Прима

— Я ніби не бачив тебе в списках працівників, чому ти в пачці? — сказав він. — Трупу розпускають. Я купив цей театр і збираюсь його знести. Тож можеш більше не приходити.
— Знести? — перепитала я з жахом. — Але це театр моїх батьків! Він дуже важливий для мене!
— Ні, це мій театр, — красень з холодними очима похитав головою. — Я зараз єдиний власник. І зроблю так, щоб ця земля приносила мені гроші, а не збитки. Речі, які не приносять користі, або задоволення, треба знищувати.
— Але мистецтво теж важливе, воно допомагає людям, — сказала я, мало не плачучи.
— Що ж… — він обвів мене поглядом. — Тоді скажи мені, наскільки важливим для тебе є це місце? Готова, наприклад, стати моєю замість цього театру?

♥️ЩОДЕННІ ОНОВЛЕННЯ♥️
♥️КНИГА БЕРЕ УЧАСТЬ В КОНКУРСІ, ДЯК ЗА СЕРДЕЧКО І КОМЕНТ♥️