татіє♥️
Карина Кльок, від таких ведмежаток відмовляються тільки ті, хто їх ще не знає)) Дякую Вам за ці емоції й підтримку, неймовірно приємно це читати ♥️
Я обожнюю цю малечу)) ох і хитруни, аде Ліна вам не попередні няньки, у неї є ще залицяльник... ой, помічник у вигляді дому)) такі кайфезні вечори, лише Береста невистачає )) Дякую вам за проду, Татіє♥️
Карина Кльок, ця малеча знає, що робить)) Дякую за емоцію й за ці теплі слова, дуже ціную ♥️
я думаю: це щось неймовірне, якесь нове і захоплююче. Це наче про "ніщо" і водночас, " щось" важливо -небезпечне. чекаю продовження?
Tanya, мені дуже відгукнулося Ваше формулювання.
Саме так: щось майже невидиме, яке раптом починає змінювати все.
Дякую, що читаєте й чекаєте, це надихає продовжувати.)
Нова гидота хімічного "профілю,"?Чи якесь попередження?
Леся Літвішко, це не зовсім «нова гидота» в звичному сенсі.
Швидше, наслідок контакту й спосіб показати, що межі почали стиратися.
А попередження… так. Дякую!
Дуже цікаво, чекаю , що ж далі?
Наталія Гнатишин, далі буде ще напруженіше. Дякую, що чекаєте й читаєте)
Ох! Що ж то таке? Оте вже підібралася так близько? Що буде з Бурим? Він зміниться? Це попередження перед чимось дуже страшним? А Северина ота багнюка не зачепила?
Я так розумію, що ота Порожнеча вже почала діяти більш впевненіше, більш нагліше. А відповідей немає.
Дякую за проду і чекаю на продовження!
Наталія Діжурко, Ви дуже точно зчитали настрій сцени. Це справді не випадковий епізод і не «страшилка заради страху») Порожнеча вже не просто торкається, вона пробує межі, перевіряє, кого можна взяти нахрапом, а кого ні. І так, вона стала нахабнішою. Дякую Вам за уважність і за ці питання, вони дуже «в точку»)
Хто така Ліна для тіней ?!
Вікторія В, інтуїція у Вас справді бойова, я це пам’ятаю))
Просто навіть вершникам іноді потрібна пауза й вода для коня.
Щодо Лисого (лисого ж чи лиса?)… скажімо так: у цій глушині нічого просто так не з’являється і не зникає.
Темні історії тут люблять ходити колами і повертатися в найнесподіваніший момент))) Ось такий Вам жирний натяк)
ваша фантазія починає жахати. а жахів би не хотілося.
GLesly, спокійно) Це не жахи, де вимикають світло й хтось вистрибує з-за шафи. Тут більше напруги, тривоги й темної казки, ніж класичного хорору. До того ж, жодної краплі крові поки що.
Я більше люблю лякати атмосферою і ставками, а не скримерами. І водночас тут дуже багато тепла, родинних моментів та любові до живого.
Ох, єба.... О_о мій шок в шоці! Тихо, мирно... І тут Бамц! Аж холодок по спині
Татія Суботіна, Чекаю)
Це капець, що тепер буде з Бурим? Виживе?
Тетяна, побачимо згодом)) І тут питання можливо буде стояти навіть так, де менше зло: якщо він виживе, чи ні)
5 частина 2 сторінка. Стіл у бібліотеці, де лежить у книзі закладкою СОСНОВИЙ ЛИСТОК. Таке існує чи це опечатка?
Татьяна, Тетяно, ви - золото! Дякую, що не дали впасти авторці обличчям у багнюку))) Мене щось переклинило, тепер вже виправила)
Я так і не зрозуміла що ж сталося у тому клубові ?!)))
Татія Суботіна, Дякую)
Коментар видалено
дякую авторові за" смачні" деталі про відчуття кожного з героїв. Затягує))
Маргарита Маргарита, дуже рада це чути!
Для мене ці «смачні» деталі — спосіб, щоб читач прожив сцену разом із героями. Дякую, що відчули.)
Та ну шо ж це таке??! Любий авторе, я нігті до м'яса згризла;) Ви в закріпленому коментарі обіцяли ТРОХИ хаосу, а тут і біля дому, і з Берестом, і в лісі... це ж ніяких нервів не напасешся) може ну його?! давайте трохи любові, упевненості, бажання... а не ось це все;) і не дає спокою питання про ноги з пухирями! Що за склад пітьми? то хімія чи початок перетворення на Інших? і якщо це сталося з ногами Бурого, то чому у Береста не має, чи в трансформації, навіть частковій, вони не вразливі? Ааааа , знов вибух мозку! Дякую, любий авторе. Це просто космос!
Лось Наталья, от бачите, цукерки з горішками ще ніхто не скасовував) Правильна стратегія виживання в бойовому фентезі.
