58.

— А в який саме день це буде? — уточнила я. 

— В ваш вихідний, коли ж ще. Ми не можемо робити це в день ваших репетицій. Це буде в понеділок, я узгодив це з режисером. І це ж узгодили з власником. 

Я відчула жаль, що не вийде провести вихідний разом з Адамом. Але подумала, що попереду у нас ще багато таких вихідних, а те, що ми робимо, піде на користь театру, і до того ж, раз усе узгодили з Адамом, це не буде для нього неприємним сюрпризом. 

— Добре, мене все влаштовує, — кивнула я. 

 — Тоді готуйте смаколики, — усміхнувся Ден. — А я зараз оголошу імена переможців на сторінці театру…

***

Коли я вийшла з приміщення, то одразу пішла на наше звичне місце, де на мене вже чекав Адам, він не зупинявся прямо перед театром, щоб зберегти поки що наші стосунки в таємниці. Хоча, судячи з поведінки Аліси, мені здавалося, що вона все ж щось підозрює. 

— Привіт, — усміхнулася я, сідаючи в машину, і поцілувавла Адама в щоку. 

— Привіт, — після мого чмоку він подався вперед і торкнувся губами моїх губ. — Як репетиція? 

— Все чудово, — сказала я. — Сьогодні вибрали переможців нашого фанатського конкурсу, в понеділок буде зустріч із ними у театрі…

Я спеціально не казала “побаченн”, щоб не напружувати його. “Зустріч” звучала так, немов це якийсь масовий захід. І, зрештою, це й була зустріч, я ж не збиралася продовжувати далі спілкування з тим переможцем. Щодо дівчат — то вони були вільні робити  ак, як самі захочуть…

— І що ви там будете з ними робити? — він трохи сильніше стис кермо, я бачила, що все ж його дещо напружувала та зустріч, хоч він і намагався це не показувати.

— Екскурсію проведемо по театру і пригостимо приготованими власноруч стравами, — я усміхнулась. — Правда, я ще не придумала, що готувати. Ти ж знаєш, кулінарка з мене така собі…

— Якщо ти будеш їм готувати, я б хотів, щоб мені все ж теж щось зробила, — сказав він, коли ми вже виїхали на дорогу. — Навіть якщо кулінарка з тебе так собі, це не так важливо. Важливий факт того, що ти робиш це для когось.

— Залюбки, я з великим задоволенням буду готувати щось для тебе, — сказала я. — До речі, яка твоя улюблена страва? Можу почати тренуватися прямо сьогодні…

— Так як це пікнік, то певно треба щось підходяще під пікнік, таке, що можна буде просто розігріти в мікрохвильовці на кухні театру, — сказав він замислено. — Ну, я б хотів спробувати якийсь пиріг чи щось подібне від тебе. Не знаю. Взагалі я будь-чому буду радий. 

 — Моя мама  дуже любила пекти різні пироги, кекси, печиво, я добре це пам’ятаю, — я зітхнула. — Шкода, що я не можу познайомити тебе з моїми баитьками. Ти б їм сподобався, я впевнена в цьому!

— Мені шкода, що з ними це сталось, я б теж був радий познайомитись, — сказав він мʼяко. — Уявляю, як переживав би. Так мене в принципі важко вивести на подібні емоції, але коли справа стосується тебе, всі мої реакції не такі, як до інших. 

 — В мене теж стосовно тебе особливі емоції, — зізналась я. — Сьогодні Аліса сказала, що в тебе була наречена, і я засмутилася. 

— Ніби цього вже ніде не мало бути, — замислився Адам. — В жодних мережах… Але так, це правда, в мене дійсно була наречена. 

 — Ви розійшлися? — запитала я і тут же додала. — Не думай, що я втручаюся в твоє особисте життя, якщо тобі не хочеться це згадувати, можеш не розповідати..

— Так, розійшлися, — він кивнув. — Вона кинула мене заради одного багатого хлопця, це було майже одразу після випуску з універу. Я тоді почав працювати на одній великій фірмі. Саме там за два роки я отримав досвід, який потім одразу використав при відкритті свого першого бізнесу. Мені дав займ мій колишній роботодавець, він повірив у мене. А ще за пʼять років я став багатшим за нього в декілька разів. 

 — А вона потім не намагалася зв’язуватися з тобою? Якщо дізналася, що ти теж став багатим?...

Ось і чергова глава!

 Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна) Дяка за ваші сердечка книзі і коментарі!