72.

Увечері, як завжди, Адам чекав мене на нашому звичному місці. Як тільки я сіла в машину, то одразу радісно сказала:

— Все вийшло, дівчата в захваті від ідеї з телебаченням! А в самому фіналі ми можемо вийти на сцену і розповісти про наші стосунки…

— Це має допомогти популярності театру, а також популярності кожної з вас. Так, в фіналі саме це ми і зробимо, — він усміхнувся і поцілував мене. 

— Я з нетерпінням чекатиму фіналу, — відповіла я. — І звісно ж, буду дуже старатися, щоб стати примою і виправдати твої сподівання! 

— Ти робиш це для мене? — він зазирнув мені в очі. — Якщо так, то це не дуже правильно. Ну, я так думаю. 

— Звісно, ні, ну не тільки для тебе, але і для тебе також. Ти так віриш у мене, завжди мотивуєш, тому я не можу працювати в півсили. Я маю стати кращою! 

— Це добре, — Адам усміхнувся. — Бо я б хотів, щоб ти займалась тим, чим хочеш сама. 

 — Для мене балет — це все моє життя. Але от сьогодні Аліса запитала мене, чи зможу я відмовитися від кохання заради кар’єри, і я зрозуміла, що не зможу… Ти для мене важливіший, ніж балет, — я зазирнула йому в очі. — Важливіший за цілий світ…

— Ти теж для мене важливіша за все і всіх, Єво, — він подався вперед і торкнувся губами моїх губ ніжно-ніжно. 

— Раніше я ніколи б не повірила, що назву балет не головним у моєму житті, — я усміхнулася. — Але часом пріоритети змінюються, і це нормально…

— Так, ти маєш рацію, — він кивнув. — У мене з твоєю появою також змінились пріоритети… Причому, кардинально. Я дуже сильно кохаю тебе, Єво… 

***

Наступного дня всі дівчата були на ентузіазмі через майбутнє телешоу. 

Кожна старалась по максимуму, здається, всі раптом захотіли стати примами.  Всім хотілось потрапити на телебачення і стати там зірками. Я почувалась трохи дивно через це. І через те, що моє власне бажання стати примою чомусь зменшилось. 

Можливо, я підсвідомо боялась, що через це у нас з Адамом таки можуть бути якісь проблеми, коли ми оприлюднимо наші стосунки.

Після репетиції Вітольд затримав мене, коли всі дівчата вже пішли до роздягальні. 

Він поглянув на мене і запитав:

— Єво, у тебе все добре? Останнім часом ти якась інакша. Не така, якою була, коли тільки вступила до нас. Може, щось трапилось? Якісь проблеми?

 — У мене все добре, — відповіла я. — Трохи  хвилююся чере майбутнє шоу….

— У тебе дуже хороші здібності, і глядачі тебе люблять, — сказав він. — Але зараз мені здається, ти ніби загубила щось критично важливе для прими. Може, це і моя провина… Я не давав тобі достатньо часу проявити себе в якості головної балерини, — він зітхнув.

 — Я недостатньо наполегливо йду до цілі? — запитала я. — Ви це маєте на увазі?

— Ти взагалі хочеш бути примою? І наскільки сильно? Ці відповіді важливі в першу чергу для тебе.  І я хочу знати, чи це через те, що я не поставив тебе примою навіть коли Аліса мала погані результати. Але в Алісі завжди було це сильне бажання бути зіркою. Вона була примою не тому що моя родичка. І навіть не тому що дуже здібна, хоча це само собою теж. Вона завжди боролась за цю роль так, що віддавала сцені всю себе. 

 — Так, вона дуже цілеспрямована і має сильне бажання перемогти, — відповіла я.  — Може, те, що мене не надто приязно тут зустріли, так вплинуло на мене… Я не хочу йти по головах заради ролі прими. Хочу чесного змагання, і зроблю все, щоб перемогти. Але якщо треба буде когось підставити чи відмовитися від чогось, важливого для мене у житті, то, напевно, я не зможу цього зробити…

— Але хіба зараз у вас не налагодились стосунки? Я не кажу про підставу, авжеж. 

— Так, налагодилися, зараз ми подружилися з дівчатами, — відповіла я. — Я про те, що якщо, наприклад, в Аліси буде зрив, як тоді, узимку, мене буде мучити совість, що це я винна…

— Думаєш, вона буде рада, якщо стане примою просто тому що ти вирішила не боротися? — він зітхнув. 

 — Я не казала, що не буду боротися, — я похитала головою. — Просто, якщо побачу, що можу комусь зробити боляче… Не впевнена, що я зможу продовжувати… Це мені до психолога потрібно з такою фобією?

Привіт) Ось і чергова глава! Будь ласка, поставте книзі сердечко і додайте її до бібліотеки, щоб не загубити! 

Якщо ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік через пошту чи фейсбук, і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки і поставити їй сердечко, щоб точно не загубити її! 

Також чекаю на коменти)