Дякую Вам за терпіння, гумор і підтримку — продовження вже в дорозі.
І коли тепер тут буде кохання, всі ці погляди-обійми-поцілунки , як стільки небезпеки і тіні тільки згущаються!?
Darina Rudenko, от саме тому й не зараз)
Коли навколо небезпека і тіні згущаються, герої зазвичай не дивляться одне одному в очі — вони дивляться, чи не дивляться на них.
Кохання тут буде. Просто спочатку треба вижити.)
Та це якийсь триллер а не фентезі , в хорошому сенсі)
Darina Rudenko, приймаю як комплімент) Саме такого ефекту й хотілось.
Це була паска! Щоби отруїти певно? От халепа то! Дякую за продовження! Натхнення вам побільше!
Lyudmila Kovalchuk, там трошки інший механізм дії. Дякую Вам за реакцію й за побажання! Натхнення тримається саме на читачах)
Тільки видохнула, що Бурий живий та врятований, що з Берестом все добре, так тепер не зрозуміло, що трапилося з ногами Бурого, чи можна їх врятувати, чи кінець пригод та неприємностей цієї ночі.
Ще паралельно хвилююсь - як ніч та ліс біля будинку, як Ліна та темрява, як будинок.
А ще не дає спокою, що хтось зі "своїх" стоїть за всім цим неспокоєм, проривами, темрявою, бо є кукловод.
Напруга тримає....
Инна Котенко, Кукловоди рідко приходять ззовні з табличкою «я ворог». Найнебезпечніші ті, хто знає правила гри, має доступ і довіру. І це відчуття, що хтось смикає нитки, — не на порожньому місці.)
Дякую Вам за уважність і за те, що так глибоко проживаєте події.
Шанавна авторко, чи не хочете ви часом зробити Бурого Порожнім? Це було б дуже прикро...
Анна Кислова, тут ще є Інші та різні види монстрів, тож маю де розгулятися, якщо вже вирішу заподіяти бяку якомусь персонажу))
Цікавий, захоплюючи початок. Дякую автору за приємну мову оповідання.
Маргарита Маргарита, щиро дякую! Рада, що Вам відгукнулась мова й атмосфера історії.
ждем розвитку
Інна Вінтоненко, можливо краще дочекатися поки буде викладено цілий розділ про Альфу і Бурого, якщо важко читати частинами, так буде видно повноцінну картинку. Продовження вже в роботі, дякую, що чекаєте.
Я розумію , що це так задумано, але якось дуже похмуро. скоріше б уже ті монстри зникли.
Люда Каплун, монстри — ключова частина цього сюжету, без них історія просто не працює. Зараз іде напружений відрізок, прошу набратися терпіння, жанр вимагає напруженого сюжету.
Гарна історія,але трохи затягнуто,всі чекають коли нарешті почнеться романтика!!!)
Ольга Бурлакова, дякую за увагу до історії. Романтика в ній буде, але зараз сюжет свідомо тримає напругу, без цього вона не працюватиме так, як задумано.
Невже Бурий інфікувався, і це незворотній процес?
Оксана Задунайська, поки що відповіді на це питання навіть у Альфи немає)
Хм. Аж лячно від тієї тишини.
Дякую за проду і чекаю на продовження!
Наталія Діжурко, дякую Вам за підтримку! Тримайтесь)
Так захотілося чаю з медом. Дякую за приємні враження!!!!!
Allo Ua, Чай з медом — це ідеальний супровід до цієї історії ☕
Дуже рада, що вона залишає такі теплі післясмаки. Дякую Вам за ці приємні слова і за те, що читаєте з таким настроєм!)
Захотілося перечитати ще раз,може щось пропустила. Я б хотіла мати такий дім, довіряю. Хто був??? Таємниці і інтриги.
Після прочитаного можна записувати підбірку "Приказки для цікавої розмови "
Allo Ua, Оце найкращий комплімент, коли хочеться перечитати ще раз і пошукати між рядками те, що могло сховатися з першого разу. Дякую Вам!
Ой, щось насувається і здається, зовсім не дружнє. Хоча б було б без втрат.
Дуже хвилююсь за Ліну, яка сама того не знаючи стала "світлом" на яке йде темрява, щоб будинок зміг її захистити,.
Инна Котенко, Ви дуже точно це відчули. Так, насувається щось недружнє, і саме ця тиша перед ним лякає найбільше. Хочеться вірити, що обійдеться без втрат… і всі зараз за це тримають кулаки разом із Вами. Дякую Вам за хвилювання й за ці теплі, співпереживальні слова.)
Подобається читати, така тепла атмосфера сім'ї. А ще дуже подобається читати коментарі від автора після розділу.щось в душі тепліє.
Allo Ua, Як же приємно це читати… Дякую Вам. Якщо після розділів і коментарів стає тепліше на душі — значить, усе недарма.)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати