51.

Мені було так затишно в обіймах Адама. Від поцілунків по всьому тілу розливалося тепло, і тепер мені стало навіть жарко. 

 — Я кохаю тебе, — прошепотіла я, коли він ніс мене з басейну нагору, на перший, а потім на другий поверх. 

— Я теж кохаю тебе, Єво… — сказав він, заносячи мене до спальні і кладучи на ліжко. Потім його губи торкнулись моєї шиї. — Божеволію як вперше… Що ж ти зі мною робиш… 

 — Тільки хотіла про це запитати у тебе, — я засміялась, обіймаючи його і притягуючи до себе. 

Він поцілував мене в губи, а його руки пройшлись по оголеним  після басейну ділянкам шкіри. Тілом одразу пройшло тремтіння. 

— Я вчора злякалася… А сьогодні, здається, вже готова, — прошепотіла я, дивлячись йому в очі. 

— Сьогодні я зроблю дещо цікаве, це тебе точно не злякає, а далі… побачимо, — його поцілунки опустились на шию, а руки почали гладити шкіру в районі талії. 

Я відчувала вагу його тіла і його бажання. Поцілунки тим часом опустились ще нижче, до ключиці.

Моє серце так сильно билося, що я думала, Адам теж чує його биття. Але це було приємне збудження, а не страх, як минулої ночі. Я хотіла бути разом з ним. належати йому… 

Коли його поцілунки опустились до живота, з моїх губ зірвався тихій стогін. Я ніколи не відчувала нічого подібного, і мені хотілося, щоб він не зупинявся… 

— Мені подобається твоя реакція, — прошепотів він грайливо. — Але це ще не все, Єво.

Його долоні почали гладити внутрішню сторону стегон, а губи опустились ще нижче, і  я відчула, як від його дотиків всередині мене щось вибухає, і я здригаюся від насолоди…

***

Потім ми довго лежали, обійнявшись, не хотілося вставати, розмовляти, хотілося торкатися одне одного, дивитися в очі, а потім, здається, я задрімала. Прокинулась від того, що Адам гладив мене по талії. Повільно, майже невагомо, але я все одно це відчула.  

— Майже шоста, треба вставати, бо зібʼєш свої біоритми, буде важко завтра працювати в театрі, — він чмокнув мене в щоку. 

 — Ой, дійсно треба вже збиратися додому, — я сіла на ліжку. — Це був найкращий вікенд в моєму житті! 

— І в моєму теж, — Адам обійняв мене зі спини. — Борюсь з бажанням нікуди тебе зараз не відпускати. 

 — Колись мені не доведеться нікуди їхати від тебе, — прошепотіла я. — І це буде мій другий найщасливіший день…

— Так, — він чмокнув мене в щоку. — Ходімо в душ і поїдемо, відвезу тебе…

*** 

Коли ми приїхали до мого будинку, то якийсь час ще посиділи в машині, потім я вийшла, помахала Адаму рукою і пішла до під’їзду. Я ще не встигла розстатися з ним, але вже відчувала сум і хотіла прискорити час, щоб зустрітися знову. Біля самих дверей ще раз обернулась і помахала йому, а потім увійшла до під’їзду. 

Коли вже відчиняла двері квартири, у сумочці запищав телефон. Я подумала, що це Адам щось мені написав, і швидко дістала мобільний, щоб відповісти. 

Але з подивом побачила, що повідомлення прийшло від якогось невідомого номеру.ю Там було написано: 

"І як воно, спати з босом?" 

Отже, хтось стежив за мною, скоріше за все чекав біля під’їзду і бачив, що Адам мене привіз… Але хто це був? Чомусь на думку одразу спала Аліса. Я підійшла до вікна, відсунула фіранку і визирнула назовні. На подвір’ї не було нікого, навіть машин, в яких хтось міг би сидіти. Але тоді, коли ми приїхали, здається, була якась автівка, тільки я не роздивилась її. Я думала лише про Адама…

Не гаючи часу, я одразу заблокувала той номер. Та на серці було неспокійно. Отже, комусь відома моя таємниця… І що буде, якщо цей “хтось” захоче скористатися цією інформацією у свою користь?..

Ось і чергова глава!

 Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна) Дяка за ваші сердечка книзі і коментарі!