704 084
“Альфа”
Анотація до книги "Альфа шукає няню... і неприємності"
Мій бос — ведмідь. Не метафорично, буквально.
І якщо я ще раз назву його «паном Берестом», він, мабуть, завиє.
А якщо подивлюсь йому в очі, я завию перша. Бо я шукала спокійну роботу нянею: знайшла живий дім, трьох ведмежат і Альфу, який командує навіть чайником.
Тепер головне — не закохатись у босса.
Або хоча б не вкусити його першою.
На вас чекає:
#бос та підлегла
#кохання та пригоди
#альфа
#діти з характером
#таємниці, авторські раси, бойові сцени
Коментарі рятують авторку від ведмежої сплячки, а кожне ваше сердечко — це ковток натхнення для мене ❤️
І якщо я ще раз назву його «паном Берестом», він, мабуть, завиє.
А якщо подивлюсь йому в очі, я завию перша. Бо я шукала спокійну роботу нянею: знайшла живий дім, трьох ведмежат і Альфу, який командує навіть чайником.
Тепер головне — не закохатись у босса.
Або хоча б не вкусити його першою.
На вас чекає:
#бос та підлегла
#кохання та пригоди
#альфа
#діти з характером
#таємниці, авторські раси, бойові сцени
Коментарі рятують авторку від ведмежої сплячки, а кожне ваше сердечко — це ковток натхнення для мене ❤️
“Ліна шукала спокійну роботу нянею — знайшла живий дім, трьох ведмежат і Альфу, який командує навіть чайником.
Тепер головне, не закохатись у босса.
Або хоча б не вкусити його першою.”
Зміст книги: 77 глав
1 071 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЛюбов, ведмеді й трохи хаосу — усе, як ми любимо!
Ласкаво прошу в «Альфа шукає няню і… неприємності» — тут перевертні готують сніданок, розумний дім бурчить голосніше за господаря, а серце б’ється швидше, ніж кава закипає в чайнику.
Якщо ви любите:
– історії, де бос — грізний альфа, а дім має власну думку,
– дітей, які підкорюють серце швидше, ніж герой,
– і slow burn-кохання, що пахне сосною, теплом і небезпекою —
тоді знімайте взуття, заходьте в дім Береста й вмощуйтесь зручно.
І не забудьте про зірочку, коментар або підписку — саме ваша активність гріє авторку краще за ведмежі обійми й допомагає історії рости ❤️
цікаво
Таня Кузик, щиро вдячна за підтримку!
Капець. Добре, що я не маю манікюру, тоб його зіпсувала з напруги.Якщо це не Берест прийшов і не Марта грюкнула дверима, то хто? Кого впустив будинок? А захист? І для чого злодію грюкати дверима, привертаючи увагу?
Инна Котенко, о, сподіваюся мені вдалось втримати інтригу і це був сюрприз)) Дякую за підтримку!
Упс... а то не Берест, то "зла і сурова " Марта.
Юлія Гирина, :))
Божечки, гідність під пупком - це найнепередбачуваніше місце:) Любий авторе, сьогодні прода-смішинка))) Ділюся з вами смішинками-реготульками, бо в мене не вміщуються;))) Дякую від душі. Ото тільки ті двері... але це буде завтрашній головний біль і повід понервувати;)
Лось Наталья, Дякую, що ділитеся емоціями)
З такими коментарями навіть двері здаються менш моторошними…))
коли вже северин признаєт ся в коханні
Надежда Качанова, коли буде кохати)
З кожною появою цієї трійці я все більше зазхоплююсь цією історією))навіть Ліна балдіє від цих ведмедиків) так, бешкетники, так, з ними емоційно непросто, але ж вони такі розумахи)) а це вже все... каракал і не тільки відчуває себе частиною цієї родини, підсвідомо) але чепуріння та інше відходить на другий план, коли поряд він)) чи не злитеметься Альфа, що діти ще не виїхали, а няня не зібрана)) у нього непроста ніч вийшла) Дякую вам за проду, Татіє, чекаю на продовження з нетерпінням ♥️
Карина Кльок, Дякую Вам за ці реакції. Вони безцінні)
Сюжет не просто захоплюючий, він вражає. Натхнення Вам...
Анастасія Ковбасюк-Бондар, мені дуже приємно це чути, щиро вдячна Вам за підтримку!
