52.

На репетиції наступного дня я викладалась на всі сто. Вже не думала про того переслідувача чи ще когось. Я хотіла зосередитись на балеті, бути найкращою. Мені дійсно не вистачало цього, не вистачало сил і бажання боротися з дівчатами типу Аліси, але я хотіла це виправити.

Аліса була якась дивна всю репетицію, чи то невиспана, чи то щось подібне. Вона хоч і робила все правильно, не помилялась в рухах, але все одно була млява. 

Вітольд був не дуже вдоволений:

— Алісо, я розумію, що вчора у вас був вихідний після складного тижня, але все ж, можна бути трохи більш енергійною? Ти як-не-як прима! 

Здається, він мало не вперше посварив її.

Аліса невдоволено поглянула на нього, ніби не вірячи тому, що почула критику від нього:

 — Я не дуже добре почуваюся, — буркнула вона.  

— Треба було вчора відпочивати, а не розважатися, — він насупився. — Добре, давайте проженемо все ще один раз…

***

Вітольд сьогодні не давав нам продиху, ганяв дуже сильно. Видихлись всі, не тільки Аліса, яка дійсно ніби була не в формі.

А коли репетиція вже добігла кінця, і всі пішли до роздягалень, нас з Алісою зупинив Ден. 

— Дівчата, стійте. Памʼятаєте, я говорив про спосіб заманити покупців?  Як ви дивитесь на те, щоб зараз швиденько зняти два таких відео для ваших фанатів? Де ми серед покупців розіграємо побачення з вами… — нагадав Ден.

— Побачення? — перепитала Аліса. — Якось не хочеться йти на побачення з ким попало… Може, щось інше розіграти, автограф, наприклад…

— Ви ще не такі зірки, щоб розігрувати автографи, — Ден зітхнув. — Ну, назвемо це не побачення, а "індивідуальна зустріч з фанатом", чи щось таке. На годинку. В людному місці. Єво, а ти що думаєш? — Ден з надією поглянув на мене. — Я впевнений, це може дуже допомогти. 

 — Я теж думаю, що це допоможе підняти продажі квитків, — кивнула я. — Давай спробуємо. 

— Тоді давайте зараз запишемо по відео. Коротенькі варіанти, один на секунд двадцять, а інший на хвилину. Є у вас трохи часу? 

 — Так, є, — сказала я. Аліса невдоволено глянула на мене, але не стала заперечувати. 

— Прекрасно, — він усміхнувся. — А у тебе, Алісо?

Та теж кивнула. 

Ми повернулись до зали зі сценою, Ден попросив нас робити цей заклик саме зі сцени. На одному з дублів він знімав нас, а на іншому ми мали робити селфі-зйомку.

Записали ми це все з перших пари дублів, тож це не зайняло багато часу. 

— Я тут подумав, а що як нам запропонувати провести цю зустріч в театрі? Це може бути додаткова реклама, як екскурсія, ну і знімемо відосики з переможцями і вами, — запропонував Ден. — Треба буде тільки ще якісь смаколики принести, чи що.

 — Так, це чудова ідея, — я усміхнулась. — Ми можемо щось приготувати і принести, наприклад печиво чи пиріг спекти.  Влаштувати чаювання в театрі з переможцями конкурсу. 

— О, якщо ви приготуєте це своїми руками, фанати будуть в захваті! — загорівся ідеєю Ден. — Значить, так і зробимо. Єво, а ти можеш запитати в пана Адама, чи дозволить він нам використати приміщення театру для цих побачень? Може, зробимо їх одночасними. Ти з кимось і Аліса з кимось, вкладемось в дві години в вихідний день, понеділок, що думаєте? 

 — Так, можна. І тоді точно не буде. що хтось із гостей буде чіплятися до нас, ячк могло бути при побачення наодинці, — сказала я. Правда, тут же зами слилась, як сприйме цю новину Адам, чи не буде ревнувати мене?

— Єво, тоді може запитаєш його зараз? Перед тим, як я буду постити відео про це? Я ж в описі маю додати максимум деталей, щоб заманити наших глядачів. Запитай і приходь, я почекаю. Якщо він ще тут.

— Я теж піду з тобою, — сказала Аліса, схрестивши руки на грудях. 

 — Добре, ходімо разом, — вона ніби випробовувала мож терпіння, але я вирішила стримуватися і не сваритись….

Ось і чергова глава!

 Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна) Дяка за ваші сердечка книзі і коментарі!