Класна робота! Я б сказала, що атмосферна. Я відчула той спокій будинку та головного героя, якаго так іноді не вистачає у власному житті. Продовжую читати цю прекрасну роботу. Успіху Вам та натхнення)
Алісія Ейден Блек, Щиро дякую Вам!
Для мене це дуже цінно, коли читач відчуває атмосферу, а не просто стежить за подіями.)
чудово
Леся Літвішко, щиро вдячна за підтримку книги!
Який милий ранок, такі милі суперечки ведмедат, і така радість поверненню татка. І хто така Ліна,щоб не радіти цьому всьому? Ще б і татко зрадів би їм усім.
Наталья Русанова, дякую Вам за підтримку)
Те, що порожнеча запам'ятала наших хлопців звісно!А ще,що вона все запам'ятовує і наче все розуміє- це напрягає і не подобається сильно!
Кара Дженерс, Дякую Вам за цю уважність і за відчуття історії між рядками)
Апокаліпсис через красу метелика!)))))) Як ви це вигадуєте?!))))) Я обожнюю цих малих!))))))
Марічка Микитюк, я Вам скажу страшну правду, я сама не знаю звідки приходять ці вигадки)))
Який чудовий ранок.
в мене двоє дітей , тому такі ранки - регулярні.
Юлія Гирина, тоді Ви знаєте цю магію зсередини))
Мі-мі-мі)Моє серце побігло разом з ними... такі слова...Та це просто кайф! Моє теж побігло, тоді зрозуміло, що мені в інший бік і пострибало , браво підкидаючи ніжку, до моїх рідних хлоп'ят;) Дякую, любий авторе, за таку теплу, домашню, сімейну главу. Одразу згадалося як ми маленькі бігли з сестрою, коли з роботи приходила мама... Дякую за такий спомин.
Лось Наталья, Дякую Вам за цю довіру і за те, що поділилися таким теплим, живим образом. Саме заради таких митей я й пишу.)
Ох ваш коментар після глави можливо тільки мені одній здається що мій день без прочитання вашої книги бувби ніякий вона просто бомба.
Оля Стецина, якщо мій текст робить Ваш день трішки яскравішим, значить, ми з Музом все робимо правильно) Дякую Вам!
Чесно кажучи, розділ про Береста і Бурого неабияк мене налякав. я вже думала, що все кінець, що Бурий помре. Отут справді, на мою думку, гарно відчувається, що Берест - Альфа. Причому досить хороший Альфа. Бачила, хтось в коментарях писав, що хоче, щоб Ліна розповіла Бересту про те що їй снилося. Так от, я теж дуже на це надіюся. А також, дуже надіюся на позитивну відповідь Альфи, якщо вона розкаже. Я маю на увазі, що той не вижене її одразу через небезпеку, а захистить, бо вони вже як одна сім'я (якби це дивно не звучало). Дякую за нові глави!!!
Marian, дякую Вам ❤️
І за чесність, і за уважність, і за те, що так тонко зчитали Береста.
Ох і налякалася я отою зустріччю Береста і Бурого з порожнечею і добре,що добром закінчилося,але важкий осадок і страх за їх життя залишився. А діти таки полюбили Ліну і самі взяли шефство над нею. І вчасно,бо отой її нічний кошмар не хотів її відпускати,а ведмежата запропонували чай з медом,який допомагає від усього. І все ж я думаю,що їй потрібно розповісти Альфі про ту нічну чортівщину.
Дякую та чекаю га далі!♥️
Наталья Русанова, Дякую Вам за таку уважність до деталей і за теплі слова ♥️
Ох ведмежата, я просто в захваті від них)) вони такі крутезні)) такого Ліна, та і я також,точно не очікувала)) трішки милоти після тяжких нічних розділів)) бо з цими маленькими бешкетниками ніяк інакше)) які ж вони уже дорослі і самостійні)) Дякую вам за проду, Татіє, чекаю на продовження з нетерпінням ♥️
Карина Кльок, Дякую Вам за цю теплу реакцію і за підтримку♥️
як на мене, це ідеальне співвідношення пригоди, магії, драми та гострого сюжету. Окрема подяка за стиль мовлення. Давно не зустрічала книгу, яку хочеться читати, навіть, у випадкове пробудження вночі).
Маргарита Маргарита, Дякую Вам за такі слова, вони неймовірно надихають.)
Дякуємо вам
Ліза Яковенко, і я Вам)
Вам хтось казав що ви "смачно" пишете???))))
Bogdana, казали, але кожного разу це звучить як дуже щедрий комплімент) Дякую Вам!
Діти - такі дітки. Дали Ліні виспатися. Чи спеціально не будили? А тепер - і накормили, і напоїли.
Ох, оця ніби стабільність, спокійність. А напружує. Заставляє задуматися, що буде далі.
Пішла друга доба. Йдемо далі.
Дякую за проду і чекаю на продовження!
Наталія Діжурко, Ви дуже точно зловили настрій) Дякую за підтримку!
Ну що ж доба у творі нарешті минула і всі слава Богу живі, хоч є і травмовані.
Схоже Порожнеча наступає і хаос іде по зростаючій. Відчуття що битва за життя Ось Ось почнеться. Як легкий вітерець суховій перед грозою.
Inga Voronyak, Дякую Вам за коментар! Вибачте, що відповідаю не одразу — трохи випала з комунікації. Дуже ціную, що Ви читаєте й ділитеся враженнями.
"Оглядаючи мене з ніг до голови так, ніби я вийшла на люди без документів" Пхахахахаха!
Татія Суботіна, В моїй уяві це мало дуже серйозний, осуджуючий і кумедний вигляд))))))) Я ще протягом дня з цього сміялася))))
А дійсно хто для кого є нянєю? Ліна для дітей чи навпаки?
Юлія Гирина, дуже слушне питання))
Формально — Ліна няня.
А по факту… це ще велике питання, хто кого тут тримає купи.) Здається, це взаємне виховання. І саме в цьому вся магія.)
Розділ про патрулювання Береста і Бурого дійсно вийшов дуже напруженим. Трохи пом'якшували розмови і взаємні пини героїв. Берест не кинув свого друга не дивлячись на ситуацію.
Юлія Гирина, для мене в цій сцені було важливо зберегти баланс, щоб напруга не перетворилась на суцільний морок. Дякую Вам за уважне читання і за те, що так тонко відчуваєте взаємини героїв.)
а мені перше , що спало на думку, то це батько Альфи, можливо він з порожнечі намагатися вийти на контакт?
Маргарита Маргарита, дуже цікава думка) Чи можливий контакт із Порожнечі? Теоретично — так. Але питання завжди не лише хто, а якою ціною і з якою метою.
Я мовчу не випадково) Дякую за таку уважну й сміливу теорію.)
Шановна Авторко, якщо ви питаєте про описки чи про дивні ситуації в книзі, то я не зовсім зрозуміла з тексту, що трапилося з Ліною у клубі, довелось домислювати ситуацію, як на мою думку, треба конкретизувати чи зрозуміло дати натяк, щоб іншої думки не було, що саме трапилося з нею, а не розповідати в іншій книзі, де вона вторинна героїня, бо Ліна тут і зараз, і ми усі хвилюємося за неї з перших рядків книги. Дякую.
Инна Котенко, дякую, що так уважно читаєте й хвилюєтесь за Ліну — це справді цінно. Спробую пояснити свою позицію. Те, що сталося з Ліною в клубі, не є «білою плямою» сюжету. Цій події присвячено окремий розділ в іншій моїй книзі, написаній раніше, а в цій історії ми бачимо саме наслідки, які проходять крізь усю книгу.
Я свідомо не деталізую й не «розжовую» цю подію тут. Факт насильства окреслений достатньо чітко, але занурювати читача в подробиці я не вважаю ані потрібним, ані етичним — це важко не лише для героїні, а й для мене як авторки.
Дякую за Ваш зворотний зв’язок і небайдужість.
Ваша книга неймовірно цікава, інша, як такт в музиці, ритмічна і захоплива.. Дякую за емоції! Легкого пера!
Надія, дякую Вам за такі образні слова ❤️
Порівняння з ритмом і тактом у музиці мені дуже відгукується)
Дякую за емоції і за підтримку. Це справді надихає.
Сюжет незвичний, книга цікавенна, але діти - це щось особливе ❤️❤️❤️Стефа королева блискіток і краси, вона полонила моє серце. Хлопці неймовірні дослідники і науковці. Просто неможливо втриматись від посмішки, коли читаю з ними розділи. Няні дісталась зграя, яку неможливо не полюбити всім серцем. Ліні з ними тепло. Це просто кайф❤️❤️❤️
Nata Kriva, от за такі слова про дітей у мене завжди окремо тане серце ❤️ Мені дуже хотілося, щоб поруч із усією тривогою й небезпекою було це тепло — справжнє, живе, родинне. Щоб історія сприймалась на контрастах. Дякую Вам за цю емоцію. Такі коментарі — чистий кайф для автора ❤️
дякую, хотілося б, щоб усе було добре. Якщо дозволите, то помічене буду писати. Хоча, здається,ще не зустрічала недоречностей, бо була дуже захоплена. Між іншим, комп'ютер сам створює, наприклад, розділяючи "не" у прислівниках, типу "вгору" і ін. подаючи як іменник "на горі".
Леся Літвішко, Літвішко, дякую Вам за уважність і таке коректне ставлення)
Звісно, можете писати — я завжди за живий, доброзичливий зворотний зв’язок.
вибачте, не мені Вас учити
Леся Літвішко, дякую за підтримку!
Справді напружений весь розділ... і ніби хотілося трішки видихнути, коли в Альфи виявилася ця вакцина... але страшно, що далі. Чи не почне Бурий перетворюватися... я дуже чподіваюсь, що з ним усе буде добре)) увесь розділ тримала руку на пульсі)) Дякую вам за проду, Татіє, чекаю на продовження з нетерпінням ♥️
Карина Кльок, За Бурого ще доведеться хвилюватися, але його історія точно не випадкова і не «прохідна».
Мені дуже відгукується Ваше «рука на пульсі»))
Дякую Вам за таке живе проживання історії й за тепло ♥️
В цій історії напруга постійна. Чи то розмова Марти із Ліною, чи поїздка Ліни по дітей. Тут кожна ситуація напружує. Переживаєш за героїв. Ота невизначеність ситуації, коли інстинкти волають про небезпеку, а пока - тихо. Чекаєш, що ж буде далі. Сюжет закручується, як спіраль. І прийде час, що все вистрілить. От питання - як, коли і які будуть наслідки. Ось такі думки визиває ваша історія. І тому чекаю з нетерпінням на продовження!
Наталія Діжурко, Ви дуже точно описали те, що я свідомо вибудовую — не пікову напругу, а фон постійної тривоги, коли навіть спокійні сцени не дають повністю розслабитись. Дякую Вам за підтримку!)
Все зацікавило, і такий ворог підступний, і Альфа сильний, не трус, і що буде далі с такими новинами, як боротись? Чи є чим? Жалко Бурого, юморний , справжній друг
Натали Натали, Ви дуже точно схопили суть. Ворог тут справді підступний. За Бурого хвилюємось всі разом, і його гумор тут не випадковий, це спосіб триматись, коли страшно. Дякую Вам за таке уважне читання й співпереживання!
Це нагадування ,що зі мною не жарти
Надежда Качанова, Так, з дуже серйозними наслідками. Дякую!
напружило, те що це виявилось незафіксованим.
Відносно кохання, то можна начитатись у інших творах. Окрім того, сюжет настільки цікавий, що ліжко може і почекати, або й не бути кульмінацією
Леся Літвішко, Ви маєте рацію, це значно небезпечніше, ніж зафіксований інцидент, бо тоді загроза ніби залишається поза увагою. А з коханням тут усе просто: воно нікуди не дівається, але в моменти, коли світ починає тріщати, пріоритети змінюються. Дякую Вам за таке уважне читання та підтримку!
бурий берест зустріли Новий вид порожніх.а як їм допоможе няня,за нею теж прийшли.
Надія Станкевич, дякую Вам за уважне читання та підтримку! Щиро ціную)
напружило те, що фантазії автора можуть бути не виправдано безкоштовні. Не люблю аля Кінг. Навколо достатньо і реальності.
GLesly, Я пишу саме таку історію, яку хочу розповісти. Розумію, що вона може бути не для всіх, і це нормально.
троих затянуто
Наталья Владимировна Слюсаренко, Тут ставка саме на напругу й поступове згущення, а не на швидкий екшен, хоча і його не бракує. Розумію, не всім такий ритм підходить. Дякую за коментар.
"...щось зробило крок назад...вирішило почекати більш слушного моменту для смертельного удару" - ніч ще не закінчилась і все ще попереду, явно буде бій Альфи з порожнечею, не на життя, а на смерть....
Инна Котенко, ніч справді ще не сказала свого останнього слова.
Але інколи найнебезпечніше — це не удар, а пауза перед ним.
Порожнеча не завжди діє лоб у лоб. Вона вміє чекати, рахувати й запам’ятовувати.
І повірте, це очікування може бути страшнішим за відкритий бій.) Дякую за підтримку книги!
Що напружило?
— Та ВСЕ !
Починаючи зі сна Ліни постійно щось напружує.
А ніт, ще раніше ...ота відьма в лісу, отой флакон., і так можна багато моментів порахувати починаючи з в'їзду Ліни в дом.
Вікторія В, от саме це для мене найцінніше, що напружує не один момент, а вся нитка цілком.)) Дякую за уважне читання та підтримку!
Цікаво що керує Порожніми, бо їх поведінка змінюється і до того ж вона осмислена
Юля Голуб, дуже влучне спостереження.
Їхня поведінка справді не хаотична, і це один із тривожних сигналів.
Порожні не завжди були такими активними й «осмисленими». Те, що вони змінюються, означає: або хтось навчився ними керувати, або вони опинилися під впливом сили, значно старшої за них самих.
Дякую, що читаєте і чекаєте продовження)
Чому порожні так активувалися! І навіщо їм няня Северина!
Кара Дженерс, Порожні — це лише один із видів небезпеки.
У тих світах є істоти значно старші, хитріші й терплячіші. Просто не всі вони діють напролом. А навіщо їм Ліна… скажімо так: не все, що тягнеться до світла, робить це з добрих намірів.
Дякую за підтримку книги!
Ой, все страшніше... і захопливіше...
Леся Романовская, далі напруга тільки зростатиме.
Але саме там історія починає відкриватися по-справжньому.
Дякую, що читаєте й проживаєте разом із героями)
Сльози на очах... і біль. Що ж далі буде з Бурим... я ревіла, коли він уже хотів зробити непоправне...ревіла, коли Берест заревів не як звір, не як людина... і тільки видихнула, що все поки минулося... як це... у мене не вистачає слів. Це шедевріще. Минулого року мене вражала ваша Бракована, а тут я вже відчуваю, яка книга потрапить до найкращих книг 2026 року. Бо ці 223 це шедевр. Неймовірний, кайфезний. Дякую вам за проду, Татіє, чекаю на продовження з нетерпінням ♥️♥️♥️
Карина Кльок, дякую Вам за цю реакцію. Справді дякую. Те, що Ви описали, саме те, з чим я писала цю сцену. Там не було «красивого героїзму», там був страх втратити і вибір, від якого холоне всередині.
За Бурого ще доведеться хвилюватися, я не буду брехати. Але ця сцена була про межу, яку вони обоє відчули. І про те, що інколи вижити — це вже подвиг.
А щодо слів «шедевр» — я їх приймаю дуже обережно, але з великою вдячністю!
Дякую, що проживаєте книги разом зі мною ♥️
Ці спогади, як добре, що вони в них є такі)) я рада, що вони є один в одного)) але ця тиша... вони з Ліною удвох відчувають, що це не просто так... сподіваюсь, що буде інакше і ніч мине спокійно) Дякую вам за проду, Татіє♥️
Карина Кльок, Дякую Вам за таке уважне й емоційне читання ♥️
Аааа... мене хочеться лаятись... таки тривога Ліни від цієї тиші не просто так... боже... як страшно, просто страшно, що станеться велике лихо... таки не просто так Ліна потрапила сюди. Або її поява щось змінила... двері... матінко рідна, хто ж така Ліна для цих створінь... і вони всі різні... це страшно... Аби поселення вистояло, аби всі вижили) Дякую вам за проду, Татіє♥️
Карина Кльок, Ви все відчули абсолютно правильно. Та тиша не випадкова. І тривога Ліни теж. Її поява справді щось змінила. А що саме — це питання, яке ще не раз повернеться…
Дякую Вам за таке проживання історії. Я разом із Вами дуже хочу, щоб поселення вистояло)
Як можна відмовитись від таких ведмежаток)) я від них у захваті)) вони бомбезні, а наша королева — статус відповідає характеру)) Северин прекрасний тато)) сподіваюсь, що перша ніч мене добре)) Дякую вам за проду, Татіє♥️
Карина Кльок, від таких ведмежаток відмовляються тільки ті, хто їх ще не знає)) Дякую Вам за ці емоції й підтримку, неймовірно приємно це читати ♥️
Я обожнюю цю малечу)) ох і хитруни, аде Ліна вам не попередні няньки, у неї є ще залицяльник... ой, помічник у вигляді дому)) такі кайфезні вечори, лише Береста невистачає )) Дякую вам за проду, Татіє♥️
Карина Кльок, ця малеча знає, що робить)) Дякую за емоцію й за ці теплі слова, дуже ціную ♥️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати